{Назва статті 225 в редакції Закону № 2472-IX від 28.07.2022 }
1. У виняткових випадках, пов’язаних із необхідністю отримання показань під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров’я особи, її тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити її допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження, мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такої особи в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворої особи в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.
{Абзац перший частини першої статті 225 в редакції Закону № 2472-IX від 28.07.2022 }
У порядку, визначеному цієї статтею, може бути допитаний свідок, потерпілий, а також особа, стосовно якої уповноваженим органом прийнято рішення про обмін як військовополоненого.
{Частину першу статті 225 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2472-IX від 28.07.2022 }
Неприбуття сторони, що була належним чином повідомлена про місце та час проведення судового засідання, для участі в допиті особи за клопотанням протилежної сторони не перешкоджає проведенню такого допиту в судовому засіданні.
Допит особи згідно з положеннями цієї статті може бути також проведений за відсутності сторони захисту, якщо на момент його проведення жодній особі не повідомлено про підозру у цьому кримінальному провадженні.
{Частина перша статті 225 із змінами, внесеними згідно із Законом № 314-VII від 23.05.2013 }
2. Для допиту тяжко хворої особи під час досудового розслідування може бути проведено виїзне судове засідання.
{Частина друга статті 225 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2472-IX від 28.07.2022 }
3. При ухваленні судового рішення за результатами судового розгляду кримінального провадження суд може не врахувати докази, отримані в порядку, передбаченому цією статтею, лише навівши мотиви такого рішення.
4. Суд під час судового розгляду має право допитати особу, яка допитувалася відповідно до правил цієї статті, зокрема у випадках, якщо такий допит проведений за відсутності сторони захисту або якщо є необхідність уточнення показань чи отримання показань щодо обставин, які не були з’ясовані в результаті допиту під час досудового розслідування.
{Частина четверта статті 225 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2472-IX від 28.07.2022 }
5. З метою перевірки правдивості показань особи та з’ясування розбіжностей з показаннями, наданими в порядку, передбаченому цією статтею, вони можуть бути оголошені при її допиті під час судового розгляду.
{Частина п'ята статті 225 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2472-IX від 28.07.2022 }
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
Аналізуйте судовий акт: Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, а не тими, що були надані слідчому (ВС/ККС, № 328/912/17, 12.02.20)
В цій кримінальній справі апеляційний суд своєю ухвалою залишив без задоволення апеляційні скарги прокурора і потерпілого, а вирок місцевого суду - без зміни, у зв’язку з чим прокурор звернувся з касаційною скаргою до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
У касаційній скарзі прокурор просив скасувати зазначену ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону. Зокрема прокурор зазначав, що оскільки суд першої інстанції докази сторони обвинувачення дослідив із порушеннями, в основу вироку поклав лише ті докази, які узгоджуються з показаннями обвинувачених, тому відповідно до вимог ч. 3 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції за клопотанням прокурора мав повторно їх дослідити, однак цього не зробив, що перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Отже, обвинувачених визнано невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187 КК України та п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, й виправдано на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КК України у зв`язку з недоведеністю їх вини у вчиненні кримінальних правопорушень. За вчинення інших, інкримінованих злочинів, - двох обвинувачених було засуджено до значних строків позбавлення волі з конфіскацією майна. Третього виправдано у повному обсязі.
Розглянувши касаційну скаргу прокурора, ВС/ККС залишив наведені судові акти без змін, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
У цьому кримінальному провадженні суди вказали про недоведеність вини обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, зазначивши, що обвинувачення за цим епізодом фактично ґрунтується на показаннях одного з обвинувачених, наданих ним під час досудового розслідування як підозрюваним, та на його показаннях, зафіксованих в протоколі проведення слідчого експерименту, від яких у судовому засіданні він відмовився. Потерпілий же вказував, що лише припускав причетність обвинувачених до вчинення цього злочину, а інша потерпіла взагалі не змогла вказати на конкретну особу, яка вчинила розбійний напад. Інших доказів, які б доводили винуватість у вчиненні цього злочину, судам не надано.
ВС/ККС звернув увагу також на те, що єдиним доказом, на якому ґрунтуються обвинувачення у вчиненні цих злочинів є показання потерпілого, які є суперечливими, оскільки під час першого допиту він вказував про напад двох осіб і припускав присутність третьої особи. Під час повторного допиту вказав, що, нападників було троє, а свідок у суді першої інстанції показав, що одразу після того, як потерпілого доставили до лікарні, він розповідав про двох нападників.
В результаті ВС/ККС дійшов висновку, що згідно з ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них.