Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 52. Обов’язкова участь захисника

1. Участь захисника є обов’язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

2. В інших випадках обов’язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні:

1) щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;

2) щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;

3) щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення цих вад;

4) щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження, - з моменту встановлення цього факту;

5) щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, - з моменту встановлення факту наявності в особи психічного захворювання або інших відомостей, які викликають сумнів щодо її осудності;

6) щодо реабілітації померлої особи - з моменту виникнення права на реабілітацію померлої особи;

{Пункт 7 частини другої статті 52 виключено на підставі Закону № 767-VII від 23.02.2014}

8) щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження, - з моменту прийняття відповідного процесуального рішення;

{Частину другу статті 52 доповнено пунктом 8 згідно із Законом № 1689-VII від 07.10.2014}

9) у разі укладення угоди між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості - з моменту ініціювання укладення такої угоди.

{Частину другу статті 52 доповнено пунктом 9 згідно із Законом № 198-VIII від 12.02.2015}

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Формальна участь захисника у судовому засіданні, за відсутності об’єктивної можливості здійснити захист є ПОРУШЕННЯМ права на захист (ВС/ККС у справі № 379/781/19 від 10.06.2020)

Право на захист від кримінального обвинувачення є однією із основних засад кримінального процесу та, майбуть, основною гарантією дотримання прав та свобод особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочинів.

ЄПСЛ та національні суди неодноразово висловлювались з цього приводу, аналізуючи ті чи інші випадки порушення такого права.

При цьому національне законодавство, а саме п. 3 ч. 2 ст. 87 КПК України однозначно визначає порушення права особи на захист, як істотне порушення права особи на захист.

Утім, незважаючи на досить поширену практику перегляду справ з підстав порушення згаданого вище права суди дотепер припускаються таких порушень, що тягне за собою визнання постановлених ними рішень незаконними.

У даній справі вироком районного суду було затверджено угоду про визнання винуватості укладено між стороною захисту та прокурором за ст. 389 КК України.

Проте, прокурором на таке судове рішення подано подано апеляційну скаргу з підстав того, що в порушення вимог ч. 1 ст. 475 КПК України, місцевим ухвалено вирок, яким засудженому призначено неузгоджену сторонами міру покарання, а саме не застосовано положення ст.ст. 71, 72 КК України.

При цьому апеляційним судом таку скаргу було задоволено.

Однак, захисником засудженого на вирок апеляційного суду було подано касаційну скаргу з тих мотивів, що апеляційний суд провів перегляд кримінального провадження 1 та заслухав учасників провадження в судових дебатах за відсутності захисника, що відповідно до ст. 52 КПК України є порушенням права засудженого на захист.

Касаційний суд із такими доводами захисника погодився.

Переглядаючи вирок апеляційного суду Касаційний кримінальний суд встановив, що суд, з`ясувавши думку учасників кримінального провадження, ухвалив проводити його розгляд за участю засудженого, прокурора та за відсутності захисника. Суд доповів зміст судового рішення, доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, заслухав пояснення сторін, провів судові дебати, запропонував скористатися репліками, після чого відклав розгляд. У наступному судовому засіданні, на яке з`явився зокрема й захисник, суд роз`яснив йому право відводу, надав засудженому останнє слово і після цього вийшов до нарадчої кімнати.

Отже, під час розгляду кримінального провадження в апеляційному суді участь захисника була формальною, він не мав фактично можливості здійснювати ефективний захист інтересів засудженого, а тому засуджений був позбавлений гарантованого державою і встановленого статтями 59, 63 Конституції України, статтями 48, 49, 52, 54 КПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на захист.

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події:
0