Стаття 307. Рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування

654

1. Ухвала слідчого судді за результатами перевірки законності і обгрунтованості рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора має бути законною, обгрунтованою та вмотивованою (про вказані властивості судового рішення див. коментар до ст. 370 КПК).

2. Відповідно до ч. З ст. 371 КПК ухвали постановляються у нарадчій кімнаті у випадках, передбачених КПК. Оскільки коментована стаття не містить вказівки про те, що ухвала за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора постановляється із виходом до нарадчої кімнати, треба вважати припустимим постановления такої ухвали і без виходу до нарадчої кімнати. В такому випадку відповідно до ч. 4 ст. 371 КПК ухвала заноситься секретарем судового засідання у журнал судового засідання.

3. Зміст ухвали за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора має відповідати вимогам ч. 2 ст. 372 КПК (див. коментар до ст. 372 КПК).

4. Слідчий суддя при перевірці поданої скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та при винесенні рішення за результатами розгляду такої скарги не повинен вирішувати питання, що можуть стати предметом судового розгляду в цьому кримінальному провадженні.

5. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора. Визнання слідчим суддею рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора незаконним тягне втрату таким рішенням юридичної сили та виникнення обов'язку посадової особи усунути припущене порушення; 2) зобов'язання припинити або вчинити певну дію. Одночасно із визнанням рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора незаконним або необгрунтованим в ухвалі слідчий суддя може зазначити про те, що він зобов'язує посадову особу усунути допущене порушення, визначивши, яку саме дію необхідно припинити чи вчинити. Треба враховувати, що слідчий суддя самостійно не може прийняти те рішення, яке має бути прийняте слідчим чи прокурором на виконання ухвали, прийнятої за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора; 3) відмову у задоволенні скарги. У випадку встановлення, що провадження, стосовно якого надійшла скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, направлено до суду для розгляду по суті або в цьому провадженні винесено остаточне рішення, слідчий суддя виносить ухвалу про відмову у відкритті провадження по скарзі або про відмову у задоволенні скарги у випадку, якщо провадження по скарзі вже відкрито, в зв'язку із тим, що досудове слідство закінчено та провадження направлено до суду або справа закрита відповідно до ст. 284 КПК. Одночасно скаржнику роз'яснюється, що питання про незаконність та необґрунтованість рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора на стадії досудового розслідування він вправі поставити перед судом під час судового провадження, а також при надходженні кримінального провадження до апеляційної та касаційної інстанцій. Ухвала про відмову у задоволенні скарги на рішення, дії

, 655

чи бездіяльності слідчого, прокурора також виноситься у випадку встановлення законності прийняття оскаржуваних рішень чи здійснення оскаржуваних дій (бездіяльності) слідчим, прокурором.

6. Ухвали за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора оголошуються негайно після їх постановления.

7. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду. Копія ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

8. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, крім ухвал про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження. Такі ухвали оскаржуються в апеляційному порядку (див. коментар до ст. 310 КПК).