1. У кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом’якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;
6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;
{Частину першу статті 91 доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 222-VII від 18.04.2013 }
7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
{Частину першу статті 91 доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 314-VII від 23.05.2013 }
2. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
Аналізуйте судовий акт: КПК не передбачено обов`язку суду дослівно викладати показання свідків, такі відображаються у обсязі, необхідному для встановлення істини. (ВС ККС, справа №754/10882/17 від 14.12.2022 р.)
За вироком ВАКС екс-суддю було визнано винуватою за ч. 3 ст. 368 КК України, за отримання неправомірної вигоди у 1000 євро. Таку вона отримала у власному кабінеті, сховала під подушки дивану, але обшук в той же день виявив пронумеровані заздалегідь купюри (фактично було здійснено контроль за вчиненням злочину). Суддя і її захисник подали касаційну скаргу, де - поміж іншого - посилались на ряд таких порушень при прийнятті вироку і залишені його в силі апеляцією: 1) що був порушений порядок внесення відомостей до ЄРДР, а витяг з цього реєстру не відповідає вимогам законодавства і відповідно до ст. 214 КПК України не може бути законною підставою для проведення досудового розслідування. 2) що суд у вироку послався на показання, які свідки під час судового засідання не надавали. 3) що стороні захисту не було відкрито протоколу ідентифікації грошових коштів.
ККС ВС, разом із тим - не знайшов підстав для скасування вироку, а зазначені висловлені доводи сторони захисту визнав безпідставними.
Отже у цій справі, ВС ККС вказав наступне:
Щодо показання свідків, які зазначені у вироку і на думку захисту, не відповідають показанням, які вони надавали в судовому засіданні: Читати повністю
Аналізуйте судовий акт: Вимоги за цивільним позовом треба доводити, а витрати потерпілого на правову допомогу мають граничний розмір компенсації (ВС/КАС у справі № 735/845/17 від 15 серпня 2019 р.)
Вироком суду було визнано винним обвинуваченого за статтями 125 та 122 КК України. Водночас частково задоволено цивільний позов двох потерпілих осіб та стягнуто 80 000,00 грн. моральної шкоди, 99 100,00 грн. витрат на правову допомогу, 8330,12 грн. витрат пов’язаних із прибуттям до місця досудового розслідування та судового провадження, 815, 82 грн. на медичне обстеження. Ухвалою суду апеляційної інстанції вирок залишено без змін.
Постановою суду касаційної інстанції вирок скасовано та направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Цікаво те, що і засуджений, і потерпілий у касаційній скарзі не погоджувалися з призначеними за цивільним позовом сумами до відшкодування: засуджений наполягав на тому, що вони не доведені, а потерпілі на тому, що вони безпідставно зменшені судом.
ВС підкреслив, що при вирішенні питань відшкодування процесуальних витрат, зокрема витрат понесених потерпілим і заявленими ним в цивільному позові, суд повинен діяти у відповідності до глави 8 КПК України.
Відповідно до ст. 91 КПК України вид і розмір шкоди, завданої злочином та процесуальні витрати потерпілого, включно витрати на правову допомогу, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Тобто, в даному випадку потерпілим необхідно довести, як вони внаслідок злочину страждали на 80 000,00 грн, і за що заплатили своєму адвокату 99 100,00 грн.
ВС звернув увагу, що судами не враховано обмеженість відшкодування витрат на правову допомогу передбачену ч. 3 ст. 120, ч. 5 ст. 121 КПК України та Порядком оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів і Методикою обчислення розміру винагороди адвокатів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 465 від 17 вересня 2014 року.
У цій справі суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції не дослідили належним чином аргументованість доказів та доводів цивільного позову та обмежилися формальними фразами без розгорнутого пояснення чому слід задовільнити цивільні позови саме у такому обсязі, а не в іншому: меншому чи більшому. Таким чином, мало місце істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, тому ВС застосував ст. 438 КПК України.