Відповідно до ч. 2 ст. 4, що встановлює дію Кодексу у просторі, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується при здійсненні провадження щодо кримінальних правопорушень, вчинених на території дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованому в Україні.
Дія Кримінального процесуального кодексу України поширюється на зазначені території та судна відповідно до КПК та міжнародних угод, що визначають їх правовий статус або встановлюють юрисдикцію держави приналежності. Зокрема, Віденська конвенція про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 p., Віденська конвенція про консульські зносини від 24 квітня 1963 p., Конвенція про відкрите море від 29 квітня 1959 p., Конвенція про умови реєстрації суден від 7 лютого 1986 p., Конвенція про злочини та деякі інші дії, вчинені на борту повітряного судна від 14 вересня 1963 р. тощо.
1048
Поширення дії кримінального процесуального законодавства на зазначені установи, судна зумовлює необхідність організації досудового розслідування у випадку вчинення на їх території кримінального правопорушення, в тому числі визначення суб'єктів, уповноважених його здійснювати.
2 Коментована стаття визначає коло суб'єктів, які відповідно до положень ч. 2 ст. 4 уповноважені здійснювати провадження щодо кримінальних правопорушень, вчинених на території дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном - це їх керівники, а на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні - їх капітани.
3. Дипломатичне представництво України постійно діючою установою України за кордоном, що покликана підтримувати офіційні міждержавні відносини, здійснювати представництво України, захищати інтереси України, права та інтереси її громадян і юридичних осіб. Відповідно до п. 4 Положення про дипломатичне представництво України за кордоном, затвердженого Розпорядженням Президента України від 22 жовтня 1992 p., його главою може бути посол, посланник, або повірений у справах. Консульські установи України за кордоном - генеральні консульства, консульства, віце-консульства та консульські агентства. Консульські установи очолюються відповідно генеральними консулами, консулами, віце-консулами, консульськими агентами.
Порядок державної реєстрації суден, їх приписки, підняття на них Державного прапору України, нанесення розпізнавальних знаків нашої держави регулюється Повітряним кодексом України Кодексом торговельного мореплавства України та іншими нормативними актами у сфері транспорту. Зокрема, відповідно до ст. 33 Кодексу торговельного мореплавства України судно одержує право плавання під Державним прапором України з часу реєстрації його у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України та свідоцтва про одержання права плавання під цим прапором. Відповідно особи, яким згідно з чинним законодавством доручено керування повітряними суднами -їх командири, а морськими чи річковими суднами - їх капітани, уповноважені на проведення процесуальних дій у разі вчинення кримінального правопорушення на суднах, що перебувають за межами України і якими вони управляють.
4. Об'єктивність і неупередженість керівника дипломатичного представництва чи консульської установи України, капітана, командира судна України при вчиненні процесуальних дій є необхідною передумовою всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Тому КПК передбачає, що у випадку, якщо зазначені особи є потерпілими внаслідок вчинення кримінального правопорушення, вони зобов язані призначити іншу службову особу, вповноважену на вчинення процесуальних дій. Це можуть бути помічники або інші особи з начальницького складу екіпажу. Прийняття такого рішення в межах компетенції органу досудового розслідування повинно бути оформлено відповідно до вимог ст. 110 КПК шляхом прийняття постанови про призначення особи для вчинення процесуальних дій.
1049
5. Частина 3 коментованої статті передбачає обов'язкове залучення ям свідків до участі у кримінальному провадженні осіб, що вчиняли процесуальні дії за межами території України. Необхідність їх допиту обумовлена потребою перевірки допустимості доказів, отриманих цими особами під час вчинення процесуальних дій за межами території України, відповідно до вимог ст.ст. 86-88 КПК. Такий допит повинен бути проведений одразу після передачі матеріалів кримінального провадження до відповідного органу досудового розслідування на території України. Під час допиту в обов'язковому порядку з'ясовуються питання щодо обставини проведення процесуальних дій за межами України, отриманих результатів, а також питання, необхідні для з'ясування відповідно дост. 91 КПК.
page
youtube
