1. Слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Такими обставинами, зокрема, є:
{Абзац перший частини першої статті 509 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 - зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін - див. пункт 4 § 2 розділу 4 Закону; із змінами, внесеними згідно із Законами № 187-IX від 04.10.2019 , № 720-IX від 17.06.2020 }
1) наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;
2) поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті тощо).
2. У разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду.
3. Ухвала слідчого судді про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмова у такому направленні може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Ухвали про продовження строку направлення особи на стаціонарну судово-психіатричну експертизу є незаконними, а тому ПІДЛЯГАЮТЬ апеляційному оскарженню (ВС/ККС у справі № 755/14697/19 від 12.08.2020)
Розглядаючи справи суди інколи приймають рішення, які не ґрунтуються на законі. Проте, за загальним правилом такі рішення оскаржують в апеляційному порядку і апеляційні суди такі неправосудні рішення скасовують і поновлюють порушені права і свободи сторін.
Однак, апеляційні суди проявляючи надто формальне ставлення до своїх повноважень та цілком не вникаючи у відповідні обставини та норми права фактично унеможливлюють перегляд явно неправосудних рішень посилаючись на те, що окремі рішення апеляційному оскарженню не підлягають.
У даній справі особу слідчим суддею було направлено до центру судово-психіатричних експертиз для проведення стаціонарної комплексної психолого-психіатричної експертизи, строком не більше 2 місяців, в межах досудового розслідування.
У подальшому ухвалою слідчого судді продовжено строк направлення підозрюваного центру судово-психіатричних експертиз для проведення стаціонарної комплексної психолого-психіатричної експертизи ще на два місяці.
На вказану ухвалу стороною захисту було подано апеляційну скаргу.
В свою чергу апеляційним судом відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника.
Така відмова стала підставою для подання касаційної скарги адвокатом підозрюваного.
Касаційну скаргу захисника було задоволено.
Приймаючи таке рішення Касаційний кримінальний суд послався на те, що відповідно до ч. 1 ст. 509 КПК України слідчий, прокурор зобов`язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними.
Водночас за нормами ч. 2 ст. 509 КПК України у разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців.
Таким чином кримінальний процесуальний закон не передбачає можливості продовження процесуального строку направлення особи до медичного закладу для проведення експертизи, прийняте слідчим суддею рішення, за своїм правовими значенням та наслідками, слід вважати синонімічним направленню на таке дослідження, яке підлягає оскарженню з підстав та у порядку, передбаченими кримінальним процесуальним законом.
У такому разі апеляційний суд, вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження, мав керуватися нормами частини 3 статті 509 КПК України, які визначають порядок апеляційного оскарження ухвал про направлення осіб для проведення стаціонарних експертиз, а посилання суду на відсутність процесуальної можливості оскарження вищезазначеної ухвали слідчого судді не ґрунтується на вимогах закону.