Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 174. Скасування арешту майна

1. Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

{Абзац перший частини першої статті 174 із змінами, внесеними згідно із Законом № 314-VII від 23.05.2013}

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

{Абзац другий частини першої статті 174 із змінами, внесеними згідно із Законом № 314-VII від 23.05.2013}

2. Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

3. Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

{Частина третя статті 174 із змінами, внесеними згідно із Законом № 222-VII від 18.04.2013}

4. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

{Частина четверта статті 174 із змінами, внесеними згідно із Законом № 222-VII від 18.04.2013}

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: СУД:СКАСОВАНО АРЕШТ МАЙНА КЛІЄНТА У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ (Апеляційний суд м. Києва від 20 червня 2017р. у справі №11-сс/796/2931/2017)

Ухвалою Дарницького районного суду м.Києва за клопотанням слідчого одного з управлінь Національної поліції у м.Києві накладено арешт на квартири клієнта – юридичної особи у кримінальній справі за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України. В травні 2017 року адвокатом адвокатського об’єднання BSB Partners Ярославом Новіковим було подано клопотання до Апеляційного суду м.Києва про скасування даної ухвали, яке було задоволено виходячи з наступного.

Задовольняючи клопотання слідчий суддя районного суду м.Києва дійшов до висновку, що існують достатні підстави для накладання арешту на майно. Оскільки воно є доказом скоєного кримінального правопорушення.

Але. При вирішенні питання про арешт майна, для прийняття законного, обґрунтованого рішення, необхідно врахувати: існування обґрунтованої підозри та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають бути зазначені у клопотанні слідчого, який звертається до слідчого судді з проханням заарештувати майно, та, відповідно, в ухвалі слідчого судді. Однак такі данні не були зазначені.

Натомість, в резолютивній частині ухвали слідчий суддя вказує на віднесення квартир клієнта до категорії речових доказів, які можуть бути знищені, втрачені, пошкоджені та можуть перешкоджати кримінальному провадженні.

За ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в т.ч. предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи судом помилково зроблено висновок про відповідність майна критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, оскільки прийнятого слідчим процесуального рішення про визнання вказаного майна речовим доказом матеріали кримінального провадження не містять.

В даній кримінальній справі відсутній підозрюваний та відповідні процесуальні рішення передбачені ст.ст.276-279 КПК України.

Водночас апеляційний суд вказав, що арешт майна з підстав передбачених ч.2. 3 ст.170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацію майна та, на відміну від двох останніх підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов’язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Не можу в повній мірі погодитись з цим. У п.2 розділу Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014 року,Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ вказує, що арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому майно може перебувати, як у згаданих осіб, та і в інших фізичних або юридичних осіб. Навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

Таким чином, ухвала слідчого судді прийнята з істотним порушенням вимог КПК України, та за недоведеністю арешту майна, який при викладених у клопотанні слідчого обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника гарантованих законодавством, скасована ухвалою апеляційного суду міста Києва (справа №11-сс/796/2931/2017).

20.07.2017 року

Справу вів: Адвокат АО BSB Partners Ярослав Новіков

office@novikov-legal.com.ua

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події:
1