суду. У
825
1. Головуючий у суді першої інстанції та слідчий суддя зобов'язаний роз'яснити учасникам процесу зміст вироку, ухвали, строки і порядок їх оскарження (див. ч. 1 ст. 376 КПК).
2. Апеляційна скарга подається: 1) на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення; 2) на ухвали слідчого судді - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
3. Якщо апеляція подана безпосередньо в апеляційний суд всупереч п. 1 ч. 1 коментованої статті, суддя-доповідач має право залишити апеляційну скаргу без руху, повернути її чи відмовити у відкритті апеляційного провадження лише на підставах, визначених у ст. 399 КПК. Якщо такі підстави відсутні, суддя, доповідач має винести ухвалу про відкриття апеляційного провадження та здійснити дії, передбачені ст.ст. 398 401 КПК.
4. У випадку порушення правил територіальної чи інстанційної підсудності при поданні апеляційної скарги така скарга направляється до іншого суду відповідно до положень ст. 34 КПК.
5. Апеляційна скарга може бути подана: 1) на вирок або ухвалу про застосування чи незастосування примусових заходів виховного або медичного характеру - протягом тридцяти днів з дня їх проголошення; 2) на інші ухвали суду першої інстанції- протягом семи днів з дня її оголошення; 3) на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення. При цьому треба враховувати, що якщо складання судового рішення у формі ухвали вимагає значного часу, суд має право обмежитись складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді. Повний текст ухвали повинен бути складений не пізніше п'яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження. Про час оголошення повного тексту ухвали має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині (ст. 376 КПК). В такому випадку строк на апеляційне оскарження має рахуватись з моменту оголошення повного тексту судового рішення.
6. Ухвали, постановлені в судовому засіданні, оголошуються негайно після їх постановления.
7. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
8. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому для здійснення спрощеного провадження щодо кримінальних проступків, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
9. Про порядок обчислення процесуальних строків див. коментар до ст. 115 КПК.
826
10. Про порядок поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження див. коментар до ст. 117 КПК.
11. Про наслідки пропущення строку на апеляційне оскарження див. коментар до ст. 399 КПК.
12. Перебування матеріалів кримінального провадження в суді першої інстанції протягом строку, встановленого для подачі апеляції, і заборона на їх витребування в цей період є гарантіями права учасників процесу на ознайомлення з цими матеріалами й апеляціями, що надійшли в суд.
13. Протягом строку, встановленого для подачі апеляції, суд першої інстанції за наявності відповідних клопотань сторін зобов'язаний надати їм можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження. Учасники судового провадження також мають право отримати копію запису судового засідання, зробленого за допомогою технічного засобу.
Аналізуйте судовий акт: Строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді постановленої без виклику особи має обчислюватися з дня отримання копії судового рішення НЕЗАЛЕЖНО від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення (ВС/ККС, № 757/39201/18-к)
Для кожного юриста, що практикує немає нічого гіршого аніж процесуальний строк який або вже минув і був пропущений з об’єктивних або суб’єктивних причин, або такий що ось-ось закінчується.
Тут і починаються «брейнсторми», придумування поважих та не дуже причин пропуску, біготня по поштовим відділенням тощо. А тут ще й цілодобову пошту на Київському залізничному вокзалі закрили…
Але перед тим, як посипати голову попілом, а сісти і уважно почитати закон або ж ретельно порахувати ті самі строки.
У даній справі адвокатом, який є представником особи на майно якої накладено арешт, у листопаді 2019 року було подано апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді про арешт майна у кримінальному провадженні постановлену в серпні 2018 року.
Апеляційний суд вказану скаргу повернув, вказавши про пропуск строку на апеляційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення.
На вказане рішення адвокатом було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що оскаржувану ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику власника майна і його представника. При цьому згадану ухвалу адвокат отримав у жовтні 2019 року на підставі його заяви.
Касаційний кримінальний суд з такими доводами адвоката погодився і зазначив наступне.
За нормами ч.ч. 2, 3 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Одночасно згідно ч. 1 ст. 307, ч. 7 ст. 376 КПК України копія ухвали слідчого судді не пізніше наступного дня після її постановлення надсилається учаснику провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
На думку апеляційного суду оскарження останнього відбулось поза межами строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції. Одночасно суд апеляційної інстанції вказав на відсутність підстав для поновлення строку апеляційного оскарження з огляду на те, що в матеріалах провадження є дані про ознайомлення адвоката з матеріалами кримінального провадження у вересні 2019 року, а тому останній, починаючи із вказаної дати, мав можливість звернутися з апеляційною скаргою у строк, визначений п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, чого не зробив.
Водночас апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді адвокат подав у жовтні 2019 року, після того як на підставі своєї заяви отримав копію ухвали слідчого судді про арешт майна.
При цьому згідно з висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 листопада 2019 року у справі № 760/12179/16-к, якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватися з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.