Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 425. Право на касаційне оскарження

1. Касаційну скаргу мають право подати:

1) засуджений, його законний представник чи захисник - у частині, що стосується інтересів засудженого;

2) виправданий, його законний представник чи захисник - у частині мотивів і підстав виправдання;

3) підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник;

4) законний представник, захисник неповнолітнього чи сам неповнолітній, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусових заходів виховного характеру, - в частині, що стосується інтересів неповнолітнього;

5) законний представник чи захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру;

6) прокурор;

7) потерпілий або його законний представник чи представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;

8) цивільний позивач, його представник або законний представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову;

9) цивільний відповідач або його представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову;

10) представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, - у частині, що стосується інтересів юридичної особи.

{Частину першу статті 425 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 314-VII від 23.05.2013}

2. Особам, які мають право подати касаційну скаргу, надається можливість ознайомитися в суді з матеріалами кримінального провадження для вирішення питання про подання касаційної скарги.

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Чи може потерпілий оскаржити вирок через надмірну суворість покарання? (ОП ККС ВС у справі 641/5714/19 19.04.2021)

Чи може інтерес потерпілого включати в себе прагнення до призначення засудженому більш м’якого покарання?

Як виявляється - може.

Судами розглядалась кримінальна справа по обвинуваченню за ч.2 ст. 186 КК України.

Судом першої інстанції винесено вирок яким винного засуджено та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

І прокурор, і сторона захисту, і потерпілий оскаржили вирок. Прокурор вважав, що покарання занадто м’яке і слід призначити більш суворе, а сторона захисту та потерпілий просили призначити більш м’яке покарання.

Суд апеляційної інстанції відмовив прокурору і частково задовольнив скарги інших учасників процесу. За результатом апеляційного провадження, призначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Однак, рішення апеляційної інстанції нікого не задовольнило, і всі учасники процесу оскаржили рішення до касаційного суду.

У зв`язку із тим, що у ВС існують різні позиції щодо правозастосування п. 7 ч. 1 ст. 425 КПК України, а саме про право потерпілого подати касаційну скаргу з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, справа була передана на розгляд ОП ККС ВС.

Об’єднана палата наголосила на основоположних принципах кримінального судочинства, зокрема, рівності (ст. 10 КПК України) та праві на оскарження судових рішень (ст. 7, 24 КПК України).

ОП ККС ВС зазначила, що статус потерпілого як сторони кримінального провадження наділяє його правом оскарження судового рішення в частині, що стосується його інтересу.

У даному випадку оскарження потерпілим судових рішень з підстави невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, враховуючи законодавчі обмеження, становлять приватний інтерес потерпілого у контексті права відстоювати свою позицію і намагатись встановленими законом засобами досягти зміни або скасування судового рішення.

До таких висновків касаційний суд дійшов зважаючи на те, що потерпілий у ході судових дебатів в суді першої інстанції повідомив, що заподіяну матеріальну та моральну шкоду йому відшкодовано, він до обвинуваченого претензій не має, останній вибачився і вони примирилися, а тому просив не позбавляти волі обвинуваченого і призначити йому покарання умовно. Надалі, під час апеляційного та касаційного розгляду потерпілий підтримував ту саму позицію, тобто оскарження відбувалось з дотриманням вимог п. 7 ч. 1 ст. 425 КПК України.

За результатами розгляду, ОП ККС ВС висловила наступний правовий висновок: за змістом п. 7 ч. 1 ст. 425 КПК України потерпілий або його законний представник чи представник мають право на касаційне оскарження судових рішень з підстави невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції.

По суті скарг ОП ККС ВС вирішила пом’якшити покарання та призначила 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події:
0