Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 171. Клопотання про арешт майна

1. З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

2. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

{Пункт 4 частини другої статті 171 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1019-VIII від 18.02.2016}

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

{Частина друга статті 171 в редакції Закону № 769-VIII від 10.11.2015}

3. У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено:

1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог;

2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

{Частина третя статті 171 із змінами, внесеними згідно із Законом № 314-VII від 23.05.2013; в редакції Закону № 769-VIII від 10.11.2015}

{Частину четверту статті 171 виключено на підставі Закону № 769-VIII від 10.11.2015}

5. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

{Частину п'яту статті 171 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 769-VIII від 10.11.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1019-VIII від 18.02.2016}

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Як повернути майно вилучене при обшуку? (Печерський районний суд м. Києва від 19 грудня 2016р. у справі № 757/49170/16-к)

Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Реальність цього питання полягає в тому, що під час проведення обшуку слідчими органами досить легко вилучається майно фізичних та юридичних осіб. Яке досить часто не має відношення до розслідуємої кримінальної справи. Таким майном може бути комп’ютерна техніка, мобільні телефони, особисті блокноти, електронні накопичувачі та інше. Потім власникам важко повернути своє майно, навіть з урахуванням процесуальних помилок і порушень слідчими органіами. Але можливо. Потрібно довести слідству або суду необґрунтованість вилучення майна або наявність помилок слідства.

Адвокатами Новіковим Ярославом, Гелла Сергієм та партнерами вдалося повернути майно юридичної особи, вилученої під час проведення обшуку у рамках кримінального провадження, яким була комп’ютерна техніка. Після вилучення майно воно не було повернено власнику. Хоча, за ч.5 ст.171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Підставою для задоволення скарги адвоката стало наступне.

Слідчий, у відповідності до ст.173 КПК України, не звернувся до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, оскільки не надав інформації стосовно використання саме вилученої техніки під час незаконної діяльності товариства.

Вказане майно є тимчасово вилученим майном, оскільки його перелік було вказано в ухвалі слідчого судді, який надав дозвіл на проведення обшуку.

Згідно до ч.1 ст.169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, в т.ч., за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна. Однак, в порушені п.2 ч.1 ст.169 КПК України, тимчасово вилучене майно не було повернуто власнику.

Слідчим не повідомлено про те, чи визнана комп’ютерна техніка речовим доказом, чи проведена комп’ютерна технічна експертиза, та чи взагалі вона призначалась. Слідчим, також, не надано протокол огляду комп’ютерної техніки й інші документи, які б свідчили використання майна під час незаконної діяльності.

На неодноразові звернення власника до слідства про повернення майна слідчі не реагували. Відповідно до ст. 41. Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Судом правильно, на мій погляд, взято до уваги, що за ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, та застосування належної правової процедури.

Таким чином, вимоги адвоката в частині повернення вилученого під час обшуку майна, на яке не накладено арешт, у відповідності до вимог ч.5 ст.171 КПК України, та яке не визнано речовим доказом, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні по справі № 757/49170/16-к (посилання на реєстр судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/63728196 ), як таке, що не має статусу у кримінальному провадженні.

А відтак, адвокатами об’єднання надано можливість юридичній особі відновити свою призупинену господарську діяльність.

22 січня 2017 року адвокат Новіков Ярослав

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події:
1