Стаття 377. Звільнення обвинуваченого з-під варти

що

795

з

1. Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 р. № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", який спирається на ст. 29 Конституції України, право на свободу й особисту недоторканність є одним із найбільш значумих прав людини (див. коментар до ст. 12 КПК). Зволікання зі звільненням обвинуваченого з-під варти у випадках, передбачених у коментованій статті, недопустимі і розглядаються як порушення закону. Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р. № 7 "Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина" суддя несе особисту відповідальність за своєчасний і якісний розгляд справ. Навмисне порушення закону чи несумлінне його виконання, якщо це призвело до обмеження прав і законних інтересів громадян, необхідно розглядати як неналежне виконання суддею професійних обов'язків, що тягне передбачену законом відповідальність (п. 1 ч. 1 ст. 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

2. Незалежно від того, що відповідне кінцеве судове рішення (вирок) ще не набрало законної сили, а обвинуваченого, який тримається під вартою, суд або виправдав, або звільнив від відбування покарання; або засудив до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі; або ухвалив обвинувальний вирок без призначення покарання - цей само суд зобов'язаний звільнити його з-під варти безпосередньо в залі судового засідання (див. ч. З ст. 534 КПК). Розпорядження про це дає головуючий після проголошення відповідного вироку і воно для конвою обов'язкове (для необхідного оформлення в місці попереднього ув'язнення суд повинен видати конвою витяг з вироку, за яким заарештований звільнений з-під варти (ч. 2 ст. 20 Закону України "Про попереднє ув'язнення").

3. Обвинувачений, який перебуває під вартою, підлягає звільненню і у випадку постановления судом ухвали про закриття справи.

Якщо обвинуваченого засуджено до обмеження волі, суд з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право звільнити обвинуваченого з-під варти.

Якщо обвинувачений, що тримається під вартою, засуджений до арешту чи позбавлення волі, суд у виняткових випадках з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право змінити йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили на такий, що не пов'язаний з триманням під вартою, та звільнити такого обвинуваченого з-під варти.

4. Про звільнення обвинуваченого з-під варти робиться запис у журналі судового засідання.

5. Якщо обвинувачений перебуває під вартою ще й з приводу іншого кримінального провадження, в якому щодо нього також було обрано такий запо-

796

біжний захід, то головуючий, не звільняючи його з-під варти, оголошує про скасування запобіжного заходу лише стосовно провадження, що містить підстави, передбачені ст. 377 КПК.