666
1. Підготовче судове засідання в судовому провадженні у першій інстанції є обов'язковою і самостійною стадією кримінального процесу, в якій суд визначає можливість на законних підставах призначати кримінальне провадження до судового розгляду. Підставою для проведення такого засідання має бути надходження до суду одного з наступних матеріалів: обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. Ніякі інші документи не можуть бути підставою для призначення підготовчого судового засідання. З моменту одержання судом обвинувального акта та інших документів підозрюваний набуває статусу обвинуваченого (підсудного) (ч. 2 ст. 42 КПК). Одержавши один з чотирьох названих документів, суд своєю ухвалою не пізніше п'яти днів з дня їх надходження призначає підготовче судове засідання і доручає викликати учасників судового провадження, перелік яких дається в п. 25 ч. 1 ст. З КПК. Відлік часу для призначення підготовчого судового засідання починається з наступного дня після одержання судом обвинувального акта або одного з названих клопотань, наприклад, якщо документи до суду надійшли в понеділок, то підготовче судове засідання повинно бути призначене не пізніше суботи цього тижня.
2. На попереднє судове засідання в призначені день і годину повинні прибути прокурор, обвинувачений, захисник, потерпілий та ситуативно - представник і законний представник потерпілого, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, і головуючий відкриває підготовче судове засідання та оголошує про розгляд кримінального провадження.
Далі згідно з процедурами, передбаченими ст.ст. 342-345 КПК, (а) секретар засідання доповідає суду про явку викликаних осіб у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, повідомляє про причини неприбуття окремих викликаних осіб, а також інформує про техніку й умови фіксування попереднього судового засідання; (б) головуючий оголошує склад суду, прізвища учасників судового провадження, секретаря судового засідання, а також експерта, спеціаліста, перекладача та вирішує питання про відводи відповідно до ст.ст. 75-81 КПК; (в) судовий розпорядник роздає всім учасникам судового розгляду пам'ятки про їхні права й обов'язки; (г) головуючий у разі необхідності на їх прохання детально роз'яснює їхні права й обов'язки.
Нарешті, на завершення вступної частини підготовчого судового засідання головуючий з'ясовує думку учасників судового провадження щодо наявності чи відсутності перешкод для призначення судового розгляду. В результаті обговорення цього питання суд приймає одне з передбачених ч. З ст. 314 КПК рішення.
3. Розгляд кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні завершується прийняттям одного з п'яти передбачених ч. З ст. 314 КПК рішень. Суд у певній логічній послідовності має право і повинен:
667
визначити, чи підсудне йому це кримінальне провадження з огляду на чіткі правила встановлення територіальної підсудності, виписані в ч. 1 ст. 32 КПК. Якщо подане йому кримінальне провадження надійшло з порушенням правил визначення територіальної підсудності, суд направляє обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру до відповідного суду згідно з ч. 2 і 3 ст. 34 КПК для вирішення підсудності. В такому разі розгляд справи в цьому суді припиняється;
встановити, чи немає підстав для закриття провадження, до яких згідно з п.п. 4-8 ч. 1 та ч. 2 ст. 284 КПК належать: смерть підозрюваного, обвинуваченого, якщо немає заяви про його реабілітацію; скасування новим законом кримінальної відповідальності за діяння, вчинене особою; існує вирок за тим само обвинуваченням або ухвала суду про закриття кримінального провадження за тим само обвинуваченням; відмова потерпілого (його представника) від обвинувачення в кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення; звільнення особи від кримінальної відповідальності; відмова прокурора від підтримання обвинувачення, якщо потерпілий також відмовляється підтримувати обвинувачення в суді; стосовно кримінального правопорушення відсутня згода держави, яка видала особу. За наявності однієї із вказаних підстав суд закриває провадження своєю ухвалою, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку;
встановити, чи відповідають вимогам КПК обвинувальний акт (ст. 291 КПК), клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру (ст. 292 КПК). Якщо в названих документах будуть виявлені недоліки, без усунення яких кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду, суд повертає надіслані йому документи прокурору для виправлення їх змісту та форми згідно з вимогами закону. Ухвала суду про повернення прокурору цих матеріалів згідно з ч. 4 ст. 314 КПК може бути оскаржена в апеляційному порядку;
затвердити угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої і середньої тяжкості, у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення або угоду про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої тяжкості, злочинів середньої тяжкості, тяжких злочинів, та внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам (ст. 468, ч. З і 4 ст. 469 КПК). Якщо угода за змістом і процедурою укладення не відповідає приписам закону (ч. 7 ст. 474 КПК), суд своєю ухвалою відмовляє в затвердженні угоди та повертає кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-^175 КПК;
коли за правилами визначення підсудності кримінальне провадження підсудне цьому суду, підстав для закриття провадження не виявлено, направлені до
668
суду прокурором матеріали відповідають вимогам КПК, угоду про примирення або про визнання винуватості затверджено, суд одержує право своєю ухвалою призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру. Судовий розгляд має здійснюватись за процедурою провадження у першій інстанції з дотриманням в окремих випадках особливого порядку кримінального провадження, передбаченого главою 35 КПК "Кримінальне провадження на підставі угод".
Аналізуйте судовий акт: Відсутність у обвинувальному акті обставин, що помякшують та обтяжують покарання обвинуваченого є підставою для повернення такого акту прокурору (Роздільнянський районний суд Одеської області від від 23.12.2016 у справі № 511/2956/15-к)
Суди розглядають кримінальне провадження за обвинуваченням особи за ст. 156 КК України – «розбещення неповнолітніх».
Підставою для скасування вироку суду першої інстанції судом апеляційної інстанції та поверенння матеріалів кримінального провадження до районного суду (стадія підготовчого судового засідання в іншому складі суду) стало істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, які полягали в порушенні права обвинуваченого на захист, що є підставою для скасування вироку та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Зокрема, в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували повноваження захисника та дані про підстави, дату та обставини залучення захисника обвинуваченого
Разом з цим за клопотанням захисника при повторному розгляді справи судом першої інстанції, яке полягало у поверненні обвинувального акту прокурору в порядку статті 314 КПК України з підстав відсутності в обвинувальному акті обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого обвинувальний, акт було повернуто прокурору. Так, відповідно до п.6, ч.2, ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити відомості про «обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання».
Окрім цього обвинувачення наполягає на тому, що злочин був вчинений у стані алкогольного сп’яніння, що не є кваліфікуючою ознакою ст. 156 КК України.