1. Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.
2. Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу набувача у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.
Аналізуйте судовий акт: Відчужувач має право заявляти позов про розірвання спадкового договору, якщо набувач не виконує або виконує неналежним чином покладені на нього обов`язки. (ВС КЦС справа № 699/396/21 від 15.02.2023 р.)
Між особами похилого віку і жінкою було укладено два договори, за яким вони - тобто відчужувачі - отримували від жінки (набувача) матеріальну допомогу у вигляді надання грошових коштів щомісяця, купівлі ліків, ітд. Взамін, набувач, після смерті відчужувачів мала б отримати їх спільне домоволодіння з землею.
Але - відчужувачі звернулися до суду із позовами до жінки, про розірвання спадкових договорів, мотивуючи тим, що з моменту підписання спадкових договорів набувач не дотримується виконання умов договорів, а саме взятого нею обов`язку щомісячно, не пізніше 10 числа кожного місяця, надавати кожному з відчужувачів грошову винагороду у розмірі 20 НМДГ (пункт 5 спадкових договорів).
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив - прийняв до уваги пояснення відповідачки, що вона надавала позивачам визначену пунктами 5.1. спадкових договорів суму грошової винагороди щомісяця, проте підтверджень отримання цих коштів від позивачів не вимагала, покладаючись на їх чесність та порядність. Пояснювала що вони не висували будь-яких претензій щодо невиконання умов спадкових договорів в частині передачі їм грошових коштів протягом півтора роки з часу укладення договорів і до звернення до суду з позовами у цій справі. Окрім того, кожного місяця вона за власною ініціативою, намагаючись забезпечити достойні умови повсякденного життя позивачів, які є особами похилого віку і беззаперечно цього потребували, забезпечувала їх продуктами харчування, іншими речами повсякденного вжитку, поповненням мобільних рахунків за свої особисті кошти, не зважаючи на те, що вказані витрати в спадкових договорах не обумовлені. Отже, позивачі отримували не лише передбачені спадковими договорами грошові кошти, а й не передбачене договорами забезпечення. Вказані обставини нею було підтверджено наданими письмовими доказами та поясненнями свідків.
Проте, суд апеляційної інстанції її доводи визнав недоведеними, і розірвав спадкові договори. З цим погодився і ВС КЦС на розгляд якого дійшла справа. ВС пояснив наступним: Читати повністю
Аналізуйте судовий акт: Спадковий договір розірвано, оскільки його умовами не передбачено можливість невиконання набувачем умов цього договору за певних обставин, навіть поважних (Справа № 638/2581/16-ц, ухвала від 23.02.17)
Позивачка просила суд розірвати спадковий договір від 9 березня 2011 року, за умовами якого вона передає, після своєї смерті, у власність відповідачки належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме квартиру. Відповідачка за вищевказаним договором зобов'язалась виконувати її розпорядження, а саме за проханням відвідувати її, організовувати зустрічі з онуками, забезпечувати її згідно з рецептами лікарів належними лікарськими засобами, медикаментами та виробами медичного призначення. Підставою позову явилось те, що відповідачка не виконує умови спадкового договору і вона, позивачка, змушена була звертатись з проханнями до інших родичів, тому має намір скласти заповіт, яким передати у спадщину квартиру іншій особі.
Позов задоволено, спадковий договір був розірваний, тому відповідачка звернулась з відповідною скаргою до касаційної інстанції.
ВССУ залишив рішення судів без змін, зазначивши, що умовами спірного спадкового договору не передбачено можливість невиконання його умов набувачем за певних обставин. Серед таких обставин відповідачка вказувала факт навчання онуків позивачки у школі, яка розташована у м. Бєлгороді Російської Федерації та її проживання з дітьми у Російській Федерації.
Дещо про правові нюанси укладання спадкового договору. Статтею 1302 Цивільного кодексу України визначено, що за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
До спадкового договору не застосовуються норми спадкового права. Згідно з Цивільним кодексом України сутність спадкового договору полягає в тому, що за таким договором відбувається розпорядження належним відчужувачеві майном ще за життя, але із набуттям набувачем права власності на майно після смерті відчужувача.
Із положень глави 90 Цивільного кодексу України вбачається, що набувач здійснює покладені на нього договором обов'язки за свій рахунок і не має права на відшкодування витрат та сплату винагороди за рахунок майна, призначеного йому відчужувачем.
Спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Спадковим реєстром є електронна база даних, яка містить відомості, зокрема, про посвідчені спадкові договори. У разі недодержання сторонами зазначених вимог спадковий договір визнається нікчемним.
З метою недопущення переходу майна, що є предметом спадкового договору, до третіх осіб, нотаріус одночасно з посвідченням цього договору накладає на зазначене майно заборону відчуження та вносить відомості про нього до Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Зняття заборони відбувається після смерті відчужувача на підставі свідоцтва про смерть.
Заповіт, складений відчужувачем щодо майна, вказаного у спадковому договорі, є нікчемним незалежно від часу його складання.
Доречно звернути увагу на відмінність між договором довічного утримання та спадковим договором, оскільки ці два види договорів схожі між собою. Основна відмінність - це момент переходу права власності. При підписанні договору довічного утримання право власності на майно переходить до набувача в момент підписання договору, але на це майно накладається заборона до смерті відчужувача. В спадковому ж договорі - тільки після смерті відчужувача, що є досить важливим психологічним фактором для власника майна. Адже його заспокоює усвідомлення того, що протягом життя майно, зазначене в договорі, буде належати йому.