Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 117. Поновлення процесуального строку

1. Пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

2. Ухвала слідчого судді, суду про поновлення чи відмову в поновленні процесуального строку може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.

3. Подання клопотання заінтересованою особою про поновлення пропущеного строку не припиняє виконання рішення, оскарженого з пропущенням строку.

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Перебування адвоката на амбулаторному лікуванні є підставою для поновлення пропущеного строку (ВС/ККС у справі № 466/3942/20 від 16.03.2021)

Адвокати теж люди, але деякі судді чомусь вважають, що захисники є машинами, які здатні працювати 24 години на тиждень, без сну та відпочинку, і жодна обставина навіть хвороба не може завадити адвокату виконувати свої професійні обов’язки.

Дякувати богу, що у даній справі судді Касаційного кримінального суду все ж таки проявили людяність та визначили, що хвороба адвоката є завадою для дотримання ним процесуального строку, а тому вказана обставина є поважною та такою, що є підставою для поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

Згідно рішення, що аналізується, захисником обвинуваченого було подано апеляційну скаргу на незаконний, на його думку, вирок суду із пропуском строку на подання такої скарги на 6 днів.

Своє клопотання адвокат мотивував тим, що він перебував на амбулаторному лікуванні, а тому був позбавлений можливості оскаржити вирок суду вчасно.

Апеляційний суд із такими доводами клопотання не погодився і строк не поновив.

У зв’язку із цим захисником було подано касаційну скаргу, яку ККС задовільнив.

Приймаючи рішення про задоволення касаційної скарги Касаційний цивільний суд послався на те, що ч. 2 ст. 113 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у строк, установлений КПК України, також міститься у ст. 116 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 117 КПК України передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причин його пропуску.

При цьому під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

У даній справі захисник у клопотанні про поновлення строку вказував на неможливість вчасно подати апеляційну скаргу через хворобу, на підтвердження чого надав довідку з лікувальної установи про перебування на амбулаторному лікуванні.

Тобто, захисник захворів до закінчення строку на апеляційне оскарження і не мав фізичної можливості подати апеляційну скаргу у визначений законом строк.

Проте відразу по закінченню лікування подав апеляційну скаргу.

Таким чином з огляду на зміст положень ст. 117 КПК України вказана обставина є суттєвою та може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.

Аналізуйте судовий акт: Момент розміщення ухвали суду першої інстанції в ЄДРСР не є поважною причиною для поновлення строку на її апеляційне оскарження передбаченого ч. 2 ст. 395 КК України (ВС/ККС: у справі № 222/466/17 від 25 вересня 2018р.)

Особливості організації внутрішнього документообігу в системі органів прокуратури не можуть змінювати загальний порядок обчислення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, визначений у ч. 2 ст. 395 Кримінального процесуального кодексу України. Не впливає на обчислення строку на апеляційне оскарження в цьому випадку й така обставина, як час розміщення в Єдиному державному реєстрі судових рішень тексту відповідної ухвали суду першої інстанції.

Такий висновок зробила колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, розглянувши касаційну скаргу заступника прокурора на ухвалу апеляційного суду, який відмовив у поновленні строку апеляційного оскарження ухвали місцевого суду.

У касаційній скарзі заступник прокурора зазначив: прокурор вищого рівня, який подав апеляційну скаргу, участі в судовому розгляді не брав, про ухвалу місцевого суду йому стало відомо поза межами строку на апеляційне оскарження. Скаржник також зауважив, що згадана ухвала місцевого суду була оприлюднена в ЄДРСР за день до закінчення строку апеляційного оскарження.

Як ідеться в постанові ВС, у п. 20 ч. 2 ст. 36 КПК України закріплено, що прокурор має право на оскарження судових рішень в порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно з ч. 4 ст. 36 КПК України право на подання апеляційної скарги мають також незалежно від їх участі в судовому провадженні прокурори вищого рівня. Проте в цьому Кодексі не встановлено особливого порядку та строків оскарження прокурорами вищого рівня судових рішень в апеляційному чи касаційному порядку.

Так, у статтях 393 та 425 КПК України як суб'єкт оскарження вказується тільки прокурор. Відповідно ж до п. 15 ч. 1 ст. 3 цього Кодексу прокурором є особа, яка обіймає посаду, передбачену ст. 17 Закону України «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень. З огляду на системний аналіз законодавчих норм поняття «прокурор», яке вживається у статтях 393 та 425 КПК України як суб'єкт апеляційного та касаційного оскарження, охоплює не лише певну посадову особу, яка здійснює повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні та визначена у порядку ст. 37 зазначеного Кодексу, а й прокурорів вищого рівня.

Крім того, як убачається з матеріалів кримінального провадження, прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, був присутній під час оголошення ухвали місцевого суду, йому було роз'яснено порядок і строки апеляційного оскарження, копію ухвали він отримав 23 листопада 2017 року, а останнім днем подання апеляційного скарги було 28 листопада. Тобто прокурори за умови належної організації внутрішнього документообігу мали достатньо часу для апеляційного оскарження згаданої ухвали в межах встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України строку.

Викладені у касаційній скарзі причини пропуску строку апеляційного оскарження не є об'єктивно непереборними, а тому колегія суддів не вважає їх поважними.

ВС залишив ухвалу апеляційного суду без змін.

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події:
1