Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 349. Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження

1. Після виконання дій, передбачених статтею 348 цього Кодексу, головуючий надає стороні обвинувачення та стороні захисту право проголосити вступні промови.

У вступній промові зазначається, якими доказами сторона підтверджуватиме наведені нею обставини, порядок дослідження доказів, а також може бути зазначена позиція сторони.

Сторона обвинувачення, сторона захисту має право відмовитися від проголошення вступної промови.

Право проголосити вступну промову першою надається стороні обвинувачення, після чого вступну промову проголошує сторона захисту.

Вступні промови проголошуються з дотриманням розумних строків залежно від обсягу обвинувачення. Якщо проголошення вступної промови має ознаки зловживання правом з метою затягування судового розгляду, суд після усного попередження зупиняє проголошення промови.

Інші учасники судового провадження можуть висловити свою думку про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження після вступної промови сторони захисту.

Докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, зі сторони захисту - у другу.

{Частина перша статті 349 в редакції Закону № 187-IX від 04.10.2019}

2. Обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.

Під час здійснення спеціального судового провадження досліджуються всі надані докази.

{Частину другу статті 349 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1689-VII від 07.10.2014}

3. Суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз’яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

4. Допит обвинуваченого здійснюється обов’язково, крім випадку, якщо він відмовився від давання показань, та випадків, передбачених частиною третьою статті 323 та статтею 381 цього Кодексу.

{Частина четверта статті 349 із змінами, внесеними згідно із Законом № 725-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 767-VII від 23.02.2014, № 1689-VII від 07.10.2014}

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Проведення "скороченого" судового розгляду не є перешкодою для ухвалення виправдувального вироку (Миронівський районний суд Київської області у справі №371/335/20, 09.03.2021)

Вироком Миронівського районного суду Київської області від 09.03.2021 у кримінальному провадженні № 371/335/20 громадянина Г. виправдано у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Згідно обвинувального акту Г. обвинувачується у тому, що 12.02.2020 бл. 18 год. 00 хв. він, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився в приміщенні будинку за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1, 3/4 частки якого належить йому на праві користування, а 1/4 частки вказаного будинку на праві приватної власності належить потерпілій З.

Перебуваючи у вказаному будинку 12.02.2020 приблизно о 18 год. 30 хв. у Г. виник злочинний умисел на вчинення підпалу вказаного будинку з метою його пошкодження, в тому числі пошкодження 1/4 частки вказаного будинку, що на праві приватної власності належить З.

Цього ж дня, 12.02.2020 бл. 21 год. 30 хв. Г., реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне пошкодження чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи у приміщенні своєї частини будинку за місцем проживання по АДРЕСА_1, за допомогою легкозаймистої рідини – бензину, який попередньо розлив на одяг, що знаходився на ліжках у житлових кімнатах №1 та №2, після чого помістив побутовий газовий балон з вмістом газу «Пропан» на ліжко у кімнату № 2, яка суміжна з кімнатою З. та підпалив ліжка за допомогою сірників, внаслідок чого вчинив підпал вказаного будинку.

Після здійснення підпалу ліжка, де знаходився газовий балон та одяг, Г. з місця вчинення злочину зник, довівши таким чином свій злочинний умисел до кінця.

У результаті вказаних протиправних дій Г., які перебувають у прямому причинному зв’язку із настанням негативних суспільно-небезпечних наслідків, потерпілій З. заподіяно майнової шкоди у вигляді пошкодження стелі 1/4 частки вказаного будинку, що належить їй на праві приватної власності.

Згідно із формулюванням обвинувачення, дії Г. кваліфіковано як вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України, зокрема умисне пошкодження чужого майна вичинене шляхом підпалу.

Суд, провівши «скорочений» судовий розгляд в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, констатував необхідність виправдання Г. у пред’явленому обвинуваченні.

Враховуючи обґрунтовану позицію сторони захисту, суд послався на те, що необхідною складовою для засудження особи в умисному пошкодженні майна (ст. 194 КК України) є доведення стороною обвинувачення розміру завданої шкоди у великих розмірах тобто в розмірі у 2020 році не меншому 262 750,00 грн. (250 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Водночас обвинувальний акт взагалі не містить оцінки шкоди заподіяної потерпілій, а в матеріалах кримінального провадження відсутній висновок товарознавчої експертизи, яким був би констатовано розмір завданих збитків.

На підставі викладеного суд визнав обвинуваченого невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України, та виправдав його за цим обвинуваченням в зв’язку із відсутністю в його діях складу злочину.

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події:
1