Стаття 78. Підстави для відводу захисника, представника

Аналізуйте судовий акт: КПК не містить заборони поєднання одним адвокатом і захисту обвинуваченого і представництва цивільного відповідача. (ВС ККС, справа № 285/2941/20 від 15.02.2023 р.)
 Обвинуваченого було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, за те що він, керуючи великогабаритним транспортним засобом (фурою) виїхав на зустрічну смугу, і вчинив ДТП із зустрічним авто, пасажирка і водій якої зазнали тяжких тілесних. Засудженого захищав адвокат, який в той же час представляв цивільного відповідача (юридичну особу - як видно - роботодавця і власника ТЗ). Оскаржуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції, інший адвокат - новий захисник засудженого - зазначав в касаційній скарзі про порушення права на захист, у зв’язку із допуском до захисту в судах першої та апеляційної інстанції адвоката, який мав конфлікт інтересів.

Розглядаючи питання наявності конфлікту інтересів при представництві одночасно, і цивільного відповідача, і засудженого, ВС ККС вказав наступне: 

Приписами ч. 1 ст. 78 КПК передбачено, що захисником, представником не має права бути особа, яка брала участь у цьому ж кримінальному провадженні як, зокрема, цивільний відповідач. Також згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 78 КПК особа не має права брати участь у цьому ж кримінальному провадженні як захисник або представник у випадку, якщо вона у цьому провадженні надає або раніше надавала правову допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання правової допомоги.

Вирішення питання про можливу суперечність інтересів обвинуваченого та цивільного відповідача перебуває у площині доктринального підходу до розподілу кримінальних процесуальних функцій, як обумовлених завданнями кримінального провадження певних самостійних напрямів діяльності суб`єкта (суб`єктів) кримінального провадження, що мають самостійні завдання, визначають права та обов`язки суб`єкта (суб`єктів), їх компетенцію та реалізуються за допомогою кримінальних процесуальних засобів у формі, регламентованій кримінальним процесуальним законодавством. Читати повністю

Аналізуйте судовий акт: Норма про неможливість особи брати участь у кримінальному провадженні як захисник, якщо вона, є близьким родичем або членом сім'ї потерпілого - є імперативною, навіть якщо засуджений довіряє захиснику (ВС ККС справа № 672/714/19 від 16.09.2021 р.)
 Іноді, навіть очевидні правила участі захисника у кримінальному провадженні піддаються сумніву сторонами. Так, у справі, засуджений оскаржував вирок, посилаючись - окрім іншого - на незаконність відводу його захисника судом, якому останній довіряв. Водночас, та обставина, що захисник був родичем потерпілого є однозначною підставою для відводу такого. 

Особу було визнано винним у спричиненні легкого тілесного ушкодження потерпілому: фактично, засуджений наніс удару ногою по безіменному пальцю правої руки своєму тестю (потерпілому). Вироком суду особу було засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді громадський робіт на строк 200 год.. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання за іншим вироком, засудженому остаточно призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 25 днів.

Так, не погоджуючись із вироком, засуджений подав апеляційну скаргу - проте, суд апеляційної інстанції залишив вирок без змін, а скаргу - без задоволення. Оскаржуючи попередні  судові рішення, засуджений подав касаційну скаргу, де просив призначити новий розгляд у суді першої інстанції. 

Однією із підстав касаційної скарги було названо порушення права засудженого на захист, оскільки судом було відведено захисника, якому засуджений довіряв, натомість не було відведено прокурора, який неправомірно збирав інформацію про особу захисника. Разом із цією підставою - скаржник заявляв, що судовий розгляд проведено неповно, суд першої інстанції проявив упередженість щодо нього та взяв до уваги при постановленні вироку недопустимі докази. Читати повністю