Стаття із посиланням на загальні правила закінчення досудового розслідування (глава 24) детально регламентує завершальний етап досудового розслідування кримінальних проступків, в межах якого завершується проведення процесуальних дій, підбиваються підсумки виконаної роботи, аналізуються зібрані докази, відбувається відкриття матеріалів і прийняття на цьому етапі кримінального провадження підсумкового рішення.
2. Строк досудового розслідування не може перевищувати одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку (п. 1 ч. 1 ст. 219 КПК). Якщо внаслідок складності провадження неможливо закінчити досудове розслідування кримінального проступку у зазначений
640
строк, він може бути продовжений у межах строку, встановленого п. 1 ч. 2 тієї ж статті районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку. Рішення прокурора про продовження строку досудового розслідування або про відмову у такому продовженні приймається у формі постанови.
3. У межах цього строку, але не пізніше двадцяти п'яти днів після повідомлення особі про підозру, слідчий зобов'язаний подати на затвердження прокурору один із зазначених процесуальних документів: 1) проект рішення про закриття кримінального провадження (див. коментар до ст. 284 КПК); 2) проект клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (див. коментар до ст.ст. 286 287 КПК); 3) обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру (ст.ст. 291 292 КПК); 4) клопотання про продовження строку досудового розслідування з підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 294 КПК).
4. У разі необхідності прокурор має право самостійно оформити зазначені процесуальні документи. Ця необхідність може виникнути у випадку, якщо документи складені слідчим недбало, містять недоліки структурного, стилістичного або граматичного характеру, виклад висновків здійснено юридично неграмотно, відсутній аналіз доказів, резолютивні частини документів суперечать їх описовим частинам тощо. Саме тому законодавець і застосував термін "оформити", а не просто "скласти". Адже оформити -це надати чому-небудь належного вигляду; довести що-небудь до потрібної форми; зробити щось досконалішим за формою, зовнішнім виглядом; обробити щось згідно з певними вимогами для надання йому закінченого вигляду. Хоча в загальній нормі зазначено, що уповноважений прокурор вправі самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання (п. 13 ч. 2 ст. 36 КПК). Крім цього, треба мати на увазі, що прокурор - не байдужий наглядач за розслідуванням кримінальних проступків. Завдяки своїм владно розпорядчим повноваженням він бере у ньому активну участь.
Він може не погодитись із рішеннями, які приймає слідчий, і використовуючи законні повноваження, втрутитися, аби спрямувати хід слідства у правильне русло, скасувати незаконні та необгрунтовані постанови слідчого або усунути його від розслідування взагалі, передаючи справу іншому слідчому. Активна діяльність прокурора, спроможного оперативно втручатись у процес розслідування кримінальних проступків, не лише допомагає ефективному його проведенню, а й у багатьох випадках є своєрідною запорукою недопущення грубих порушень норм матеріального та процесуального права під час їх розслідування та дотримання прав учасників кримінального провадження.
5. Перевіривши матеріали досудового розслідування та їх узгодженість із запропонованим слідчим процесуальним рішенням, прокурор, керуючись нормами глави 24 КПК, зобов'язаний до спливу тридцятиденного терміну після
641
повідомлення особі про підозру здійснити одну із дій, зазначених у ч. З коментованої статті.
6. Відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні здійснюється слідчим у порядку, передбаченому ст. 290 КПК. Ці матеріали відкриваються підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. І Іідозрюваному можуть бути відкриті для ознайомлення не всі матеріали, а лише ті, які, на думку слідчого, будуть оголошуватись у суді. Крім цього, про відкриття слідчим і стороною захисту матеріалів повідомляються цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, його представник, після чого ці особи мають право ознайомитися з ними в тій частині, яка стосується цивільного позову, за правилами, викладеними в цій статті.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Виконання стороною обвинувачення після завершення досудового розслідування проступку (дізнання) правил, передбачених ст. 290 КПК, а не спеціальних правил за ч. 5 ст. 301 КПК для проступків, не є істотним порушенням вимог КПК. (ОП ККС ВС №301/3018/23 від 19.01.2026 р. ВІДСТУП від ПП)
В своїй касаційній скарзі - окрім іншого - вважав порушеним право на захист засудженого в аспекті реалізації права на отримання матеріалів дізнання після його завершення, а отже права знати в чому його обвинувачують та підготувати свій захист. Захисник наполягав,Особу було визнано винуватим за ч. 1 ст. 389 КК (ухилення від покарання) та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі статей 71, 72 КК до покарання, призначеного за вказаним вироком, частково приєднано невідбуте покарання за ч. 2 ст. 286 КК (порушення правил безпеки дорожнього руху). Так, він, будучи позбавленим права керувати транспортними засобами на строк 2 роки, в подальшому продовжив керувати ТЗ та вчинив ряд адміністративних правопорушень, в тому числі -по ч.1 ст. 130 КУпАП (керування в стані алкогольного сп’яніння).
-
що в цій справі було порушено вимоги ч. 5 ст. 301 КПК (закінчення дізнання), матеріали кримінального провадження взагалі не вручались як підозрюваному, так і захиснику, а останньому не було забезпечено доступ до таких матеріалів навіть в порядку ст. 290 КПК. Оскільки вказані матеріали були надані слідчим в непрошитому та непронумерованому вигляді, захисник відмовився від ознайомлення із ними, про що він двічі власноручно зазначив в тексті протоколу ознайомлення з матеріалами досудового розслідування від 21 серпня 2023 року.
-
на порушенні приписів ч. 6 ст. 290 КПК, те, що прокурором не надано запиту про відкриття стороною захисту своїх доказів.
Вказував, що відповідно до ч. 13 ст. 290 КПК відкриття матеріалів дізнання сторонами кримінального провадження здійснюється в порядку, передбаченому статтями 301 і 314 вказаного Кодексу, отже приписи ст. 290 та ч. 5 ст. 301 КПК співвідносяться між собою як загальна та спеціальна норми. Частина 5 ст. 301 КПК передбачає єдину форму ознайомлення - шляхом вручення особі, яка вчинила кримінальний проступок або її захиснику, потерпілому чи його представнику копій матеріалів дізнання. Разом із тим, положення ст. 290 КПК, як загальної норми, застосовуються у тих випадках, коли спеціальна норма - ч. 5 ст. 301 КПК не регулює окремі питання кримінальної процесуальної діяльності. Отже, при відкритті матеріалів дізнання не підлягають застосуванню положення частин 1-4, 7-10 ст. 290 КПК, натомість підлягають застосуванню приписи частин 6, 11, 12 ст. 290 КПК. Читати повністю