Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 396. Вимоги до апеляційної скарги

1. Апеляційна скарга подається в письмовій формі.

2. В апеляційній скарзі зазначаються:

1) найменування суду апеляційної інстанції;

2) прізвище, ім’я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;

4) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;

5) клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;

6) перелік матеріалів, які додаються.

3. Якщо особа не бажає брати участь у апеляційному розгляді, вона зазначає це в апеляційній скарзі.

4. Якщо в апеляційній скарзі зазначаються обставини, які не були досліджені в суді першої інстанції, або докази, які не подавалися суду першої інстанції, то в ній зазначаються причини цього.

5. Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає. Якщо апеляційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.

6. До апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів надаються копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга. Цей обов’язок не поширюється на обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом або тримається під вартою.

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Суд повернув без розгляду апеляційну скаргу, що містила нецензурну лексику та образливі вислови (ВС/ККС у справі №264/6844/20 від 29.07.2021)

В якій мірі допустимо виражати свої емоції у процесуальних документах? Я вважаю, що це допустимо лише до того моменту, коли прояв емоцій не порушує права інших осіб, коли емоції не стосуються конкретної особи, тим більш не є образливими і все це є доречним лише в окремих категоріях справ.

Здебільшого, юристи не допускають явних проявів емоцій в документах, однак, якщо до суду звертається пересічний громадянин особисто, то тут можуть бути явні «відхилення» від мови ділового стилю.
Тут і «громадянин суддя» посередині аркушу жирним шрифтом, і «повний бЄспрЄдЄл», і «мадам адвокат» (прочитавши, представила себе із «будиночком» із волосся та пір’ям у голові. А я то, взагалі, мадмуазель, якщо бути точнішою).
Інколи, читати такі тексти смішно, можливо хтось дозволив собі написати те, про що багато хто думає, але не озвучує. Однак, бувають такі тексти, які викликають лише обурення та відразу.
Органами досудового розслідування перевірявся факт вчинення злочину за ст. 358 ККУ. Зокрема, із заявою звернулась жінка, яка стверджувала, що її підпис було підроблено на акті дозволу приватизації земельної ділянки, що є її власністю.
При цьому, заявниця не вказувала на конкретних осіб, що причетні до вчинення злочину.
Досудове розслідування тривало близько 5 років, однак, особо, яка вчинила кримінальне правопорушення так і не була встановлена. З огляду на це прокурор, звернувся до суду із клопотанням про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності (ст. 284 КПК України).
Суд першої інстанції погодився із обґрунтованістю клопотання прокурора та виніс ухвалу про закриття кримінального провадження.
Потерпіла подала апеляційну скаргу, проте суд повернув її без розгляду.
Колегія суддів апеляційного суду зазначила, що в якості підстав для скасування оскаржуваної ухвали зазначено лише образливі твердження на адресу прокурорів, суддів суду першої та апеляційної інстанцій, що є неприпустимим.
Подача апеляційної скарги такого змісту була розцінена судом апеляційної інстанції як неповага до всіх учасників процесу, суду, що є зловживанням процесуальними правами та свідчить про недотримання вимог, встановлених ст. 396 КПК України.
Не погоджуючись із зазначеним, потерпіла звернулась до ВС та стверджувала, що суд порушує її право на свободу поглядів.
ВС визнав висновки суду апеляційної інстанції правомірними та законними.
Так, виходячи із змісту пп. «а» п. 3 ст. 35 Конвенції, ст. 129 Конституції та ст. 50 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до їх честі та гідності з боку осіб, які такі дії вчиняють, оскільки вказані дії суперечать основним засадам (принципам) кримінального провадження, а також його завданню.
ВС зазначив, що незважаючи на те, що КПК не містить відповідного окремого положення, яке визначає випадки та наслідки такого зловживання, суди повинні враховувати, що заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства.
Ураховуючи викладене, скарга або заява, з якої вбачається зловживання процесуальними правами, є неприйнятною та підлягає поверненню апелянту.

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події:
1