Стаття 245. Отримання зразків для експертизи

Аналізуйте судовий акт: Зразки, отримані для експертизи, не є доказами у кримінальній справі, проте несуть в собі доказову інформацію, яка застосовується лише в результаті проведення експертизи. (ВС ККС, справа № 591/2823/19 від 02.02.2023 р.)
 Неповнолітнього було засуджено за зґвалтування та завдання легких тілесних. За вироком йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Захисник засудженого оскаржував вирок і ухвалу апеляційного суду, якою вирок залишено без змін. В своїй касаційній скарзі він - окрім іншого - зазначав, що вина обвинуваченого не доведена поза розумним сумнівом; а суд у вироку послався на недопустимі докази, зокрема, протокол огляду потерпілої, протоколи отримання зразків від обвинуваченого та потерпілої для експертиз тощо.

Проте ВС ККС, визнав такі доводи безпідставними. Пояснюючи правову природу зразків для експертизи, ВС констатував:

Відповідно до ст. 245 КПК України відібрання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими ст. 241 цього Кодексу, для освідування особи. Згідно вказаної норми процесуального закону, з метою виявлення на тілі, одязі підозрюваного, свідка чи потерпілого слідів кримінального правопорушення та їх вилучення, здійснюється освідування особи, яке має право проводити дізнавач, слідчий або прокурор. У разі необхідності для проведення цієї слідчої дії може бути залучений судово-медичний експерт, лікар або спеціаліст.

Зразки, отримані для експертизи, не є доказами у кримінальній справі, проте несуть в собі інформацію, що має доказове значення. Така інформація стає доступною і може бути застосована в доведенні по кримінальному провадженню лише в результаті проведення експертизи. Саме тому зразки для порівняльного дослідження мають особливий процесуальний статус, являють собою матеріал для отримання нового або перевірки вже наявного доказу. Зразки, отримані для проведення експертизи, самі по собі не встановлюють обставин, що входять до предмета доказування, вони потрібні для порівняльного дослідження під час проведення експертизи. Отримання зразків для експертизи повинно здійснюватися з дотриманням таких вимог: забезпечення прав і свобод людини; одержання зразків належною особою у передбаченому порядку; забезпечення безсумнівності походження зразків від конкретного об'єкта, їх достовірності; правильне документування ходу і результатів слідчої дії. Читати повністю

Аналізуйте судовий акт: Обґрунтовуючи стан сп'яніння, суд вправі посилатись не лише на висновок експертизи, а й на інші докази, зокрема, і медичні документи (акти судово-медичних досліджень, довідки, видані медичними установами тощо) (ВС ККС, справа № 400/1498/18 від 09.02.2023 р.)
 За вироком суду особу засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Він, як встановлено судами - перебуваючи у стані сп’яніння за кермом - не вибрав безпечної швидкості, внаслідок чого не впорався з керуванням автомобіля та допустив виїзд за межі проїзної частини, де в’їхав у дерево. У результаті ДТП, один з пасажирів загинув, а інші отримали тілесні ушкодження різної тяжкості. Вирок місцевого суду в частині призначеного покарання і стягнення моральної шкоди апеляційним судом було скасовано та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, а моральна шкода не 150 тис., а 200 тис. грн кожному.

У своїй касаційній скарзі захисник, оскаржуючи рішення, зауважував, що місцевим судом в основу вироку було покладено акти судово-медичних досліджень, що, на переконання сторони захисту, є неприпустимим, оскільки в силу вимог ст. 84 КПК України та згідно постанови Верховного Суду від 13 листопада 2018 року в справі № 697/1276/15-к акти судово-медичних досліджень не замінюють висновок експертизи, тому не можуть визнаватися доказами у кримінальному провадженні. При цьому, посилаючись на недопустимість наведених документів, захисник наголошує, що експерт, який проводив судово-медичні дослідження, не попереджався про кримінальну відповідальність, що є грубим порушенням вимог процесуального закону. Також захисник звертає увагу, що прокурором не було долучено до матеріалів справи процесуального рішення, яке стало підставою для проведення таких досліджень. 

Розглядаючи цей аспект, ВС ККС не погодився зі доводами захисника і зазначив наступне:

Частиною 2 ст. 242 КПК України встановлено, що слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо: 1) встановлення причин смерті; 2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень; 3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; 4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; 6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням. Читати повністю

Аналізуйте судовий акт: ВАС: Дожились… Відбитки пальців є біологічними зразками, а тому їх можна відбирати примусово (ВАС у справі № 991/4406/21 від 08.07.2021)
В адвокатській спільноті вже нікого не дивує той «бєзпрєдел», який чинить Спеціалізований антикорупційний суд.

Нажаль, судді цього суду замість того, щоб вершити правосуддя йдуть на поводу у детективів Національного антикорупційного бюро виконуючи їхні не завжди законні забаганки.

Ухвала, яка пропонується читачу до уваги є яскравим прикладом такого «кишенькового правосуддя».

У даній справі детективом НАБУ до ВАС було подано клопотання про надання дозволу на примусове відібрання біологічних зразків відбитків пальців рук та долоней підозрюваного у кримінальному проваджені із залученням судових експертів або спеціалістів. Читати повністю