з
Правова допомога - це надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення (п. З ч. 1 ст. 1 Закону України від 2 червня 2011 р. "Про безоплатну правову допомогу"). У сенсі коментованої статті право на правову допомогу мають захисники обвинувачених і представники потерпілих, цивільних позивачів та відповідачів.
2. Потерпілі, цивільні позивачі і цивільні відповідачі мають право на різновиди безоплатної вторинної правової допомоги, передбачені пунктами 2 і 3 ч. 2 ст. 13 Закону України від 2 червня 2011 р. "Про безоплатну правову допомогу". При цьому слід ураховувати, що вони повинні належати до однієї із категорій суб'єктів надання такої правової допомоги, визначених ст. 14
Закону.
3. КПК регламентоване право підозрюваного, обвинуваченого на надання правової допомоги (ч. З ст. 20) і послуг перекладача (пункти Зі 18 ч. З ст. 42) безоплатно за рахунок держави.
Про право адвоката у разі його участі у кримінальному провадженні за призначенням та при звільненні громадянина від оплати юридичної допомоги через його малозабезпеченість отримувати оплату праці за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, йдеться у Законі України "Про адвокатуру" (ч. 2 ст. 12).
4. Порядок оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави (далі - Порядок) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 1999 р. (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008
р. № 539).
Згідно з цим Порядком підставою для оплати праці адвокатів з надання правової допомоги громадянам, звільненим слідчим, прокурором чи судом від оплати правової допомоги у зв'язку з їхньою малозабезпеченістю, а також у разі, коли адвокат за їх призначенням брав участь у досудовому провадженні чи розгляді кримінальної справи судом, є постанова слідчого, прокурора, ухвала суду чи постанова судді та оформлена ними довідка про участь адвоката у справі (п. 1).
Копія постанови, ухвали про звільнення громадянина від оплати правової допомоги або про призначення адвоката та довідка про його участь у провадженні подаються керівнику адвокатського об'єднання (адвокату, якщо він працює індивідуально), який складає довідку-розрахунок у трьох примірниках. Один примірник довідки-розрахунку керівник адвокатського об'єднання (адвокат) надсилає слідчому, прокурору чи суду для приєднання до матеріалів провадження, другий використовується для проведення оплати, третій зберігається У справах адвокатського об'єднання (адвоката) (п. 2 Порядку).
313
5. Оплата праці адвокатів здійснюється згідно з Порядком за рахунок коштів державного бюджету в розмірі 2,5 відсотка мінімальної заробітної плати за годину роботи адвоката при провадженні дізнання, досудового слідства чи розгляді кримінальної справи судом (п. 3).
6. У разі, якщо адвокат надавав правову допомогу підозрюваному, обвинуваченому під час досудового провадження чи розгляду кримінальної справи судом за призначенням, то при визнанні громадянина винним у вчиненні злочину і за відсутності підстав для звільнення його від оплати за правову допомог, відшкодування витрат покладається на засудженого (п. 4 Порядку).
Якщо підозрюваний, обвинувачений відмовився від адвоката, а участь останнього як захисника у кримінальному провадженні є обов'язковою, то кошти для відшкодування витрат на оплату праці такого адвоката з його підзахисного не стягуються.
7. Безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел (п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України від 2 червня 2011 р. "Про безоплатну правову допомогу").
Частина 3 коментованої статті передбачає, що безоплатна допомога надається захисником підозрюваному, обвинуваченому лише за рахунок коштів Державного бюджету України. Це положення узгоджується і з ч. 2 ст. 29 Закону України від 2 червня 2011 р. "Про безоплатну правову допомогу", згідно з якою фінансування безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється за рахунок видатків Державного бюджету України. Підозрюваний, обвинувачений можуть скористатися безоплатною правовою допомогою як напряму через адвоката, так і через центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що функціонують при головних управліннях юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Вимоги за цивільним позовом треба доводити, а витрати потерпілого на правову допомогу мають граничний розмір компенсації (ВС/КАС у справі № 735/845/17 від 15 серпня 2019 р.)
Вироком суду було визнано винним обвинуваченого за статтями 125 та 122 КК України. Водночас частково задоволено цивільний позов двох потерпілих осіб та стягнуто 80 000,00 грн. моральної шкоди, 99 100,00 грн. витрат на правову допомогу, 8330,12 грн. витрат пов’язаних із прибуттям до місця досудового розслідування та судового провадження, 815, 82 грн. на медичне обстеження. Ухвалою суду апеляційної інстанції вирок залишено без змін.
Постановою суду касаційної інстанції вирок скасовано та направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Цікаво те, що і засуджений, і потерпілий у касаційній скарзі не погоджувалися з призначеними за цивільним позовом сумами до відшкодування: засуджений наполягав на тому, що вони не доведені, а потерпілі на тому, що вони безпідставно зменшені судом.
ВС підкреслив, що при вирішенні питань відшкодування процесуальних витрат, зокрема витрат понесених потерпілим і заявленими ним в цивільному позові, суд повинен діяти у відповідності до глави 8 КПК України.
Відповідно до ст. 91 КПК України вид і розмір шкоди, завданої злочином та процесуальні витрати потерпілого, включно витрати на правову допомогу, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Тобто, в даному випадку потерпілим необхідно довести, як вони внаслідок злочину страждали на 80 000,00 грн, і за що заплатили своєму адвокату 99 100,00 грн.
ВС звернув увагу, що судами не враховано обмеженість відшкодування витрат на правову допомогу передбачену ч. 3 ст. 120, ч. 5 ст. 121 КПК України та Порядком оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів і Методикою обчислення розміру винагороди адвокатів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 465 від 17 вересня 2014 року.
У цій справі суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції не дослідили належним чином аргументованість доказів та доводів цивільного позову та обмежилися формальними фразами без розгорнутого пояснення чому слід задовільнити цивільні позови саме у такому обсязі, а не в іншому: меншому чи більшому. Таким чином, мало місце істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, тому ВС застосував ст. 438 КПК України.