Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 237. Огляд

1. З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

2. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

3. Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.

4. Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.

5. При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов’язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.

6. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

7. При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Добровільно видані предмети можуть бути оглянуті і без понятих (ВС/ККС у справі № 760/23459/17 від 16.09.2020)

Кримінальний процесуальний закон як одну з гарантій дотримання прав особи, яка притягається кримінальної відповідальності, визначає участь понятих при вилучення та оглядів предметів, які мають доказове значення у справі.

Так, згідно ст. 3 КПК України понятий є учасником кримінального провадження.

При цьому поняті це сторонні особи, яких запрошують працівники органів досудового розслідування бути присутніми при проведенні обшуку, виїмки, огляду, пред'явленні осіб і предметів для впізнання, відтворенні обстановки і обставин події (слідчий експеримент), опису майна. Поняті засвідчують своїми підписами відповідність записів у протоколі слідчої дії виконаним діям.

Таким чином участь понятих покликана гарантувати відсутність спотворення зацікавленими особами доказів у кримінальному провадженні, засвідчувати належність проведення певних слідчих дій тощо.

Проте, в окремих випадках КПК не визначає обов’язкової участі понятих.

У даній справі особу було засуджено за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України те, що вона придбала за пропозицією працівника поліції амфетамін за 10 000 грн. Вказану психотропну речовину згадана особа зберігала за місцем свого мешкання для власного вживання та у подальшому добровільно з`явилась до прокуратури м. Києва, де добровільно видала згадану психотропну речовину.

Апеляційний суд будь-яких порушень матеріального та процесуального закону у діях як органу досудового розслідування так і місцевого суду не виявив і залишив вирок суду першої інстанції без зміни.

Засудженим на вказані рішення було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано, зокрема, тим, що вилучення та долучення до кримінального провадження поліетиленового пакунку з амфетаміном здійснювалося з порушенням вимог ст. 237 КПК України оскільки органом досудового розслідування не було складено протоколу огляду пакету-речового доказу, не були залучені поняті, не вказаний розмір пакету, його вага, не був залучений спеціаліст-хімік для визначення речовини у пакеті, пакет у його присутності не опломбовувався, підписами слідчого, понятих та його підписом не засвідчувався, копію протоколу про вилучення пакету слідчим вручено не було.

Однак, Касаційний кримінальний суд із вказаними доводами скарги не погодився і зробив у своїй постанові наступні висновки.

Так, у відповідності до ч.ч. 5, 7 ст. 237 КПК України при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.

Згідно ч. 7 ст. 233 КПК України слідчий, прокурор зобов`язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред`явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов`язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.

Згідно матеріалів справи протокол огляду предмету не містить докладного опису, його ваги та інших індивідуалізуючих ознак, проте, враховуючи, що слідча (розшукова) дія проводилася за участю засудженого, фіксувалася за допомогою відеозапису, предмет був додатково сфотографований і упакований у присутності засудженого, що підтверджується його підписом у протоколі та на бирці, доданої до нього, експертом у висновку року зазначено, що порушень цілісності пакування не виявлено.

Таким чином істотні порушення кримінального процесуального законодавства при проведенні огляду добровільно виданого предмету відсутні, оскільки за чинним КПК України участь понятих та спеціалістів при проведенні огляду предметів не є обов`язковою.

Аналізуйте судовий акт: Вилучення предметів з кишень не є поверховим оглядом, а є ОСОБИСТИМ ОБШУКОМ, який слід проводити у відповідності до вимог КПК та ЛИШЕ після початку досудового розслідування (ВС/ККС у справі № 711/6059/19 від 18.11.2020)

Переважна кількість виправдувальних вироків у кримінальних провадженнях пов’язаних із незаконним обігом окремих предметів та речовин постановляється з підстав порушень, допущених працівниками правоохоронних органів під час виявлення та вилучення вказаних речей та речовин.

Незважаючи на те, що кримінальним процесуальним законом порядок вилучення речових доказів або інших речей чітко визначено правоохоронці з лише їм відомих ним підстав вимоги КПК порушуються чим і користуються мої колеги і, між іншим, вірно роблять.

А тепер перейдемо до аналізу рішення, яке запропоновано до уваги.

У даній справі особу було виправдано за ч. 1 ст. 263 КК України. Апеляційний суд із таким рішенням погодився.

Прокурором на вирок районного суду та ухвалу суду апеляційної інстанції було подано касаційну скаргу про скасування згаданих рішень та направлення справи на новий судовий розгляд до місцевого суду.

Проте, Касаційний кримінальний суд визнав вказану скаргу необґрунтованою та залишив її без задоволення.

Приймаючи таке рішення ККС послався на те, що відповідно до матеріалів справи до початку досудового розслідування у ній було проведено огляд місця події під час якого з кишені виправданого і було вилучено вибухові речовини.

При цьому особа, яка притягувалась до кримінальної відповідальності у момент вилучення заборонених предметів перебувала у кайданках на руках, які було заведено за спину і самостійно дістати вказані предмети з кишені свої штанів не могла.

За нормами ч. 1 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

Проте, у цьому конкретному випадку хід згаданої слідчої дії, виходячи зі змісту протоколу та додатків до нього, вказує на те, що фактично було проведено не огляд місця події, а обшук затриманої особи.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про національну поліцію» поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 цього Кодексу.

Отже, фізичне затримання виправданого здійснено уповноваженою службовою особою, а його обшук проведено слідчим, який повинен був дотримуватись указаних правил кримінального процесуального закону.

Окрім цього досудове розслідування розпочинається з моменту вчинення певної процесуальної дії - внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. До цього моменту можливо провести тільки одну слідчу дію - огляд місця події, решту слідчих дій дозволено проводити тільки після такого внесення.

У даній справі фактичний особистий обшук виправданого було проведено до внесення відомостей до ЄРДР і отже до початку досудового розслідування.

Таким чином вказані дії проведено із порушеннями норм КПК України, а тому усі докази отриманні під час їх проведення є недопустимими, що і стало підставою для прийняття рішення про виправдання особи та закриття кримінального провадження.

Аналізуйте судовий акт: Відсутність відеозапису у матеріалах справи, який є невід’ємною частиною протоколу огляду місця події злочину, НЕ є безумовною підставою для визнання отриманих під час огляду доказів недопустимими (ВС/ККС у справі № 334/5670/18, від 05 серпня 2020р.)

Справа про умисне вбивство – ст. 115 КК України, засуджений у стані алкогольного сп`яніння, на міжсходинковому майданчику у гуртожитку наніс смертельний удар ножем у грудку клітину потерпілого.

Згідно ст. 237 КПК України проводився огляд місця події злочину. У протоколі огляду вказано, що огляд фіксувався технічним засобом, як це і передбачено ст. 107 КПК України. Проте, як це іноді буває відеозапис зник з матеріалів кримінального провадження. Зник безповоротно.

Захист у апеляційній та касаційній скарзі наполягав на тому, що результати огляду, як окремої процесуальної дії є недійсними, а докази злочину отримані під час огляду відповідно до пункту 6, ст. 107 КПК України є недопустимими.

Попри всю однозначність ст. 107 КПК України та ст. 104 КПК України, суди усіх рівнів у цій справі «не впали у формалізм» і застосували КПК України, зокрема ст. 87, проти засудженого.

Зокрема, суд касаційної інстанції підкреслив, що «ситуацію, при якій не здійснювалася відеофіксація обшуку не слід ототожнювати з ситуацією, при якій сторона обвинувачення не надала в суді відеозапис як обов`язковий додаток до протоколу.»

Іншими словами в нашому випадку для суду достатньо вказати у протоколі огляду місця події злочину про те, що відеофіксація здійснювалася, і таке твердження достатньо для визнання процесуальної дії дійсною, а отриманих доказів під час огляду допустимими.

Водночас захист звернув увагу на відсутність відеозапису лише під час подання апеляційної та касаційної скарг, під час розгляду справи в суді першої інстанції захистом називалися інші причини визнання результатів огляду недопустимими ( проникнення до житла без ухвали слідчого судді, замість огляду повинен був проводитися обшук, у протоколі відсутні відомості про роз’яснення прав власнику життя, тощо.)

Отже, має місце так званих умовно-консесуальних підстав визнання фактичних даних допустимими як докази, тому доводи захисту щодо відсутності відеозапису слід відхилити.

Аналізуйте судовий акт: Згоди одного із співвласників квартири на огляд місця події злочину достатньо для слідчого для проведення такого огляду БЕЗ дозволу суду, а докази отримані під час огляду є допустимими (Апеляційний суд Запорізької області від 15 січня 2018р.)

Особу визнано винною та засуджено до 7 років позбавлення волі за ст. 115 КК України – «умисне вбивство» скоєне внаслідок декількох ударів ножом потерпілого. Традиційно адвокат намагався знайти процесуальні порушення слідчого та визнати докази, якими підтверджувалася вина засудженого, і які були отримані внаслідок огляду місця події злочину, недопустимими. Зокрема, апеляційна скарга адвоката на вирок звертала увагу суду апеляційної інстанції, що огляд квартири де відбувся злочин у порушення ст. ст. 223, 237 КПК України проводився слідчим без дозволу суду та без дозволу усіх співвласників цієї квартири. Далі, адвокат планував розвивати "ідею" самооборони засудженим, яка призвела до вбивства людини.

Проте, суд апеляційної інстанції відхилив таку апеляційну скаргу, залиш вирок без змін і зазначив наступне.

Слідчий не повинен звертатися до суду із клопотанням на отримання дозволу на огляд квартири, як місця події злочину, якщо має згоду хоча б одного із співвласників квартири. Згода іншого чи усіх - НЕ потрібна. У матеріалах провадження є письмова згода одного із співвласників на такий огляд, і сам огляд проводився у присутності цього співвласника хоча і у нічний час. Отже, отримані докази - протокол огляду місця події та похідні від нього висновки експертиз вилучених матеріалів біологічного походження та речові докази - є допустимими.

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події:
0