Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 214. Початок досудового розслідування

1. Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

{Частина перша статті 214 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2213-VIII від 16.11.2017}

2. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

{Частина друга статті 214 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1698-VII від 14.10.2014, № 187-IX від 04.10.2019}

3. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду. У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно; відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань при першій можливості.

4. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

5. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:

1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

2) прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;

3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;

5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) прізвище, ім’я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;

7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.

У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.

6. Слідчий невідкладно у письмовій формі повідомляє керівника органу прокуратури про початок досудового розслідування, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені частиною п’ятою цієї статті.

{Частина шоста статті 214 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1697-VII від 14.10.2014}

7. Якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов’язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.

8. Відомості про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру, вносяться слідчим або прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань негайно після вручення особі повідомлення про підозру у вчиненні від імені та в інтересах такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, 160, 209, 260, 262, 306, частинами першою і другою статті 368-3, частинами першою і другою статті 368-4, статтями 369, 369-2, 436, 437, 438, 442, 444, 447 Кримінального кодексу України, або від імені такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 258-258-5 Кримінального кодексу України. Про внесення відомостей слідчий або прокурор не пізніше наступного робочого дня письмово повідомляє юридичну особу. Провадження щодо юридичної особи здійснюється одночасно з відповідним кримінальним провадженням, у якому особі повідомлено про підозру.

{Статтю 214 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 314-VII від 23.05.2013 з урахуванням змін, внесених Законом № 1207-VII від 15.04.2014}

9. Слідчий протягом 24 годин з моменту внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у письмовій формі повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції про початок досудового розслідування за участю викривача, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені частиною п’ятою цієї статті.

Копія зазначеного повідомлення Національному агентству з питань запобігання корупції надається викривачу.

{Статтю 214 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом № 198-IX від 17.10.2019}

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

ТЕМА: ВССУ: Узагальнення «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування» (станом на 12 січня 2017р.)

Аналізуйте судовий акт: Анонімка не є підставою для початку розслідування. Вона слугує лише підставою для перевірки викладеної в ній інформації (ВС/ККС у справі № 556/450/18 від 30.09.2021)

Кримінально-процесуальний кодекс України 1960 року досить детально регламентував приводи та підстави для порушення кримінальної справи (ст.ст. 94, 98 КПК України 1960 року).

Так, згідно вказаних норм справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. У такому випадку за наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.

Натомість, новий КПК такої деталізації, нажаль, у собі не містить.

Так, згідно положень ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Отже, згідно вказаної норми підставами для початку досудового розслідування є будь-які заяви навіть такі, що містять відверту маячню або є анонімними.

Внаслідок такої непродуманого законодавчого врегулювання ми отримали те, що слідчі підрозділи завалені кримінальними провадженнями, які очевидно не мають жодної судової перспективи.

В зв’язку із цим слідчі просто не вносять відомості до ЄРДР навіть по тим заявам, що є обґрунтованими, а заявники і потерпілі вимушені звертатись до слідчих суддів зі скаргами на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Звісно, що таке становище потребує негайного вирішення, але у законодавця як завжди не доходять до цього руки.

Однак, дану проблему намагаються вирішити судова практика.

У даній справі особу виправдано у вчиненні злочину, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України. З таким рішенням погодився і апеляційний суд.

На дані рішення прокурором було подано касаційну скаргу. Втім останню Касаційним кримінальним судом було залишено без задоволення.

За змістом ст. 214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та початку досудового розслідування є подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або самостійне виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Разом із цим слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

При цьому у разі надходження до органів поліції анонімних листів, що містять відомості про вчинені кримінальні правопорушення, їх реєстрація здійснюється лише в підрозділах документального забезпечення, після чого вони передаються за резолюцією керівника органу поліції або особи, яка виконує його обов`язки, до структурних підрозділів для використання в розкритті злочинів.

Отже, анонімна заява не реєструється як підстава для відкриття кримінального провадження, а лише є підставою для перевірки викладеної в ній інформації, після чого відомості до ЄРДР може бути внесено за рапортом працівника поліції, який встановив наявність ознак злочину у заяві чи повідомленні.

У даній справі дії, передбачені ч. 1 ст. 214 КПК України, були реалізовані на підставі анонімного звернення на адресу керівника прокуратури, у якому не було зазначено конкретних обставин, які би свідчили про наявність ознак злочину, а лише загальне повідомлення від імені невизначених осіб про незаконний збут наркотичних засобів. Тому суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що таке звернення, зміст якого не відповідає вимогам ч. 5 ст. 214 КПК України, в даному випадку не могло бути безальтернативною підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та, відповідно, початку досудового розслідування.

Аналізуйте судовий акт: Згідно ст. 214 КПК України обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки заяви особи про наявність ознак злочину, а полягає лише у механічному внесенні цієї заяви до ЄРДР (Печерський суд від 20 березня 2017р. у справі № 757/10980/17-к)

Невизначеність у правильному застосуванні судом ст. 224 КПК України – «початок досудового розслідування» поки що продовжується. Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Іншими словами в діючому КПК України начебто відсутня процедура дослідчої перевірки повідомлення особи про наявність ознак злочину.

З одного боку це новела кримінального процесу, яка не існувала у старому КПК України (1961р.) і направлена на унеможливлення приховування заяв та повідомлень про злочин від осіб недобросовісними працівниками правоохоронних органів. З іншого боку ніхто не знає, що робити, коли, наприклад, старенька бабуся кожного тижня бачить труп у сусіда, настирливий активіст кожні три дні повідомляє про корупцію у державній адміністрації, повія кожен день пише про зґвалтування, тощо. При такій тенденції ситуація зводиться до того, що правоохоронці замість того, що розслідувати реальні злочини у «полі» займаються оформленням відмовного матеріалу у кабінетах.

Існують різні судові акти з цього приводу, і їх перелік наведено нижче. Дана ухвала Печерського суду цікава тим, що заявником за ч.1. ст. 224 КПК України є Національна асоціація адвокатів України, а суб’єктом звернення Генеральна прокуратура України, яка відмовилась вносити заяву НААУ до Єдиного реєстру досудових розслідувань. НААУ оскаржило відмову і виграла у суді. Задовольняючи скаргу суд зокрема керувався п.п.1.1 Узагальнень «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування».

І головне! Нам не вдасться узнати, що з цього приводу думає Верховний Суд України. Ухвала Печерського суду оскарженню не підлягає.

Аналізуйте судовий акт: Як спонукати прокуратуру, або інший правоохоронний орган до виконання вимог КПК щодо внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення (Ухвала Октябрського районного суду м. Полтави від 24 січня 2017р. у справі № 554/118/17)

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Але на практиці правоохоронні органи з відомих та зрозумілих тільки їм причин не вносять відомості в порядку визначеному КПК до ЄРДР, а підміняють вказані норми положеннями Закону України Про звернення громадян та розглядають їх як звернення.

Така ситуація сталася і в цьому випадку, коли підприємством було надіслано повідомлення про злочин, а прокуратурою області воно було розглянуто як звернення, і керівник слідчого підрозділу, який його розглядав, не побачив там даних, що могли свідчити про вчинення кримінального правопорушення, про що надіслав листа заявнику.

Але, заявник не погодився з таким розглядом та подав скаргу до суду. Суд, розглянувши скаргу, зобов’язав прокуратуру Полтавської області внести відомості про кримінальне правопорушення за повідомленням публічного акціонерного товариства «Полтава-Банк» від 29 листопада 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування.

Прокуратурою області було виконано ухвалу суду та внесено відомості до ЄРДР, про що повідомлено заявника.

Висновок цієї та подібних ситуацій, як зазначено в ухвалі суду, такий: повідомлення особи, яке, на її думку, містить відомості про кримінальне правопорушення недопустимо розцінювати як таке, що не містить достатніх відомостей про кримінальне правопорушення, як і підміняти нормами Закону України Про звернення громадян положення КПК, які визначають порядок реагування державних органів на одержання інформації про вчинені кримінальні правопорушення.

Від себе ще хочу додати, після отримання відповідної ухвали суду не варто заспокоюватися, а відразу після її отримання необхідно надіслати звернення до правоохоронного органу, якого вона стосується з проханням повідомити, чи виконана ухвала суду, чи внесені відомості в ЄРДР та можна попросити витяг з ЄРДР.

ВИСНОВОК ВСУ: Початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов'язане із здійсненням ними судочинства (Висновок ВРУ від 01.07.2013)

Судова палата у кримінальних справах ВСУ вважає, що оскільки судді є особами по відношенню до яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження, а також у зв'язку з тим, що повинні бути забезпечені гарантії незалежності та недоторканосі суддів, як умова здійснення ними професійних обов'язків ( а не особистий привілей) вносити відомості про вчинення кримінального правопорушення суддею до ЄРДР повинні мати право тільки Генеральний прокурор України або його заступник, а не слідчий і прокурор, як це передбачено ст. 214 КПК України сьогодні. (див. також ст. 480, 481 КПК України).

Крім того судове рішення є законним і обов‘язковим для виконання на території України, доки воно не скасоване в апеляційному, касаційному, або не переглянуте в іншому порядку, передбаченому процесуальним законом, тому розглядаючи заяву про вчинення суддею кримінального правопорушення це слід враховувати уповноваженій особі при внесенні відомостей до ЄРДР.

Аналізуйте судовий акт: Реєстрації в ЄРДР підлягають лише ті заяви чи повідомлення, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення (Хмельницький міськрайонний суд, Хмельницької області, суддя Данькова С. О.)

Судом була скасована постанова про закриття кримінального провадження і учасник кримінального провадження подав заяву про скоєння слідчим та прокурором, які закривали кримінальне провадження, злочину, передбачено ст. 354 КК України. Заява не була внесена прокурором до ЄРДР і заявник оскаржив таку бездіяльність до суду. Слідчий суддя розглянув скаргу, вдався до системного аналізу ст. ст. 2 та 214 КК України і прийшов до висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомленні, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події:
0