Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 284. Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи

{Назва статті 284 із змінами, внесеними згідно із Законом № 314-VII від 23.05.2013 з урахуванням змін, внесених Законом № 1207-VII від 15.04.2014}

1. Кримінальне провадження закривається в разі, якщо:

1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення;

2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення;

3) не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати;

3-1) не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав;

{Частину першу статті 284 доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 187-IX від 04.10.2019}

4) набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою;

5) помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого;

6) існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню;

7) потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо злочину, пов’язаного з домашнім насильством;

{Пункт 7 частини першої статті 284 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2227-VIII від 06.12.2017}

8) стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу;

9) стосовно податкових зобов’язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, досягнутий податковий компроміс відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України;

{Частину першу статті 284 доповнено пунктом 9 згідно із Законом № 63-VIII від 25.12.2014}

9-1) існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності.

{Частину першу статті 284 доповнено пунктом згідно із Законом № 2213-VIII від 16.11.2017; абзац одинадцятий в редакції Закону № 2548-VIII від 18.09.2018}

Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання слідчому, прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав;

{Абзац частини першої статті 284 в редакції Закону № 2548-VIII від 18.09.2018}

10) після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи.

{Частину першу статті 284 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 - зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін - див. пункт 4 § 2 розділу 4 Закону}

Слідчий, прокурор зобов’язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.

{Частину першу статті 284 доповнено абзацом згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 - зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін - див. пункт 4 § 2 розділу 4 Закону}

2. Кримінальне провадження закривається судом:

1) у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності;

1-1) з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті;

{Частину другу статті 284 доповнено пунктом 1-1 згідно із Законом № 187-IX від 04.10.2019}

2) якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом;

3) досягнуто податковий компроміс у справах про кримінальні правопорушення, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

{Частину другу статті 284 доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 63-VIII від 25.12.2014}

3. Провадження щодо юридичної особи підлягає закриттю у разі встановлення відсутності підстав для застосування до неї заходів кримінально-правового характеру, закриття кримінального провадження чи ухвалення виправдувального вироку щодо уповноваженої особи юридичної особи.

Про закриття провадження щодо юридичної особи прокурор приймає постанову, а суд зазначає про це у виправдувальному вироку або постановляє ухвалу. Рішення про закриття провадження щодо юридичної особи може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.

{Статтю 284 доповнено новою частиною згідно із Законом № 314-VII від 23.05.2013 з урахуванням змін, внесених Законом № 1207-VII від 15.04.2014}

4. Про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9, 9-1 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

{Абзац другий частини четвертої статті 284 із змінами, внесеними згідно із Законами № 63-VIII від 25.12.2014, № 2213-VIII від 16.11.2017, № 2548-VIII від 18.09.2018}

Прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї частини.

{Абзац третій частини четвертої статті 284 із змінами, внесеними згідно із Законом № 187-IX від 04.10.2019}

Закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.

{Частину четверту статті 284 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 187-IX від 04.10.2019}

5. Рішення прокурора про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного не є перешкодою для продовження досудового розслідування щодо відповідного кримінального правопорушення.

6. Копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв’язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

Копія постанови прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи надсилається заявнику, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

{Абзац другий частини шостої статті 284 в редакції Закону № 314-VII від 23.05.2013 з урахуванням змін, внесених Законом № 1207-VII від 15.04.2014}

7. Якщо обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, виявляються під час судового розгляду, суд зобов’язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

{Абзац другий частини сьомої статті 284 із змінами, внесеними згідно із Законами № 63-VIII від 25.12.2014, № 2213-VIII від 16.11.2017, № 2548-VIII від 18.09.2018}

8. Закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

9. Якщо закінчилися строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру, встановлені частиною першою статті 219 цього Кодексу, слідчий суддя може винести ухвалу про закриття кримінального провадження за клопотанням іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника.

{Статтю 284 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2548-VIII від 18.09.2018}

10. Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.

§ 2. Звільнення особи від кримінальної відповідальності

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Направлення обвинувального акту в суд поза межами строку досудового розслідування є підставою для закриття кримінального провадження (ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК ВС/ККС у справі № 711/3111/19 від 15.09.2021)

На практиці, захист і обвинувачення часто стикаються «лобами» через те, що по-різному трактують ті чи інші норми права.

Одним з таких питань є визначення моменту закінчення досудового розслідування і всі витікаючі з нього питання.

Наразі, я в якості захисника, веду кримінальну справу в якій досудове розслідування було завершене, а обвинувальний акт не вручений. Лише після ознайомлення із матеріалами справи (в статусі підозрюваного), особи, щодо яких велось досудове розслідування отримали обвинувальний акт. Ще через тиждень, він був скерований в суд.

Мною було подано заяву про закриття провадження у справі на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Суд першої інстанції заяву задовольнив, наразі питання розглядається в суді апеляційної інстанції, однак я маю надію, що воно і надалі залишить без змін. Адже практика ВС з цього питання поповнюється рішеннями на користь сторони захисту.

Із аналогічною ситуацією розглядалась і дана справа.

Так, кримінальне провадження велось за обвинуваченням особи у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України (зловживання впливом).

Вироком суду першої інстанції особу визнано винною, призначено відповідне покарання.

Суд апеляційної інстанції своєю ухвалою залишив вирок без змін.

Захисник звернувся до ВС із касаційним оскарженням.

ВС дійшов висновку про обгрунтованість поданої скарги, з огляду на те, що прокурор допустив істотне порушення вимоги КПК України, які полягають, зокрема, у тому, що обвинувальний акт направлено до суду після закінчення строків досудового розслідування.

У ст. 3 КПК України, законодавець пов’язує плин строку досудового розслідування із настанням двох подій:

- внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, як початок відліку строку;

- направленням до суду обвинувального акта/ клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру/ клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, як момент закінчення.

Аналогічні положення містить і ч.2, 3 ст. 283 КПК України, відповідно до якої, прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій:

1) закрити кримінальне провадження;

2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

При цьому, відповідно до вимог ст. 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

З огляду на зазначене, ВС дійшов висновку, що закінчення строку досудового розслідування законодавець пов’язує зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.

Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а отже, унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та спричинює закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Тож, на переконання ВС, моментом звернення до суду з обвинувальним актом є саме дата його надходження безпосередньо до суду, якщо такий обвинувальний акт було доставлено до суду нарочно.

При цьому, посилання на складення та затвердження обвинувального акту в межах строку досудового розслідування є неспроможними, оскільки відповідно до вимог кримінального процесуального закону закінчення досудового розслідування пов`язано з вчиненням іншої процесуальної дії - звернення до суду з обвинувальним актом.

Варто зауважити, що саме в цьому рішенні ВС нарешті навів свій висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:

"Кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду."

Перевірка судом першої інстанції у підготовчому провадженні дотримання прокурором вимог, передбачених ст. 291, 293 КПК України, а також виконання ним приписів ст. 219 КПК України в частині направлення обвинувального акта у строки досудового розслідування є передумовою набуття підозрюваним у вчиненні злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я особи, процесуального статусу обвинуваченого стосовно якого, відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України має здійснюватися судовий розгляд.

Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а, отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України"

Аналізуйте судовий акт: Висновки касаційних судів НЕ можуть зберігати обов`язковий характер після внесення змін та/чи доповнень до відповідної норми права, які істотно змінюють її зміст, або після її скасування (ВС/ККС у справі № 233/8772/19 від 20.01.2021)

За загальним правилом висновки судів касаційної інстанції щодо застосування відповідних норм права, викладені в їх постановах мають враховуватись судами при постановленні рішень.

Однак, у нашій країні законодавство є надто «живим організмом», який змінюється без перестанку.

Отже виникає закономірне питання – а що ж робити з висновками касаційних судів? Чи потрібно їх застосовувати?

У даній справі особу було засуджено за ухилення від відбування громадських робіт (ч. 2 ст. 389 КК України) та крадіжку (ч. 2 ст. 185 КК України).

Апеляційний суд вирок міськрайонного суду змінив та провадження в частині засудження за ч. 2 ст. 389 КК України закрив на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв’язку із змінами, внесеними до вказаної норми кримінального закону.

Прокурором на вказане рішення було подано касаційну скаргу та клопотання про передачу кримінального провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв’язку із неоднаковим застосуванням закону .

Касаційний цивільний суд у задоволенні як касаційної скарги так і вказаного клопотання відмовив.

Своє рішення Касаційний кримінальний суд вмотивував наступним.

У 2016 році до диспозиції ст. 389 КК України було внесено певні зміни з метою поширити дію цієї норми як на осіб, яким відповідне покарання було призначено безпосередньо вироком суду, так і на осіб, яким таке покарання було призначено ухвалою суду в результаті заміни на відповідній правовій підставі раніше призначеного вироком суду покарання.

При цьому висновки Верховного Суду на які посилається прокурор у своїй скарзі та клопотанні стосувались застосуванню ст. 389 КК України у попередній редакції.

Разом із тим сам термін «висновок щодо застосування норми права» указує на те, що такий висновок має похідний характер від норми права і не може зберігати обов`язковий характер після внесення змін та/чи доповнень до відповідної норми права, які істотно змінюють її зміст, або після її скасування. Протилежний підхід по суті надавав би висновку Верховного Суду України щодо застосування норми права більшої юридичної сили, ніж сама правова норма, якої він стосується, і означав би, що суди повинні ігнорувати внесені законодавцем зміни аж до моменту ухвалення Великою Палатою Верховного Суду нового рішення про відступ від попереднього висновку Верховного Суду України. Однак це очевидно суперечить здоровому глузду.

Необхідність звернення до Великої Палати Верховного Суду з метою відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України, явно не стосуються випадків, коли такий висновок втрачає актуальність внаслідок внесення уповноваженим суб`єктом правотворення істотних змін до відповідної норми права, або її скасування.

Отже, беручи до уваги те, що ч. 2 ст. 389 КК України була викладена в новій редакції, яка істотно змінила зміст цієї норми в порівнянні з попередньою редакцією, про застосування якої робив висновок Верховний Суд України, колегія суддів не знайшла підстав для передачі цього кримінального провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події:
0