3) смерті фізичної особи — учасника або ліквідації юридичної особи — учасника договору простого товариства, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників або заміщення учасника, який помер (ліквідованої юридичної особи), його спадкоємцями (правонаступниками);
7) досягнення мети товариства або настання обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим.
Частиною 1 статті, що коментується, встановлений перелік обставин, внаслідок яких договір простого товариства припиняється. Але він не є строго обмеженим, тому за згодою учасників можуть бути передбачені й інші випадки припинення договору, але такі, що не суперечать законодавству.
Багатобічні договори за угодою учасників можуть бути залишені в силі, втративши її тільки у відношенні вибулого учасника.
У випадку припинення договору простого товариства його учасник має право вимагати повернення своєї частки майна в натурі або шляхом грошової компенсації, якщо виділ майна в натурі неможливий без нанесення шкоди для його господарського призначення.
Поділ майна, що є у спільній власності учасників, здійснюється в порядку, передбаченому
положеннями ст.1139 ЦК. Крім того, слід також враховувати, що рішення питання про розділ спільного майна учасників після припинення договору залежить від того, на якій правовій підставі це майно було передано чи знаходилося в розпорядженні. При цьому індивідуально визначена річ (автомобіль, нерухомість і т.п.), внесена учасником у загальну власність, може бути витребувана ним назад, у тому числі за допомогою віндикаційного позову. Речі, передані до складу спільного майна не на праві власності (на праві оренди, користування і т.п.), після розрахунків із кредиторами повинні бути повернуті їх власникам. Суми невиплаченої орендної плати, плати за користування і т.п. учаснику не виплачуються, якщо інше не передбачено угодою сторін.
page
youtube
