Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 309. Ухвали слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування

{Назва статті 309 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1689-VII від 07.10.2014}

1. Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про:

1) відмову у наданні дозволу на затримання;

2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні;

3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;

4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;

5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;

5-1) застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу;

{Частину першу статті 309 доповнено пунктом 5-1 згідно із Законом № 187-IX від 04.10.2019}

6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні;

7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні;

8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні;

9) арешт майна або відмову у ньому;

10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність;

11) відсторонення від посади або відмову у ньому;

11-1) продовження відсторонення від посади;

{Частину першу статті 309 доповнено пунктом 11-1 згідно із Законом № 2548-VIII від 18.09.2018}

12) відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування;

{Частину першу статті 309 доповнено пунктом 12 згідно із Законом № 1689-VII від 07.10.2014}

13) закриття кримінального провадження на підставі частини дев’ятої статті 284 цього Кодексу.

{Частину першу статті 309 доповнено пунктом 13 згідно із Законом № 2548-VIII від 18.09.2018}

2. Під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.

{Частина друга статті 309 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2147-VIII від 03.10.2017 - зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін - див. пункт 4 § 2 розділу 4 Закону; № 2548-VIII від 18.09.2018}

3. Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Дивно, суд апеляційної інстанції порушив статтю 309 КПК України та розглянув скаргу на рішення суду про скасування арешту майна (Апеляційний суд Черкаської області у справі № 712/9112/18 від 10 грудня 2018 р.)

Ухвалою слідчого судді Соснівського суду від 23.10.2018 скасовано арешт на 25 000 доларів США, які вилучені у особи, яка притягується до відповідальності за вимагання хабара. Ситуація у справі була ускладнена тим, що з вказаних коштів арешт вже скасувався, не зважаючи на це працівники СБУ кошти не повертали доки не звернулися з повторним клопотанням про накладення арешту.

Районний суд – відмовив у накладенні повторного арешту, але це питання успішно «продавлене» у суді апеляційної інстанції, який наклав арешт. В повторне скасування арешту судом 1 інстанції (ще й при умові його накладення апеляційний судом) мало хто вірив.

Не зважаючи на це, наше клопотання про повторне скасування арешту, судом задоволене, арешт скасовано. Але, на цьому історія не закінчилася… Генеральна прокуратура оскаржила вказану ухвалу суду, не зважаючи на те, що вона не підлягає оскарженню відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу - стаття 309 КПК України.

Більш того, всупереч судовій практиці, зокрема й апеляційного суду про відмову у відкритті провадження за такими скаргами, – суд розпочав слухати справу. У складі колегії знаходився суддя, який накладав повторний арешт на дані кошти. У відводі даному судді – відмовлено. Не зважаючи на вищевказане, 10.12.2018 ми довели перед судом, що вилучені кошти належіть іншій особі, а тому арешт безпідставний. Прокуратурі відмовлено у задоволенні апеляційної скарги.

Аналізуйте судовий акт: Ухвала слідчого судді про відмову у відкритті провадження та повернення скарги на бездіяльність слідчого може бути оскаржена в апеляційному порядку (ВС/ККС від 15 лютого 2018р. у справі № 565/1747/17)

Ми переконані в тому, що порушення суддями норм процесу повинно призводити до позбавлення їх статусу суддів, особливо коли це відбувається вже на рівні суду апеляційної інстанції, яка повинна дисциплінувати суддів першої інстанції. Оскаржуючи дурість суду першої інстанції заявник насамперед втрачає час, і коли суд апеляційної інстанції продовжує дурість, то дисциплінарна реакція на подібних красенів повинна бути неминучою. На превеликий жаль поки що Вища рада правосуддя так не вважає і судді майже не несуть відповідальності за процесуальні порушення.

Оцініть процесуальні порушення у цій справі з точки зору часу, який витратив потерпілий намагаючись своїми клопотаннями змусити слідчого щось робити, зокрема надати йому копії ряду постанов кримінального провадження.

Слідчий проігнорував клопотання потерпілого і така бездіяльність була оскаржена слідчому судді, який насамперед і повинен боротися з бездіяльністю слідчих на своєму рівні. Необґрунтовано цей суддя відмовив у відкритті провадження за скаргою потерпілого.

Ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження потерпілий оскаржив до суду апеляційної інстанції. Проте і цей суд відмовив у відкритті апеляційного провадження посилаючись на частину 4 ст. 399 КПК України.

ВС скасував рішення суду апеляційної інстанції і направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Зокрема ВС підкреслив, що відповідно до частини 2, ст. 309 КПК Українипід час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про повернення скарги на бездіяльність слідчого або відмову у відкритті провадження по ній.

І тут питання навіть не в тому, як могли не побачити ч.2, ст. 309 КПК України судді апеляційної інстанції, а в тому що весь цей час слідчий продовжував бездіяти і спостерігати як судді, які явно порушують процес допомагають йому у цьому.

Аналізуйте судовий акт: При постановленні слідчим суддею ухвали, яка НЕ оскаржується згідно ст. 309, проте непередбачена КПК України, суд апеляційної інстанції має право її переглянути та за наявності підстав - скасувати (ВСУ від 12 жовтня 2017р., № 5-142кс(15)17)

ВСУ керуючись принципами верховенства права та законності розв’язує у цій справі процесуальну колізію або практичну недолугість КПК України у питання оскарження ухвал слідчого судді. Так, слідчий суддя постановляє ухвалу, яка відповідно до ст. 309 КПК України не підлягає апеляційному оскарженню (зміст ухвали в даному випадку значення не має).

Учасник кримінального провадження оскаржує її до суду апеляційної інстанції, проте суд апеляційної інстанції начебто правомірно відповідно до ст. 399 КПК України відмовляє у відкритті апеляційного провадження незважаючи на будь-яку аргументацію. Суд касаційної інстанції погоджується з судом апеляційної інстанції і залишає касаційну скаргу без задоволення.

В чому тут проблема? В тому, що слідчий суддя може постановити ухвалу, яка непередбачена КПК України, тобто вийде за межі своїх повноважень на стадії досудового розслідування, і ця ухвала кардинально змінить кримінальне провадження, створить непередбачені законом зобов’язання для учасника провадження, тощо.

І тут ВСУ прогресивно застосовує загальні принципи права і приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції «може» відмовити у відкритті провадження у випадку надходження скарги на ухвалу слідчого судді, яка не підлягає оскарженню, проте «повинен» приймати це рішення з урахуванням верховенства права та законності.

Хоча з іншого боку суд апеляційної інстанції відмовляючи у відкритті провадження вважає, що відповідно до КПК він не «може», а «зобов’язаний» це зробити. Тобто, за логікою ВСУ суду апеляційної інстанції кожного разу у такий ситуації слід добряче поміркувати «чи не вийшов слідчий суддя за межі своїх повноважень постановляючи ухвалу, яка оскаржується учасником, проте не підлягає оскарженню згідно ст. 309 КПК України».

ВСУ також обґрунтовує свій висновок ст. 7 та ст. 9 КПК України, скасовує ухвали суду касаційної та апеляційної інстанцій у справі та направляє апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, яка не підлягає оскарженню, на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Аналізуйте судовий акт: У кримінальному провадженні слідчий суддя не має право призначати позапланову податкову перевірку, а слідчий або прокурор звертатись до слідчого судді із відповідним клопотанням (Апеляційний суд м. Києва, № 757/11320/17-к, від 11. 04. 2017р.)

Чи має право слідчий або прокурор у кримінальному провадженні звертатись до суду із клопотанням про призначення позапланової документарної податкової перевірки платника податків або чи має законні повноваження слідчий суддя задовольняти таке клопотання та призначати таку перевірку? Практика призначень податкових перевірок під час кримінальних проваджень існує і обґрунтовується пунктом 78.1.11 ПК України, який передбачає здійснення позапланової перевірки у випадку коли «отримано судове рішення суду (слідчого судді) при призначення перевірки, винесене ним відповідно до закону».

Інколи слідчі судді відмовляють у задоволенні подібних клопотань, проте поки що це не стало повсюдним.

Складність боротьби із такими ухвалами слідчих суддів полягає в тому, що відповідно до ст. 309 КПК України - "ухвали слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування" вони не оскаржуються.

У цій справі ухвала слідчого судді про призначення позапланової перевірки була оскаржена до суду апеляційної інстанції, і суд апеляційної інстанції розглянув таку скаргу та ухвалив рішення по суті на користь заявника.

Скасовуючи ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції підкреслив, що КПК України не передбачає права слідчого або прокурора на звернення до слідчого судді із клопотанням про призначення позапланової перевірки, і у КПК відсутня процедура розгляду такого клопотання. Тому, задовольняючи подібне клопотання слідчий суддя виходить за межі своїх повноважень і дії у спосіб, який не відповідає процесуальному закону.

Слід також додати, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі ст. 309 КПК України, іншими словами порушив цю статтю, коли розглянув скаргу на ухвалу слідчого судді по суті. В даному випадку це прогресивний хід, і така подія трапляється у практиці дуже рідко. Суд керувався загальними нормами КПК та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. - "право на ефективний засіб юридичного захисту." Цікаво, що у самій ухвалі суду апеляційної інстанції зазначено, що вона не підлягає касаційному оскарженню.

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події:
0