є суду.
297
є
1. В ч. 1 ст. ПО КПК дається вичерпний перелік суб'єктів кримінального провадження, які мають право приймати процесуальні рішення. До них належать: а) органи розслідування, передбачені ч. 1 ст. 38 КПК, причому названі серед них органи Державного бюро розслідувань зможуть здійснювати функцію досудового розслідування після визначення їх статусу і процедури діяльності з прийняттям спеціального закону. Крім того, до дня введення в дію положень ч. 1 та 4 ст. 216 КПК (див. п. 1 Перехідних положень) процесуальні рішення прийматимуть слідчі органів прокуратури; б) прокурор (п. 15 ч. 1 ст. З, ст. 36 КПК), який здійснює свої повноваження і приймає процесуальні рішення в конкретному кримінальному провадженні з його початку до завершення (з деякими передбаченими законом винятками); в) слідчий суддя (п. 18 ч. 1 ст. З КПК), який приймає процесуальні рішення під час досудового розслідування, які забезпечують судовий контроль за дотриманням прав, свобод та законних інтересів осіб у кримінальному провадженні; г) суд (п. 20-23 ч. 1 ст. З, ст.ст. 30 31 КПК), який
298 .-
и4а" виключне право (і обов'язок) здійснювати правосуддя в кримінальному провадженні та приймати для цього відповідні процесуальні рішення.
2. Судові рішення, в яких вирішуються поточні організаційні питання судового розгляду, та питання, пов'язані з регулюванням правових відносин між учасниками кримінального провадження і між судами різних інстанцій, приймаються у формі ухвали, а рішення, в якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладаються у формі вироку. Обвинувальні або виправдувальні вироки постановляються судом першої інстанції (ст. 366 КПК), судом апеляційної інстанції після скасування повністю чи частково вироку суду першої інстанції (п. З ч. 1 ст. 407 КПК), судом першої або апеляційної інстанцій за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами (ч. 1 ст. 467 КПК). Ухвали і вироки повинні відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 369 371-374 КПК.
3. Процесуальні рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови, яка за змістом та послідовністю викладу повинна відповідати вимогам ч. 5 ст. 110 КПК і письмово (друковано) викладатись на офіційному бланку. Підписується постанова тим слідчим або прокурором, який її прийняв.
4. Особливим процесуальним рішенням, яким завершується досудове розслідування, є обвинувальний акт прокурора. Призначивши своєю ухвалою судовий розгляд на підставі обвинувального акта (ч. 1 ст. 316 КПК), суд цим самим відкриває шлях прокурору до реалізації ним свого конституційного права (і обов'язку) щодо підтримання державного обвинувачення в суді (п. 1 ст. 121 Конституції України). Велика значимість обвинувального акта як процесуального рішення ставить непересічні вимоги до змісту та процедури його складання і переліку додатків до нього, передбачених ст. 291 КПК, які слід неухильно й прискіпливо виконувати.
5. Всі постанови слідчого і прокурора, які вони приймають в межах своєї компетенції (відповідно - ч. 2 ст. 40 та ч. 2 36 КПК), є обов'язковими для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вони стосуються. Ця вимога стосується й інших суб'єктів, адже виконувати процесуальні рішення прокурора і слідчого зобов'язані органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи та інші фізичні особи (ч. 1 ст. 36 та ч. 5 ст. 40 КПК).
299
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Відсутність постанови про призначення конкретного слідчого (групи слідчих) тягне за собою визнання усіх доказів недопустимими (ВС/ККС у справі № 724/86/20 від 04.10.2021)
У даній справі особу було засуджено за вчинення низки злочинів, а саме за ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 153, ч. 3 ст. 152 КК України. Апеляційний суд визнав даний вирок і цілому законним і обґрунтованими, а докази у справі допустимими і належними. Стороною захисту на рішення місцевого та апеляційного судів подано касаційну скаргу ,яку вмотивовано, зокрема, тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювалось неповноважними слідчими, оскільки доручення на проведення досудового розслідування надане заступнику начальника СВ як слідчому, однак слідчі дії та процесуальні рішення приймались також іншими слідчими. При цьому в матеріалах кримінального провадження відсутні дані про створення групи слідчих або слідчо-оперативної групи, а також відповідні доручення слідчого. Читати повністюПризначення процесуального керівника у кримінальному провадженні або слідчого для проведення досудового розслідування є процесуальним рішенням. Адже, як свідчить судова практика, відсутність належним чином оформлених постанов про прийняття вказаних рішень може потягти за собою визнання доказів зібраних у такому кримінальному провадженні недопустимими.
Аналізуйте судовий акт: Згоди одного із співвласників квартири на огляд місця події злочину достатньо для слідчого для проведення такого огляду БЕЗ дозволу суду, а докази отримані під час огляду є допустимими (Апеляційний суд Запорізької області від 15 січня 2018р.)
Особу визнано винною та засуджено до 7 років позбавлення волі за ст. 115 КК України – «умисне вбивство» скоєне внаслідок декількох ударів ножом потерпілого. Традиційно адвокат намагався знайти процесуальні порушення слідчого та визнати докази, якими підтверджувалася вина засудженого, і які були отримані внаслідок огляду місця події злочину, недопустимими. Зокрема, апеляційна скарга адвоката на вирок звертала увагу суду апеляційної інстанції, що огляд квартири де відбувся злочин у порушення ст. ст. 223, 237 КПК України проводився слідчим без дозволу суду та без дозволу усіх співвласників цієї квартири. Далі, адвокат планував розвивати "ідею" самооборони засудженим, яка призвела до вбивства людини.
Проте, суд апеляційної інстанції відхилив таку апеляційну скаргу, залиш вирок без змін і зазначив наступне.
Слідчий не повинен звертатися до суду із клопотанням на отримання дозволу на огляд квартири, як місця події злочину, якщо має згоду хоча б одного із співвласників квартири. Згода іншого чи усіх - НЕ потрібна. У матеріалах провадження є письмова згода одного із співвласників на такий огляд, і сам огляд проводився у присутності цього співвласника хоча і у нічний час. Отже, отримані докази - протокол огляду місця події та похідні від нього висновки експертиз вилучених матеріалів біологічного походження та речові докази - є допустимими.