Стаття 35. Умови прийнятності
1. Суд може брати справу до розгляду лише після того, як було вичерпано всі національні засоби юридичного захисту, згідно із загальновизнаними принципами міжнародного права, і впродовж шести місяців від дати постановлення остаточного рішення на національному рівні.
2. Суд не розглядає жодної індивідуальної заяви, поданої згідно зі статтею 34, якщо вона:
a) є анонімною; або
b) за своєю суттю є ідентичною до заяви, що вже була розглянута Судом чи була подана на розгляд до іншого міжнародного органу розслідування чи врегулювання, і якщо вона не містить нових фактів у справі.
3. Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає:
a) що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви;
або
b) що заявник не зазнав суттєвої шкоди, якщо тільки повага до прав людини, гарантованих Конвенцією і протоколами до неї, не вимагає розгляду заяви по суті, а також за умови, що на цій підставі не може бути відхилена жодна справа, яку національний суд не розглянув належним чином.
4. Суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною згідно з цією статтею. Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі.
(стаття 35 зі змінами, внесеними
згідно з Протоколом № 14 від 13.05.2004 р.)
- Стаття 1. Зобов'язання поважати права людини
- Стаття 2. Право на життя
- Стаття 3. Заборона катування
- Стаття 4. Заборона рабства і примусової праці
- Стаття 5. Право на свободу та особисту недоторканність
- Стаття 6. Право на справедливий суд
- Стаття 7. Ніякого покарання без закону
- Стаття 8. Право на повагу до приватного і сімейного життя
- Стаття 9. Свобода думки, совісті і релігії
- Стаття 10. Свобода вираження поглядів
- Стаття 11. Свобода зібрань та об'єднання
- Стаття 12. Право на шлюб
- Стаття 13. Право на ефективний засіб юридичного захисту
- Стаття 14. Заборона дискримінації
- Стаття 15. Відступ від зобов'язань під час надзвичайної ситуації
- Стаття 16. Обмеження політичної діяльності іноземців
- Стаття 17. Заборона зловживання правами
- Стаття 18. Межі застосування обмежень прав
- Стаття 19. Створення Суду
- Стаття 20. Кількість суддів
- Стаття 21. Посадові критерії
- Стаття 22. Вибори суддів
- Стаття 23. Строк повноважень і звільнення з посади
- Стаття 24. Канцелярія і доповідачі
- Стаття 25. Пленарні засідання Суду
- Стаття 26. Одноособовий склад Суду, комітети, палати та Велика палата
- Стаття 27. Компетенція суддів, які засідають одноособово
- Стаття 28. Компетенція комітетів
- Стаття 29. Рішення палат щодо прийнятності та суті заяв
- Стаття 30. Відмова від розгляду справи на користь Великої палати
- Стаття 31. Повноваження Великої палати
- Стаття 32. Юрисдикція Суду
- Стаття 33. Міждержавні справи
- Стаття 34. Індивідуальні заяви
- Стаття 35. Умови прийнятності
- Стаття 36. Участь третьої сторони
- Стаття 37. Вилучення заяв з реєстру справ
- Стаття 38. Розгляд справи
- Стаття 39. Досягнення дружнього врегулювання
- Стаття 40. Слухання у відкритому засіданні та доступ до документів
- Стаття 41. Справедлива сатисфакція
- Стаття 42. Рішення палат
- Стаття 43. Передання справи на розгляд Великої палати
- Стаття 44. Остаточні рішення у справі
- Стаття 45. Умотивованість рішень у справі та ухвал
- Стаття 46. Обов'язкова сила рішень та їх виконання
- Стаття 47. Консультативні висновки
- Стаття 48. Консультативна компетенція Суду
- Стаття 49. Умотивованість консультативних висновків
- Стаття 50. Витрати на забезпечення діяльності Суду
- Стаття 51. Привілеї та імунітети суддів
- Стаття 52. Запити Генерального секретаря
- Стаття 53. Гарантія визнаних прав людини
- Стаття 54. Повноваження Комітету Міністрів
- Стаття 55. Відмова від інших засобів урегулювання спорів
- Стаття 56. Територіальне застосування
- Стаття 57. Застереження
- Стаття 58. Денонсація
- Стаття 59. Підписання і ратифікація
Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.