Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 403. Відмова від апеляційної скарги, зміна і доповнення апеляційної скарги під час апеляційного провадження

1. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду. Захисник підозрюваного, обвинуваченого, представник потерпілого можуть відмовитися від апеляційної скарги тільки за згодою відповідно підозрюваного, обвинуваченого чи потерпілого.

2. Якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв’язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.

3. До початку апеляційного розгляду особа, яка подала апеляційну скаргу, має право змінити та/або доповнити її. У такому разі суд апеляційної інстанції за клопотанням осіб, які беруть участь в апеляційному розгляді, надає їм час, необхідний для вивчення зміненої апеляційної скарги і подання заперечень на неї.

4. Внесення до апеляційної скарги змін, які тягнуть за собою погіршення становища обвинуваченого, за межами строків на апеляційне оскарження не допускається.

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Підзахисний НЕ може відмовитись від апеляційної та/або касаційної скарги свого адвоката (ВС/ОП ККС у справі № 481/1754/18 від 22.02.2021)

Нормами ст.ст. 403, 404 КПК України визначено, що особа, яка подала апеляційну чи касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного чи касаційного розгляду.

При цьому правом подання скарг на рішення судів мають, зокрема, захисники обвинувачених та засуджених.

Отже скаргу може «відізвати» лише та особа, яка її подала.

І у цьому я бачу досить велику проблему – адвокатом подано скаргу, а засуджений взагалі не бажає щоб судове рішення стосовно нього переглядалось. Не будемо занурюватись у причини такої відмови, але впевнений, що така ситуація цілком реальна.

Тобто фактично виникає ситуація «примусового захисту» обвинуваченого або засудженого, хоча п. 1 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» прямо заборонено використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта

Більш детальний аналіз даної проблеми було зроблено моїми шановними колегами Олександром Михайловичем Дроздовим та Іриною Василівною Гловюк.

Хочу звернути увагу фахової спільноти на те, що у даному рішення Об’єднана палата Касаційного кримінального суду розглянула згадані вище норми кримінального процесуального закону в їх поєднанні із положеннями Закону «Про адвокатуру…» про які мною зазначено вище.

Отже, у даній справі особу було засуджено за вчинення ДТП. Апеляційний суд змінив вирок в частині призначення винній особі додаткового покарання.

На вказані рішення захисником засудженого було подано касаційну скаргу з мотивів занадто суворого, на думку адвоката, покарання призначеного судами попередніх інстанцій.

Водночас, засудженим також було подано касаційну скаргу у якій останній висловив недовіру своєму захиснику та зазначив про неефективність захисту останньою його інтересів на стадії апеляційного провадження і просив не розглядати її касаційну скаргу, яку було подано без його попередньої згоди.

Касаційні скарги захисника та засудженого Об’єднана палата Касаційного кримінального суду залишила без задоволення.

Вирішуючи питання, порушене у сказі засудженого ОП ККС зазначила наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 403 КПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду. Захисник обвинуваченого може відмовитися від апеляційної скарги тільки за згодою останнього. Таким правом наділений лише Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури, їх перших заступників та заступників.

У такий спосіб КПК позбавив підозрюваного, обвинуваченого, засудженого можливості відмовитися від апеляційної чи касаційної скарги свого захисника.

Сприяти виявленню та виправленню судової помилки, допущеної не на користь свого підзахисного - його прямий професійний обов`язок. Згідно з ч. 1 ст. 47 КПК України захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з`ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.

Разом з цим, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст. 8 Правил адвокатської етики, адвокату забороняється використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта та який зобов`язаний виходити з переваги інтересів клієнта. З огляду на це, захисник повинен подавати апеляційну чи касаційну скаргу лише на користь підозрюваного, обвинуваченого, засудженого.

Захисник підозрюваного, обвинуваченого може відмовитися від апеляційної скарги тільки за згодою підозрюваного, обвинуваченого.

Із сукупності норм визначених ч. 4 ст. 46, п. 2 ч. 4 ст. 47 КПК України у взаємозв'язку з невід'ємним правом обвинуваченого чи засудженого самостійно у передбачених законом випадках реалізувати свою правову позицію та спосіб її обстоювання, відсутність у обвинуваченого, засудженого права на відмову від апеляційної чи касаційної скарги свого захисника не спричиняє для них негативних правових наслідків, а буквальне тлумачення ст. 403 КПК України ніяк не суперечить вищенаведеному, адже вони мають право і можливість заявити про те, що не підтримують скаргу захисника, а також подати власну скаргу.

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події:
0