Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 128. Цивільний позов у кримінальному провадженні

1. Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

2. На захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред’явлений їхніми законними представниками.

3. Цивільний позов в інтересах держави пред’являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

Прокурор, який пред’являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва.

{Частину третю статті 128 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1697-VII від 14.10.2014}

{Частина третя статті 128 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1697-VII від 14.10.2014}

4. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред’являються у порядку цивільного судочинства.

5. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв’язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

6. Відмова у позові в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства позбавляє цивільного позивача права пред’являти той же позов у кримінальному провадженні.

7. Особа, яка не пред’явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Упущену вигоду у кримінальному процесі стягнути можна, але за умови надання належних доказів (ВС/ККС від 26.08.2021 у справі № 468/46/18-к)

За правилами, визначеними статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За звичай при розгляді кримінальних справ судами вирішується питання щодо відшкодування потерпілому реальних збитків тобто вартості викраденого майна, витрат на лікування.

Вирішення питання щодо відшкодування упущеної вигоди є досить рідким явищем, а тому рішення, що пропонується до уваги є досить цікавим.

У даній справі особу було засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України за вчинення крадіжки, зокрема, виликів із бджолами та стягнуто матеріальну (вартість викраденого майна) та моральну шкоду.

Апеляційний суд із рішенням місцевого суду погодився.

На згадані рішення потерпілими було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою довідку з додатками Управління агропромислового розвитку РДА щодо кількості меду, який у середньому збирається з одного вулика, згідно з якою упродовж 2016-2017 років потерпілим було завдано збитків унаслідок недоотриманого меду на загальну суму 40 750 грн та втрачено 1700 грн вартості волощини, тобто із засуджених не було стягнуто упущену вигоду.

Касаційний кримінальний суд вказані доводи визнав необґрунтованими, а вказані позовні вимоги недоведеними виходячи із наступного.

За положеннями ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Водночас з аналізу норм п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України випливає, що позивач має право на відшкодування упущеної вигоди, однак зобов`язаний надати суду докази, які підтверджують той факт, що він міг і повинен був отримати відповідні доходи і лише неправомірні дії відповідача стали підставою, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

У даній справі потерпілими до цивільного позову на підтвердження упущеної ними вигоди від крадіжки вуликів було надано довідку з додатками Управління агропромислового розвитку РДА, згідно з якою упродовж 2016-2017 років потерпілим було завдано збитків внаслідок недоотриманого меду на загальну суму 40 750 грн та втрачено 1700 грн вартості волощини. Разом з тим, дослідивши вказаний доказ у порядку ст. 94 КПК України, встановлено, що потерпілими не було надано жодних доказів на підтвердження того факту, що в попередні роки вони дійсно займалися реалізацією продукції від пасіки та отримували дохід від такої реалізації, а тому цивільний позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Аналізуйте судовий акт: При визначенні розміру моральної шкоди суд повинен обґрунтувати своє рішення, а не лише послатись на критерії розумності та справедливості (ВС/ККС у справі № 372/3192/18 від 25.08.2020)

На практиці дуже нечасто зустрічаються випадки, коли суди вищих інстанцій збільшують розмір відшкодування моральної шкоди.

При цьому, як правило, у своїх рішеннях місцеві та й апеляційні суди, посилаються лише на критерії розумності та справедливості з невідомої причини уникаючи детального аналізу ситуації, що склалась у кожному конкретному випадку та залишаючи поза увагою глибину моральних страждань потерпілого.

Однак, буває і інакше.

У даному випадку особу засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України за побиття дитини на ігровому майданчику.

Місцевим судом було призначено покарання у вигляді штрафу та стягнуто на користь потерпілого моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

Однак, апеляційним судом за скаргою потерпілого розмір відшкодування моральної шкоди було збільшено у три рази та стягнуто відповідно 30 000 грн.

Сторона захисту невдоволена таким рішенням суду апеляційної інстанції подала касаційну скаргу, яку вмотивувала тим, що цивільним позивачем не надано письмових доказів заподіяння потерпілому моральної шкоди (sic!).

Однак, Касаційний кримінальний суд у задоволенні касаційної скарги відмовив та обґрунтував своє рішення наступним.

Відповідно до норм ст. 128 КПК України, які кореспондуються з положеннями ч. 1 ст. 1166 та ч. 1 ст. 1167 ЦК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

До початку розгляду провадження законним представником потерпілого було подано цивільний позов, в якому моральну шкоду, завдану злочином, оцінену в 100 000 грн, обґрунтовано тим, що малолітній переніс фізичний біль і страждання у зв`язку з ушкодження здоров`я, було принижено його честь і гідність, потерпілий проходив відповідне лікування, що призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного життя, викликане травмою. Окрім того, наголошувалося, що постійні переживання потерпілого призвели до того, що він боїться сам знаходитись на вулиці, в інших місцях, потребує постійної присутності когось з батьків, відчуває постійний головний біль, запаморочення, переживання, стривоженість та дискомфорт.

Проте, визначаючи розмір заподіяної моральної шкоди у сумі 10 000 грн, місцевий суд своє рішення фактично не мотивував, обмежившись висновком, що таке відшкодування відповідатиме вимогам розумності та справедливості.

В свою чергу апеляційний суд переглядаючи справу встановив, що малолітній був побитий дорослим, що неминуче викликає у нього в подальшому страх насильства, побої були нанесені, в тому числі і у область обличчя, потерпілий проходив відповідне лікування, що призвело до зміни його звичайного укладу та способу життя і навчання, а тому належною сумою відшкодування моральної шкоди буде сума у 30 000 грн.

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події:
0