2. Частина майна повного товариства, пропорційна частці учасника-боржника у складеному капіталі, виділяється у грошовій формі чи в натурі відповідно до балансу, складеного на момент вибуття такого учасника з товариства.
На відміну від положення, що засновник не відповідає за боргами товариства, а товариство не відповідає за боргами засновника, яке характерно для акціонерного товариства та товариства з обмеженою відповідальністю, у повному товаристві діє інший принцип.
Як говорилося раніше, учасники повного товариства відповідають за борги товариства всім своїм майном. Однак може виникнути ситуація, коли борги виникли не у товариства, а у його засновника.
У цьому випадку на частку засновника у повному товаристві може бути покладено стягнення тільки у випадку, коли іншого майна засновника не достатньо для погашення його боргу та задоволення всіх вимог кредиторів.
Кредитори мають право вимагати від повного товариства виділення частки майна товариства, яка відповідає розміру частки боржника в складеному капіталі, з метою звернення стягнення на це майно.
Частина майна, пропорційна частці учасника-боржника у складеному капіталі, виділяється у грошовій формі чи в натурі.
Встановлення розміру або вартості частки провадиться у відповідності до балансу, складеного на момент вибуття такого учасника з товариства.
При цьому слід зазначити, що боржник вибуває зі складу повного товариства, або таке товариство ліквідується в порядку, встановленому діючим законодавством.
Із викладеного можна зробити такі висновки:
- покладення стягнення на частку у повному товаристві здійснюється в останню чергу,
- безпосереднє звернення стягнення на частку в складеному капіталі повного товариства заборонене — стягнення може провадитися тільки після виведення цієї частки з товариства,
- кредитор не в змозі ні придбати права учасника повного товариства, ні звернути частку в продаж, але є можливою поступка частки за згодою боржника кредитора.
page
youtube
