Стаття 84. Докази

Аналізуйте судовий акт:  Витяг з ЄРДР не може бути доказом у справі, оскільки вказаний реєстр призначений для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру (ВС/ККС у справі № 761/28347/15-к від 09.09.2020)

Правова природа інформації, яка міститься у ЄРДР як процесуального документу на даний час є невизначеною.

Свого часу Касаційний кримінальний суд вказував, що витяг з ЄРДР у жодному разі не може підтверджувати те, що керівником прокуратури було прийнято рішення про визначення групи прокурорів адже у матеріалах справи була відсутня відповідна постанова на підставі якої така інформація і була внесена до ЄРДР.

Однак пізніше ККС свою позицію змінив і вказав про те, що витягу з ЄРДР у якому вказано дані прокурорів, які є процесуальними керівниками цілком достатньо і ніякої постанови непотрібно.

Ось така стала судова практика, отаке різноманіття думок.

У даній справі районним судом чоловіка було засуджено за ч. 1 ст. 301 КК України за те, що він нібито розмістив на сайті знайомств свій оголений статевий орган.

Однак, апеляційний суд вказаний вирок скасував та виправдав бідолаху.

Прокурором на таку ухвалу апеляційного суду було подано касаційну скаргу, яку ККС залишив без задоволення.

Приймаючи таке рішення Касаційний кримінальний суд у своїй постанові, зокрема, вказав, що посилання сторони обвинувачення на витяг з ЄРДР про внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення не може бути доказом вини особи у вчиненні злочину.

Так, реєстр є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у Положенні про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру та, згідно з частиною 2 статті 84 КПК України, витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів.

Аналізуйте судовий акт: Постанови про проведення НСРД із грифом обмеження мають бути відкриті захисту та долучені до матеріалів справи, інакше отримані на їх підставі докази - є недопустимими (ВС/ККС у справі № 748/3070/15-к, від 12 квітня 2018 р.)

Без перебільшення знакова постанова ВС, яка абсолютно конкретно тлумачить статус постанов прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій із грифом обмеження. Тлумачення просте: такі постанови ні чим не відрізняються від інших матеріалів досудового розслідування, і як усі інші матеріали досудового розслідування ці постанови незважаючи на гриф повинні бути залучені до матеріалів провадження та відкриті захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України.   

Якщо постанови про проведення НСРД не будуть долучені до матеріалів провадження та відкриті стороною обвинувачення на стадії закінчення досудового розслідування, то докази отримані на підставі цих постанов є недопустимими на підставі ст. 86 КПК України. Тобто суд не може посилатися на такі недопустимі докази при ухваленні судового рішення.   

Все інше, зокрема гриф обмеження чи інші грифи секретності, щодо постанов про проведення НСРД, не мають значення.

Так, у цій справі хлопця, звинуватили у скоєнні злочину, передбаченого ст. 307 КК України. Обвинувачений себе винним не визнав. У матеріалах кримінального провадження містилося багато доказів його провини, проте всі вони були отримані на підставі постанов прокурора про проведення НСРД.

Суд першої інстанції ухвалив виправдувальний вирок. Суд виправдав обвинуваченого посилаючись саме на недопустиме порушення кримінального закону, тобто на порушення ст. ст. 290, 86 КПК України.

Суд апеляційної інстанції скасував виправдувальний вирок і ухвалив обвинувальний вирок. Суд касаційної інстанції скасував обвинувальний вирок і направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Зокрема ВС підкреслив неправильність позиції суду апеляційної інстанції про таке.  «На час відкриття матеріалів постанови прокурора про проведення стосовно ОСОБА_2 негласних слідчих дій мали гриф обмеження та не могли бути долучені до матеріалів провадження. Крім того, постанови, як форма вираження процесуального рішення прокурора, відповідно до ст. 84 КПК України, не є доказом. Перевірка законності підстав для надання дозволу на проведення стосовно особи негласних слідчих дій віднесено до компетенції слідчого судді апеляційного суду, а не місцевого.»

Отже, постанова про проведення НСРД є і процесуальною формою вираження рішення прокурора, і доказом в розумінні ст. 84  КПК України. Оцінюючи цей документ суд може дійти висновку, чи були у органу досудового розслідування наявні законні підстави для проведення оперативно-розшукових заходів, результати яких виступають доказами у кримінальному провадженні.

Якщо така позиція колегії суддів Другої судової палати ККС/ВС «встоїть» у Великій Палаті Верховного Суду, то у майбутньому це кардинально змінить як усю судову практику з приводу допустимості доказів,  так  і саму роботу правоохоронних  органів.