Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 29. Мова, якою здійснюється кримінальне провадження

1. Кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.

2. Особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

3. Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.

4. Судові рішення, якими суд закінчує судовий розгляд по суті, надаються сторонам кримінального провадження або особі, стосовно якої вирішено питання щодо застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, а також представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у перекладі на їхню рідну або іншу мову, якою вони володіють. Переклад інших процесуальних документів кримінального провадження, надання копій яких передбачено цим Кодексом, здійснюється лише за клопотанням зазначених осіб. Переклад судових рішень та інших процесуальних документів кримінального провадження засвідчується підписом перекладача.

{Частина четверта статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 314-VII від 23.05.2013}

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Питання про дотримання ст. 29 КПК щодо залучення перекладача слід вирішувати у кожному конкретному випадку з урахуванням принципу «рівності можливостей» та справедливості судового розгляду в цілому (ВС/ККС, справа №219/5455/16, 11.06.19)

Постановою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 219/5455/16, провадження № 51-7382 км18, залишено без змін вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 26.06.2017 та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 26.04.2018 щодо ОСОБА_1, на які захисником останнього подано касаційну скаргу, в якій касатор посеред іншого скаржився на недотримання судом апеляційної інстанції вимог ст. 29 КПК України, зокрема на те, що обвинувачений під час апеляційного розгляду був позбавлений свого права на перекладача.

Суд касаційної інстанції прийшов до висновку про необхідність відхилення касаційної скарги захисника з таких підстав: «Враховуючи зазначене, колегія суддів касаційного суду вважає, що питання про дотримання вимог ст. 29 КПК щодо залучення перекладача слід вирішувати у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи не призвело це до порушення рівності перед законом і судом (принципу «рівності можливостей») та несправедливості судового розгляду в цілому у розумінні положень ст. 6 Конвенції.

Згідно з аудіозаписом судового засідання в суді першої інстанції, який міститься на технічному носії інформації, під час розгляду кримінального провадження за клопотанням ОСОБА_1 був залучений перекладач.

Однак, під час розгляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції ні ОСОБА_1, ні його захисник Поліщук Д.П. не вказували про необхідність залучення перекладача. Як убачається з аудіозапису судового засідання в суді апеляційної інстанції, у ОСОБА_1 не було складнощів у розумінні української мови, він самостійно висловлював свою думку щодо поданих апеляційних скарг, а також виступав у судових дебатах та з останнім словом.

До того ж засуджений ОСОБА_1 є уродженцем с. Відродження Бахмутського району Донецької області та громадянином України.

За таких обставин і враховуючи те, що ні сам ОСОБА_1, ні його захисник Поліщук Д.П. не вказували про необхідність залучення перекладача під час апеляційного розгляду вказаного кримінального провадження, у суду апеляційної інстанції не було об`єктивних підстав для залучення перекладача за власною ініціативою.

Таким чином, колегія суддів касаційного суду не вбачає жодних даних, які би свідчили про обмеження за мовними ознаками ОСОБА_1 у його процесуальних правах чи про несправедливість судового розгляду щодо нього в цілому, а тому дійшла висновку про відсутність істотних порушень кримінального процесуального закону, про які зазначається в касаційній скарзі захисника».

Отже, суд касаційної інстанції вказав, на те, що, по-перше, питання про залучення перекладача має вирішуватись в кожному конкретному випадку з урахуванням положень щодо рівності перед законом і судом та справедливості судового розгляду в цілому, а по-друге, на те, що в ході апеляційного судового розгляду, під час якого на думку касатора неправомірно не було залучено перекладача, сторона захисту не вказувала на необхідність залучення перекладача для обвинуваченого, який не мав складнощів в розумінні української мови (як вбачається із аудіозапису).

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події:
0