740
Висновок експерта, як і його показання, є процесуальними джерелами доказів. Висновок повинен грунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Допит експерта в судовому засіданні може бути проведений за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суду. Основною метою виклику експерта для допиту в суді є необхідність роз'яснення висновку експертизи, яку він проводив по цьому кримінальному провадженню.
2. Експерт має право знаходитись у залі судового засідання та брати участь у дослідженні доказів, які стосуються його процесуального завдання, навіть ще до його допиту. Перед початком допиту експерта головуючий з'ясовує його прізвище, ім'я, по батькові, місце і дату народження, місце проживання, заняття, стаж роботи на посаді експерта. Якщо перешкод для допиту експерта не встановлено, головуючий приводить його до присяги та попереджає про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.
3. Перед початком допиту експерта головуючий повинен ознайомити учасників судового засідання з висновком експертизи, який долучено до матеріалів кримінального провадження. Закон чітко регламентує послідовність допиту експерта в судовому засіданні. Першим допитує експерта та сторона кримінального провадження, за зверненням якої він проводив експертизу. Так, якщо експертиза була проведена за зверненням сторони обвинувачення, першою допитує сторона обвинувачення, а експерта, який проводив експертизу за звернення сторони захисту, - сторона захисту. Тільки після цього експерту можуть бути поставлені запитання потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, їх представниками та законними представниками, а також головуючим та суддями.
4. Поряд з запитаннями, пов'язаними з використанням методик та теоретичних розробок, достатності відомостей, на підставі яких готувався висновок,
741
наукового обгрунтування та методів, за допомогою яких експерт дійшов висновку, учасники судового засідання мають право поставити експерту запитання щодо наявності в експерта відповідних знань та кваліфікації з досліджуваних питань (освіти, стажу роботи, наукового ступеня тощо). У разі необхідності можуть бути поставлені інші запитання, що стосуються достовірності висновку. Для доведення або спростування достовірності висновку експерта кожна сторона кримінального провадження має право надати відомості щодо знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки експерта.
5. Якщо суд з'ясовує причини розбіжності у висновках кількох експертів стосовно одного і того самого предмета чи питання дослідження, головуючий має право призначити допит двох чи більше експертів. Запитання експерту можуть бути поставлені як в усній, так і в письмовій формі. Експерт під час відповідей має право користуватися своїми письмовими та іншими матеріалами, які використовувалися під час експертного дослідження. На прохання експерта йому може бути надано час для підготовки відповіді на поставлені запитання.
6. Якщо в результаті допиту експерта не вдалося усунути неповноту і недостатню ясність висновку, виникли сумніви у його правильності, якщо він суперечить іншим матеріалам справи, і це неможливо усунути в результаті допиту експерта під час судового розгляду, з'ясувалася необхідність постановки перед експертом нових питань, на які неможливо отримати відповіді під час судового розгляду, може бути призначена залежно від підстав додаткова або повторна експертиза, проведення якої може бути доручено погодженому зі сторонами експерту чи експертам.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: ВС не визнав порушенням відмову допитати експерта у судовому засіданні, бо таке клопотання сторони захисту “не було належним чином вмотивовано”. (ВС ККС у справі №522/6781/19 від 15.10.2025 р.)
Стороною захисту була подана касаційна скарга, за якою зауважено, крім іншого, що суди попередніх інстанцій необгрунтовано відмовили в задоволенні клопотань про допит експертів з метою усунення суперечностей та про витребування виділених матеріалів кримінального провадження стосовно співучасників у вчиненні замаху на вбивство. Цікавою є позиція ВС ККС, щодо відмови судами попередніх інстанцій в задоволенні клопотань сторони захисту про допит свідка та експертів. ВС ККС (залишаючи рішення апеляцій без змін). У цьому контексті Суд звертає увагу, що за приписами ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Читати повністюЧоловіка було визнано винуватим і засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 263 КК; і за ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК - за сукупністю - на строк 10 років. Згідно вироку суду, обвинувачений вчинив незакінчений замах на умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а саме, вступив у змову з невстановленими особами, погодився стати безпосереднім виконавцем умисного вбивства керівника громадської організації НГО «Небайдужі». Відповідно, дочекавшись потерпілого під будинком, перебуваючи на відстані приблизно двох метрів позаду від потерпілого, здійснив два постріли, один із яких був влучним, та спричинив вогнепальне поранення задньої поверхні шиї потерпілого. Однак потерпілий миттєво зреагував, відчувши загрозу своєму життю, і, змінюючи положення свого тіла, став ухилятися від пострілів та після отриманого поранення почав переслідування, внаслідок чого затримав нападаючого. Одеський апеляційний, змінив вирок місцевого суду, лише в мотивувальній частині, а в решті вирок суду залишено без змін.