Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах:

Стаття 242. Підстави проведення експертизи

1. Експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з’ясування питань права.

{Частина перша статті 242 в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 - зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін - див. пункт 4 § 2 розділу 4 Закону; в редакції Закону № 187-IX від 04.10.2019}

2. Слідчий або прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи щодо:

{Абзац перший частини другої статті 242 в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 - зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін - див. пункт 4 § 2 розділу 4 Закону; в редакції Закону № 187-IX від 04.10.2019}

1) встановлення причин смерті;

2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень;

3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності;

4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості;

{Пункт 5 частини другої статті 242 виключено на підставі Закону № 187-IX від 04.10.2019}

6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

{Частину другу статті 242 доповнено пунктом 6 згідно із Законом 1261-VII від 13.05.2014; в редакції Закону № 187-IX від 04.10.2019}

3. Примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи здійснюється за ухвалою слідчого судді, суду.

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Необхідність проведення експертизи для встановлення вартості викраденого не є аксіомою, в окремих випадках достатньо і довідки про вартість майна (ВС/ККС у справі № 676/1504/18 від 01.04.2021)

Минулого року мною на даному інтернет-ресурсі було зроблено допис у якому я проаналізував постанову Касаційного кримінального суду у якій останній зробив висновок про однозначну необхідність проведення товарознавчої експертизи для визначення вартості викраденого майна у справах про крадіжки, адже не проведення такої експертизи є однозначною підставою для виправдання особи (Вартість викраденого доводитись ВИКЛЮЧНО висновком експерта, інакше – виправдувальний вирок (ВС/ККС № 420/1667/18 від 25.11.2019).

Однак, в коремих справах виникає закономірне питання – а чи доцільно проводити згадану експертизу, адже предмет, який викрадено є металевим ломом і для встановлення його вартості ніякі спеціальні знання не потрібні.

Так, у даній справі дві особи проникли на територію свинарника де за допомогою газового різака демонтували металеві клітки для тварин, труби та інші металеві предмети фактично перетворивши їх на металевий лом і заволоділи вказаним металом.

Суд першої інстанції вказаних осіб виправдав з тих підстав, що сторона обвинувачення не довела умислу обвинувачених на крадіжку саме металобрухту, а не кліток для утримання свиней та не встановила вартість викраденого майна.

Апеляційний суд з таким рішення не погодився та скасувавши вирок місцевого суду постановив свій, вже обвинувальний вирок.

Стороною захисту на вказаний вирок суду апеляційної інстанції було подано касаційну скаргу, зокрема, з тих підстав, що по справі не було проведено товарознавчої експертизи для визначення вартості викраденого майна, а сторона обвинувачення надала тільки довідку про вартість металобрухту.

Проте, ККС не визнав вказаний довод слушним та касаційну скаргу адвоката залишив без задоволення.

Приймаючи таке рішення суд касаційної інстанції вказав на те, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

В окремих кримінальних провадженнях для встановлення розміру матеріальних збитків не потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання, а достатньо загальновідомих і загальнодоступних знань для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування, про найменування викраденого товару та його вартості (наприклад, щодо вартості викраденої безпосередньо з магазину роздрібної торгівлі товарної продукції, на яку є роздрібна ціна, чи проведення інших арифметичних розрахунків, тощо).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, предметом злочину є порізані металеві частини кліток, що тривалий час використовувались, покриті іржею - металобрухт, тому у слідчого не було підстав для призначення відповідної експертизи, у зв`язку з чим слідчий обґрунтовано звернувся з запитом до спеціалізованого товариства - Кам`янець-Подільського заготівельно-виробничого цеху «Втормет», що є відокремленим підрозділом Хмельницьке ПАТ «Втормет», та за своїм уставом має право здійснювати діяльність, пов`язану з торгівлею відходами та брухтом. Довідкою вказаного підприємства визначено вартість металобрухту на певну дату. Крім того, дана інформація є загальновідомою та загальнодоступною і спеціальних знань не потребує.

Вищезазначена довідка надавала суду можливість встановити роздрібну ціну викраденого майна без проведення відповідної експертизи. Вказаний доказ отриманий у передбачений процесуальним законом спосіб та відповідає вимогам статей 84, 85, 86 КПК України і підстави вважати його неналежним та недопустимим відсутні.

Аналізуйте судовий акт: Автотехнічна експертиза при ДТП НЕ обов'язкова при дослідженні сукупності інших доказів (ККС у справі № 732/138/18 від постанову від 24.11.2020)

Згідно з кримінальним процесуальним кодексом збирання доказів для встановлення фактичних обставин справи відіграють важливу роль. У справах щодо дорожньо транспортних пригод (ДТП) помилки під час збирання доказів ведуть до неправильного встановлення причинно-наслідкового зв’язку дій водіїв транспортних засобів та інших учасників ДТП. Кожна деталь у показах є вихідними даними при виготовленні експертами висновку автотехнічної експертизи (якщо вона проводиться). Судова практика у питанні обов’язковості проведенні експертизи неоднозначна, тому це потрібно враховувати, вибудовуючи тактику захисту.

Фабула судового акту: Судом першої інстанції визнано особу винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України і призначено йому покарання у виді 6 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. Зі встановлених судом обставин справи водій порушив вимоги пунктів 2.3 (б), 12.1, 12.4 ПДР), проявив неуважність, перевищивши максимально допустиму швидкість руху в населеному пункті, внаслідок чого не впорався з керуванням транспортного засобу, виїхав за межі проїзної частини та здійснив наїзд на людину, після чого, продовжуючи свій рух узбіччям, здійснив наїзд на придорожнє дерево. У результаті ДТП пішохід та пасажир автомобіля отримали тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала їхня смерть. Судом апеляційної інстанції залишено вирок районного суду без змін.

Посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, сторона захисту просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Крім того, враховуючи різні покази свідків сторона захисту посилалась на їх суперечливість та розбіжність. Враховуючи це, головною причиною звернення захисту до ВС було те, що при усіх наявних обставин справи та для з’ясування вини водія необхідним було проведення автотехнічної експертизи.

Так, під час розгляду справи ККС ВС зауважив, що перевіряє лише правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин. Водночас, не мають права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні або вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

ККС констатував, що висновки нижчих судів ґрунтуються на об’єктивно з’ясованих обставинах, які підтверджено доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду й оціненими судом.

Так, зазначені у вироку докази є логічним, послідовними, узгоджуються між собою та не викликають сумнівів у їх достовірності, а доводи сторони захисту про протилежне ВС назвав безпідставними.

Щодо розбіжностей у показаннях свідків Суд зазначив наступне. Свідок, який заявив, що чув скрип гальмів, насправді було звуком заносу автомобіля (за протоколом огляду місця ДТП слідів гальмування не виявлено). Тому очевидним є те, що саме звук заносу автомобіля свідок розцінив як гальмування. Такі розбіжності не мають принципового характеру, оскільки за обставин цієї справи їх можна пояснити швидкістю подій, особливостями пам’яті та суб’єктивним сприйняттям свідками обставин ДТП.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність у матеріалах кримінального провадження автотехнічної експертизи якою б, зокрема, було встановлено наявність порушень водієм вимог ПДР, то ВС зазначив, що дійсно, у справах про порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, призначення судових автотехнічних експертиз є загальною практикою. Бо для з’ясування обставин ДТП у багатьох випадках необхідні відповідні спеціальні знання. За змістом ч. 2 ст. 242 КПК України, призначення таких експертиз не є обов’язковим.

Експертиза проводиться слідчим або прокурором у таких випадках:

1) встановлення причин смерті;

2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень;

5) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

У деяких випадках обставини ДТП можуть бути встановлені на підставі дослідження сукупності інших доказів. Так і у цій справі місцевий суд обґрунтував свій висновок про перевищення засудженим дозволеної швидкості руху в межах населеного пункту, що стало наслідком ДТП, на підставі сукупності інших допустимих і належних доказів, які і дозволили суду першої інстанції встановити обставини ДТП відповідно до стандарту доказування «поза розумним сумнівом».

Таким чином, доводи захисту про необґрунтованість висновків суду щодо допущення засудженим порушень вимог ПДР через відсутність відповідної експертизи, якою б це було встановлено, є неприйнятними.

Крім того, з огляду на те, що сторона захисту ні під час досудового розслідування, ні під час судового розгляду не заявляла клопотання про призначення і проведення у справі автотехнічної експертизи судді назвали неприйнятними доводи захисту про необґрунтованість висновків суду про порушення вимог ПДР через відсутність відповідної експертизи.

Тож суд залишив скарги сторони захисту без задоволення, а рішення нижчих інстанцій – без змін.

Під час розслідування порушення правил безпеки дорожнього руху, що стало причиною смерті людей, важливим є дослідження кожної деталі. Тому у більшості випадків відповідні спеціальні знання експерта для встановлення істотних обставин справи бувають необхідні. Проте, за наявності у справі сукупності інших доказів, відсутність такої експертизи (особливо якщо на її проведенні не наполягала навіть сторона захисту), навряд стане підставою для перегляду вироку в апеляційній чи касаційній інстанціях. Тому заявляючи сумніви щодо наявних доказів стороною захисту не завжди варто очікувати, що суд прийме їх до уваги.