Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 336. Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження

1. Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі:

1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров’я або з інших поважних причин;

2) необхідності забезпечення безпеки осіб;

3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;

4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження;

5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

2. Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує.

3. Застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку. Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов’язки, передбачені цим Кодексом.

4. Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією суду, або на території міста, в якому розташований суд, судовий розпорядник або секретар судового засідання цього суду зобов’язаний вручити такій особі пам’ятку про її процесуальні права, перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання.

5. Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому поза територією юрисдикції суду та поза територією міста, в якому розташований суд, суд своєю ухвалою може доручити суду, на території юрисдикції якого перебуває така особа, здійснити дії, передбачені частиною четвертою цієї статті. Копія ухвали може бути надіслана електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв’язку. Суд, що отримав доручення, за погодженням з судом, що надав доручення, зобов’язаний у визначений в ухвалі строк організувати виконання зазначеного доручення.

6. Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, тримається в установі попереднього ув’язнення або установі виконання покарань, дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, здійснюються службовою особою такої установи.

7. Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксуються за допомогою технічних засобів відеозапису.

8. Особа, якій забезпечується захист, може бути допитана в режимі відеоконференції з такими змінами зовнішності і голосу, за яких її неможливо впізнати.

9. Дистанційне судове провадження згідно з правилами цієї статті може здійснюватися в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду.

{Частина дев'ята статті 336 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017}

§ 2. Межі судового розгляду

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Участь обвинуваченого або засудженого у судовому засіданні в режимі відеоконференції є його безпосередньою участю у розгляді справи (ВС/ККС у справі № 320/2582/19 від 29.07.2021)

Однією із новел Кримінального процесуального кодексу України 2012 року є надання можливості учасникам справи брати участь у її розгляді в режимі відеоконференції.

Так, у відповідності до норм ч.ч. 1, 2 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі:

1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров’я або з інших поважних причин;

2) необхідності забезпечення безпеки осіб;

3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;

4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження;

5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

При цьому суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує.

Слід також звернути увагу на те, що обвинувачений або засуджений у відповідності до норм КПК України має право бути особисто присутнім при розгляді його справи, зокрема, у разі перегляду судових рішень стосовно нього в апеляційному, касаційному порядку або за нововиявленими обставинами.

Але чи є чи є участь у розгляді справи в режимі відеоконференції особистою участю у розгляді справи? Чи не порушує такий порядок розгляду право обвинуваченого та/або засудженого?

Касаційний кримінальний суд вважає, що будь-яких порушень у даному випадку нема.

У даній справі Касаційним кримінальним судом переглядались рішення місцевого та апеляційного судів щодо відмови у перегляді вироку суду за нововиявленими обставинами.

При цьому одним із доводів касаційної скарги стало те, що на думку сторони захисту місцевий суд проігнорував законну вимогу засудженого про безпосередню участь у судовому засіданні та безпідставно провів судовий розгляд у режимі відеоконференції, на що сам засуджений згоди не надавав.

Проте, ККС визнав вказані доводи такими, що не заслуговують на увагу.

Обґрунтовуючи таке рішення ККС послався на те, що засудженим до суду було направлено клопотання про його участь у розгляді справи.

Ухвалою суду зазначене клопотання було задоволено та постановлено етапувати засудженого з установи виконання покарань до слідчого ізолятора, а потім до ІТТ.

Проте, згідно листа начальника ІТТ у вказаній установі відсутні умови для утримування осіб, засуджених до довічного позбавлення волі.

У зв’язку із цим засудженому не було забезпечено особисту участь у розгляді справи.

Проте, суд з метою забезпечення права засудженого на захист та доступ до правосуддя, керуючись положеннями ч. 2 ст. 336 КПК України, постановив ухвалу про проведення судового засідання за участю засудженого в режимі відеоконференції із слідчого ізолятора.

За таких обставин твердження засудженого про те, що місцевим судом було проігноровано його клопотання про безпосередню участь у судовому розгляді, є необґрунтованими, а тому касаційна скарга в цій частині задоволенню не підлягає. При цьому з огляду на викладене в даному конкретному випадку право засудженого на участь у судовому засіданні порушено не було, оскільки участь особи в судовому засіданні в режимі відеоконференції є фактичною участю в судовому розгляді, проте в іншому форматі.

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події:
0