ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року

м. Київ

справа № 760/12179/16-к

провадження № 51-1266зпв18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Макаровець А.М.,

суддів Маринича В.К., Марчук Н.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Демчука П.О.,

прокурора Подоляка М.С.,

представника заявника Максименка О.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32015040650000033,

за заявою представника товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Луї Дрейфус Компані Україна» - адвоката Шапран Катерини Сергіївни про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2017 рокута ухвали Апеляційного суду міста Києва від 13 березня 2017 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами обставини

Солом'янський районний суд м. Києва ухвалою від 14 липня 2016 року задовольнив клопотання слідчого та надав дозвіл на проведення документальної позапланової перевірки з питань додержання посадовими особами ТОВ «ЛуїДрейфус Компані Україна» вимог податкового законодавства України під час проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Юран» за весь період взаємовідносин, щодо правильності нарахування та сплати до бюджету України податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства в процесі здійснення фінансово-господарської діяльності.

Апеляційний суд м. Києва ухвалою від 13 березня 2017 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «ЛуїДрейфус Компані Україна» - адвоката Максименка О.Р. на вищевказану ухвалу слідчого судді.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 5 жовтня 2017 року ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 13 березня 2017 року залишив без зміни.

Вимоги заяви і узагальнені доводи особи, яка її подала

У заяві представник ТОВ «Луї Дрейфус Компані Україна» - адвокат Шапран К.С. порушує питання про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2017 року та ухвали Апеляційного суду міста Києва від 13 березня 2017 року на підставі п. 3 ч. 1 ст. 445 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв'язку з невідповідністю рішення суду касаційної інстанції висновку щодо застосування норм права, викладеному в постанові Верховного Суду України. Просить скасувати вищевказані ухвали касаційного й апеляційного судів та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заявник стверджує, що рішення касаційного суду не відповідає висновку щодо застосування норм права, а саме пунктів 1, 2, 17 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 399 КПК, викладеному в постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року № 5-142кс(15)17. На обґрунтування своїх доводів посилається на те, що прийняття слідчим суддею таких рішень, як оскаржувана в апеляційному порядку ухвала про надання дозволу на проведення документальної позапланової перевірки з питань додержання вимог податкового законодавства, не передбачено кримінальним процесуальним законом, а тому вона підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

У доповненнях до заяви адвокат Шапран К.С. просить взяти до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду (№ 13-19кс18) та практику Касаційного кримінального суду Верховного Суду (№ 51-1328зпв18).

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні представник ТОВ «Луї Дрейфус Компані Україна» та прокурор підтримали вимоги поданої заяви.

Мотиви Суду

Відповідно до положень ч. 5 ст. 453 КПК (в редакції Закону від 12 лютого 2015 року № 192-VIIІ) Верховний Суд переглядає судові рішення в межах поданої заяви.

Справу про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2017 року та ухвали Апеляційного суду міста Києва від 13 березня 2017 року допущено до провадження за заявою представника ТОВ «ЛуїДрейфус Компані Україна» - адвоката Шапран К.С. на підставі, передбаченій п.3 ч.1 ст. 445 КПК (в редакції Закону від 12 лютого 2015 року № 192-VIIІ), - у зв'язку з невідповідністю судового рішення суду касаційної інстанції висновку щодо застосування норм права, викладеному в постанові Верховного Суду України.

При перевірці матеріалів провадження Судомвстановлено, що доводи представника ТОВ «Луї Дрейфус Компані Україна» - адвоката Шапран К.С. щодо невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції висновку щодо застосування норм права, викладеному в постанові Верховного Суду України, є такими, що заслуговують на увагу.

Згідно з ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2017 року, про перегляд якої порушено питання у заяві, касаційний суд дійшов висновку про те, що оскільки оскаржувана в апеляційному порядку ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення документальної позапланової перевірки не входить до встановленого ст. 309 КПК вичерпного переліку, то рішення апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою на таку ухвалу слідчого судді є законним та обґрунтованим.

Разом із тим, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року (№142кс(15)17), у разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч. 3 ст. 309 КПК, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи частини четвертої статті 399 КПК. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК, які його гарантують, з огляду на положення ч. 6 ст. 9 КПК, яка встановлює, що у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою ст. 7 КПК.

На підставі наведеного вбачається, що рішення суду касаційної інстанції від 5 жовтня 2017 року не відповідає висновку, який міститься у постанові Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року, а тому має місце підстава для перегляду заяви, передбачена п. 3 ч. 1 ст. 445 КПК (в редакції Закону від 12 лютого 2015 року № 192-VIIІ).

Так, єдиною правовою нормою у законодавстві України, яка надає можливість здійснити документальну позапланову перевірку, є підпункт 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, згідно з яким контролюючий орган проводить перевірку у разі, коли «отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесеному ними відповідно до закону».

У випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу. Однією із таких засад відповідно до п. 17 ч.1 ст. 7 КПК є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, а згідно ч. 1 ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.

Отже, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією із основних засад судочинства, воногарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини й має бути реалізоване, за винятком установленої законом заборони на таке оскарження.

Коституційний Суд України у своєму Рішенні від 29 червня 2010 року у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини зазначив, що «одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями» (абз. 3 п.п.3.1 п.3), а у Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 Конституційний Суд вказав, що із конституційних принципів рівності та справедливості випливає вимога визначеності, ясності й недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абз. 2 п.п.5.4 п.5).

У справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» (Steel and others v. the United Kingdom) від 23.09.1998 (п.54) ЄСПЛ наголосив, що «Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити певна дія. Вислови «законний» та «згідно з процедурою, встановленою законом» зумовлюють повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права».

У своїх інших рішеннях ЄСПЛ також неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності, зокрема у п.31 у справі «Ракевич проти Росії» (Rakevich v. Russia),у п.109 у справі «Церква Бесарабської Митрополії та іншіпроти Молдови» (Metropolitan Church of Bessarabia and Others v. Moldova), у п.53 у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine) та у п.19 у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine).

Зі змісту правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року (№ 13-19кс18), також убачається, що в разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилає положення ч. 3 ст. 309 КПК, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК.

Відповідно до ч.2 ст. 455 КПК (в редакції Закону від 12 лютого 2015 року № 192-VIIІ) за наявності підстав, передбачених пунктами 1-3 ч.1 ст. 445 цього Кодексу, Верховний Суд має право: скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково та направити справу на новий розгляд до суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції; скасувати судові рішення та закрити провадження у справі; змінити судове рішення (судові рішення), не передаючи справу на новий розгляд.

Зважаючи на вищевказане, Суд дійшов висновку, що у зв'язку з наявністю підстав, передбачених п.3 ч.1 ст. 445 цього КПК (в редакції Закону від 12 лютого 2015 року № 192-VIIІ), ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2017 року та ухвала Апеляційного суду міста Києва від 13 березня 2017 року, підлягають скасуванню, а заява адвоката Шапран К.С. про скасування зазначених судових рішень та призначення нового розгляду провадження у суді апеляційної інстанції - задоволенню.

Керуючись статтями 453 454 455 КПК (в редакції Закону від 12 лютого 2015 року № 192-VIIІ), пунктом 1 параграфа 3 розділу 4 Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, Суд

постановив:

Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Компані Україна» - адвоката Шапран К.С. про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2017 року та ухвали Апеляційного суду міста Києва від 13 березня 2017 року задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 13 березня 2017 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2017 року щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Компані Україна» скасувати.

Призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

А. М. Макаровець В.К. Маринич Н.О. Марчук