Стаття 245. Отримання зразків для експертизи

Кримінальний процесуальний кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси
  • 47398

    Переглядів

  • 47398

    Переглядів

  • Додати в обране

    1. У разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом.

    2. Порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (статті 160-166 цього Кодексу).

    3. Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов’язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.

    Попередня

    323/745

    Наступна
    Додати в обране
    КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

    Аналізуйте судовий акт: Зразки, отримані для експертизи, не є доказами у кримінальній справі, проте несуть в собі доказову інформацію, яка застосовується лише в результаті проведення експертизи. (ВС ККС, справа № 591/2823/19 від 02.02.2023 р.)
     Неповнолітнього було засуджено за зґвалтування та завдання легких тілесних. За вироком йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Захисник засудженого оскаржував вирок і ухвалу апеляційного суду, якою вирок залишено без змін. В своїй касаційній скарзі він - окрім іншого - зазначав, що вина обвинуваченого не доведена поза розумним сумнівом; а суд у вироку послався на недопустимі докази, зокрема, протокол огляду потерпілої, протоколи отримання зразків від обвинуваченого та потерпілої для експертиз тощо.

    Проте ВС ККС, визнав такі доводи безпідставними. Пояснюючи правову природу зразків для експертизи, ВС констатував:

    Відповідно до ст. 245 КПК України відібрання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими ст. 241 цього Кодексу, для освідування особи. Згідно вказаної норми процесуального закону, з метою виявлення на тілі, одязі підозрюваного, свідка чи потерпілого слідів кримінального правопорушення та їх вилучення, здійснюється освідування особи, яке має право проводити дізнавач, слідчий або прокурор. У разі необхідності для проведення цієї слідчої дії може бути залучений судово-медичний експерт, лікар або спеціаліст.

    Зразки, отримані для експертизи, не є доказами у кримінальній справі, проте несуть в собі інформацію, що має доказове значення. Така інформація стає доступною і може бути застосована в доведенні по кримінальному провадженню лише в результаті проведення експертизи. Саме тому зразки для порівняльного дослідження мають особливий процесуальний статус, являють собою матеріал для отримання нового або перевірки вже наявного доказу. Зразки, отримані для проведення експертизи, самі по собі не встановлюють обставин, що входять до предмета доказування, вони потрібні для порівняльного дослідження під час проведення експертизи. Отримання зразків для експертизи повинно здійснюватися з дотриманням таких вимог: забезпечення прав і свобод людини; одержання зразків належною особою у передбаченому порядку; забезпечення безсумнівності походження зразків від конкретного об'єкта, їх достовірності; правильне документування ходу і результатів слідчої дії. Читати повністю

    Аналізуйте судовий акт: Обґрунтовуючи стан сп'яніння, суд вправі посилатись не лише на висновок експертизи, а й на інші докази, зокрема, і медичні документи (акти судово-медичних досліджень, довідки, видані медичними установами тощо) (ВС ККС, справа № 400/1498/18 від 09.02.2023 р.)
     За вироком суду особу засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Він, як встановлено судами - перебуваючи у стані сп’яніння за кермом - не вибрав безпечної швидкості, внаслідок чого не впорався з керуванням автомобіля та допустив виїзд за межі проїзної частини, де в’їхав у дерево. У результаті ДТП, один з пасажирів загинув, а інші отримали тілесні ушкодження різної тяжкості. Вирок місцевого суду в частині призначеного покарання і стягнення моральної шкоди апеляційним судом було скасовано та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, а моральна шкода не 150 тис., а 200 тис. грн кожному.

    У своїй касаційній скарзі захисник, оскаржуючи рішення, зауважував, що місцевим судом в основу вироку було покладено акти судово-медичних досліджень, що, на переконання сторони захисту, є неприпустимим, оскільки в силу вимог ст. 84 КПК України та згідно постанови Верховного Суду від 13 листопада 2018 року в справі № 697/1276/15-к акти судово-медичних досліджень не замінюють висновок експертизи, тому не можуть визнаватися доказами у кримінальному провадженні. При цьому, посилаючись на недопустимість наведених документів, захисник наголошує, що експерт, який проводив судово-медичні дослідження, не попереджався про кримінальну відповідальність, що є грубим порушенням вимог процесуального закону. Також захисник звертає увагу, що прокурором не було долучено до матеріалів справи процесуального рішення, яке стало підставою для проведення таких досліджень. 

    Розглядаючи цей аспект, ВС ККС не погодився зі доводами захисника і зазначив наступне:

    Частиною 2 ст. 242 КПК України встановлено, що слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо: 1) встановлення причин смерті; 2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень; 3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; 4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; 6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням. Читати повністю

    Аналізуйте судовий акт: ВАС: Дожились… Відбитки пальців є біологічними зразками, а тому їх можна відбирати примусово (ВАС у справі № 991/4406/21 від 08.07.2021)
    В адвокатській спільноті вже нікого не дивує той «бєзпрєдел», який чинить Спеціалізований антикорупційний суд.

    Нажаль, судді цього суду замість того, щоб вершити правосуддя йдуть на поводу у детективів Національного антикорупційного бюро виконуючи їхні не завжди законні забаганки.

    Ухвала, яка пропонується читачу до уваги є яскравим прикладом такого «кишенькового правосуддя».

    У даній справі детективом НАБУ до ВАС було подано клопотання про надання дозволу на примусове відібрання біологічних зразків відбитків пальців рук та долоней підозрюваного у кримінальному проваджені із залученням судових експертів або спеціалістів. Читати повністю

    1. Отримання зразків для експертизи - це самостійна процесуальна дія, що проводиться стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи, слідчим суддею у випадках, якщо експертиза призначена за клопотанням сторони провадження або судом з метою забезпечення проведення експертизи та встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Звертатися за проведенням експертизи під час досудового розслідування мають право слідчий, прокурор, а стороні захисту

    549

    надається право звертатися до них з клопотанням про залучення експерта та залучати експерта безпосередньо за угодою. Зразки, отримані для експертизи, не є доказами у кримінальній справі, проте несуть в собі інформацію, що має доказове значення. Така інформація стає доступною і може бути застосована в доведенні по кримінальному провадженню лише в результаті проведення експертизи. Саме тому зразки для порівняльного дослідження мають особливий процесуальний статус, являють собою матеріал для отримання нового або перевірки вже наявного доказу.

    2. Коментована стаття не містить поняття та вичерпного переліку зразків, які одержуються для порівняльного дослідження. В слідчій та судово-експертній практиці вважається загальноприйнятим, що зразки - це об'єкти, які відображають властивості або особливості людини, тварини, трупа, предмета, матеріалу або речовини, а також інші зразки, необхідні стороні кримінального провадження або суду для призначення судової експертизи, а експерту - для проведення досліджень і наданні висновку. Зразки, отримані для проведення експертизи, самі по собі не встановлюють обставин, що входять до предмета доказування, вони потрібні для порівняльного дослідження під час проведення експертизи. Такі зразки повинні мати репрезентативність (достатність у їх кількості і якості) та бути порівнюваними (створювати можливість порівняння). Отримання зразків для експертизи повинно здійснюватися з дотриманням таких вимог: забезпечення прав і свобод людини; одержання зразків належною особою у передбаченому порядку; забезпечення безсумнівності походження зразків від конкретного об'єкта, їх достовірності; правильне документування ходу і результатів слідчої дії.

    3. Юридичною підставою для отримання зразків є постанова слідчого, прокурора (ч. З ст. 110 КПК), що здійснює досудове розслідування, або ухвала слідчого судді, суду (ст. 164 КПК), а науковою - неможливість вирішення поставлених експерту питань без спеціально підібраного порівняльного матеріалу. Рішення щодо отримання зразків, необхідних для експертизи, повинно прийматися стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею, з урахуванням конституційних гарантій прав і свобод людини. Саме тому при отриманні зразків для експертизи не повинні використовуватися методи, небезпечні для життя й здоров'я людини або ті, що принижують її честь і гідність, а способи відбору зразків, реалізація яких вимагає проведення проникнення до житла чи іншого володіння особи, до приміщень тощо передбачає проведення таких дій у порядку, що встановлений для проведення відповідних слідчих (розшукових) дій.

    4. Для отримання зразків для експертизи необхідно винести вмотивовану постанову (ч. 5 ст. 110 КПК), в якій коротко описують обставини кримінального провадження, що зумовлюють необхідність одержання зразків, конкретні види зразків і перелік осіб, у яких вони будуть вилучатися з обов'язковим зазначенням процесуального становища останніх. За законом сторона кримінального

    550

    провадження має право отримати у підозрюваного або обвинуваченого зразки, необхідні для порівняльного дослідження. У потерпілого або свідка припускається отримання зразків лише за необхідності перевірки, чи не залишені цими особами сліди в певному місці або на речових доказах, а після отримання зразків скласти протокол (ст. 104 КПК), в якому обов'язково повинні бути зазначені такі відомості: який саме зразок вилучено (його точну назву, характеристику та кількість); у кого він отриманий (у підозрюваного, обвинуваченого, свідка чи потерпілого); в який матеріал або ємність він упакований (поміщений) і яким чином посвідчена його ідентичність; де він буде зберігатися; зауваження, які надійшли від учасників при проведенні цієї слідчої дії.

    5. При підготовці до отримання зразків особа, яка призначає експертизу, повинна вирішити питання про участь у названій дії спеціаліста певного профілю знань і запросити його для участі в слідчій (розшуковій) дії. На етапі вилучення або відібрання зразків може бути використана допомога спеціаліста у створенні обставин та умов отримання зразків, застосуванні інструментів і приладів, визначенні якості та достатньої кількості отриманих зразків, роз'ясненні правил і способів їх вилучення або одержання, пакування і зберігання до часу передачі експерту тощо. При складанні протоколу спеціаліст допоможе слідчому правильно описати назву зразків, їх якість, особливості упаковки та інші обставини, які повинні бути у ньому відображені. Крім загальних процесуальних і тактичних правил при отриманні окремих зразків, важливо додержуватися й специфічних правил, які випливають з їх особливостей, а також існуючих технічних, санітарних та інших нормативів. Допомога спеціаліста має важливе значення не тільки при відборі зразків, а й при оцінці їх достатності та придатності для дослідження. Спеціаліст, який знає технологічні умови і вимоги Держстандарту, може визначити та вказати на відповідність отриманих зразків пред'явленим вимогам. У разі їх невідповідності він з'ясовує причину, повідомляє про це особу, яка призначила експертизу, і надає необхідну допомогу в повторному або додатковому їх відборі відповідно до існуючих правил та інструкцій.

    6. Порядок відбирання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (ст.ст. 166 КПК). За своїм походженням порівняльні зразки можуть бути вільними (умовно вільними) та експериментальними. Вільні зразки для експертизи спеціально не створюються, вони взагалі можуть не мати безпосереднього відношення до кримінального провадження. Залежно від обставин кримінального провадження, характеру досліджуваних об'єктів і завдань, поставлених на вирішення експерту, вільними зразками можуть бути, наприклад, тексти документів або підписи, виконані підозрюваним до початку кримінального провадження та не у зв'язку з ним; відбитки печаток і штампів; подібні з досліджуваними об'єктами шматки паперу, тканин тощо.

    Умовно вільними є зразки, що отримані після початку кримінального провадження і в його межах, але не у зв'язку з призначенням експертизи

    551

    (наприклад, зразки почерку чи підпису особи у протоколі, на вилучених під час обшуку документах тощо).

    Трапляються випадки, коли необхідне проведення експертизи за такими об'єктами, вільні зразки яких неможливо знайти (наприклад, відбитки босих ніг, зліпки зубів тощо). Якщо неможливо отримати вільні зразки у достатній кількості або з певними властивостями, останні можуть бути доповнені або замінені експериментальними. На відміну від вільних, експериментальні зразки спеціально відбираються для проведення експертизи. Вони, як правило, отримуються в результаті проведення слідчої дії. Особливість цих зразків полягає у тому, що їх отримують у спеціально підготовлених умовах і можуть відбирати необмежену кількість разів, щоб усунути елементи штучності, вплив випадкових причин.

    7. При отриманні зразків і підготовці матеріалів на експертизу сторони кримінального провадження повинні керуватися правилами, викладеними в інструкціях про призначення та проведення окремих видів судових експертиз. При цьому повинні бути створені такі умови, які забезпечували б отримання необхідної їх кількості та якості, а також гарантували б безсумнівність їх походження. Всі досліджувані об'єкти й зразки мають бути відповідно упаковані, опечатані і засвідчені пояснювальним написом та підписом особи, яка одержувала зразки. Упаковка добирається з урахуванням особливостей об'єктів дослідження і повинна захищати їх від пошкоджень та привнесення будь-яких змін під час транспортування й зберігання.

    8. Під час отримання зразків для експертизи від живих осіб може мати місце певне обмеження особистої недоторканості або це створюватиме загрозу їхньому здоров'ю. Як зразки можуть бути отримані фрагменти волосся різних частин тіла, частки епідермісу, кров, сперма, потожирова речовина, слина, експериментальні відбитки зубів тощо. Отримання біологічних зразків (наприклад, проб крові, слини, сперми, сечі та інших біологічних виділень) здійснюється за участі спеціаліста або особи, котрій доручається проведення судової експертизи. Отримання зразків, що пов'язане з оголенням особи, здійснюється особами тієї ж статі, за винятком їх проведення лікарем і за згодою особи, в якої одержують біологічні зразки (ч. 2 ст. 241 КПК). Є види зразків, відбір яких вимагає не лише обов'язкової участі спеціаліста, а й вибору місця їх відбору. Так, зразки крові та інші виділення людського організму повинні відбиратися лише в умовах медичного закладу при дотриманні санітарних норм, що виключали б можливі шкідливі наслідки для здоров'я особи, в якої вони відбираються. При такому відібранні слідчий повинен керуватися відповідними відомчими інструкціями і методичними рекомендаціями.

    9. Коментованою статтею передбачено механізм примусового відбирання біологічних зразків у порядку, встановленому ст.ст. 160-166 КПК.

    552

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст

    Приймаємо до оплати