Головна Сервіси для юристів ... Закони Кримінальний процесуальний кодекс України Стаття 222. Недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування Стаття 222. Недопустимість розголошення відомостей...

Стаття 222. Недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування

Кримінальний процесуальний кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси
  • 79213

    Переглядів

  • 79213

    Переглядів

  • Додати в обране

    1. Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

    {Частина перша статті 222 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2213-VIII від 16.11.2017 }

    2. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв’язку з участю в ньому, про їх обов’язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

    {Частина друга статті 222 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2213-VIII від 16.11.2017 }

    Попередня

    300/745

    Наступна
    Додати в обране
    КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

    Аналізуйте судовий акт: КПК України встановлює недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування без отримання дозволу слідчого або прокурора, отже такі докази можуть бути визнані недійсними у іншому процесі, якщо надані без дозволу. (ВС КГС №910/7638/24 від 11.02.2026 р.)

    Органом прокуратури у ході здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні установлено факт наявності несанкціонованого сміттєзвалища на земельній ділянці комунальної власності по вул. Кадетський Гай у м. Києві. Винуватець у цьому, КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом`янського району м. Києва» (далі - Підприємство, відповідач) посилався на право використання вказаної земельної ділянки на підставі рішення виконавчого комітету Залізничної районної ради народних депутатів м. Києва від 03.04.1989 № 112 «Про відвід земельної ділянки Шляховій дільниці Залізничного району м. Києва «Київшляхуправління».

    Щодо цього факту, неодноразово проводилися огляди і складались звіти, розрахунки шкоди (Державною екологічною інспекцією Столичного округу), знімання (зокрема, матеріали космічного знімання, надані Національним центром управління та випробувань космічних засобів, які свідчили про збільшення сміттєзвалища з роками) , висловлювались позиції (зокрема, сертифікованим інженером-геодезистом Комунального підприємства «Київський інститут земельних відносин» Ігнатенком В.Д.).

    Всі ці матеріали, разом із матеріалами кримінального провадження, були покладені в основу позову, з яким звернувся керівник Солом`янської окружної прокуратури міста Києва (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - Рада) до Підприємства про зобов`язання усунути порушення вимог природоохоронного законодавства шляхом ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища на земельній ділянці за координатами 50.2428, 30.2754. Читати повністю

    1. Заборона розкриття відомостей досудового розслідування зумовлена особливостями кримінального провадження, зокрема, необхідністю встановлення та розшуку осіб, що вчинили кримінальне правопорушення, запобігання знищенню слідів та інших доказів винними особами або їх спільниками чи іншими зацікавленими в результатах досудового розслідування особами. Передчасне і неконтрольоване розголошення даних досудового розслідування може

    479

    не тільки вплинути на хід досудового розслідування, завдати шкоди повноті й об'єктивності встановлення обставин кримінального правопорушення, а й інтересам потерпілого, підозрюваного й інших учасників кримінального провадження. Лише слідчий, прокурор як уповноважені на проведення досудового розслідування особи визначають зміст та обсяг даних досудового розслідування, які можуть бути оприлюднені і стати відомими певному або невизначеному колу осіб, зокрема, іншим учасникам кримінального провадження. Відомості, що розкривають обставини приватного життя учасників кримінального судочинства, можуть бути розкриті не лише за дозволом слідчого, прокурора, а й тільки після попереднього узгодження з особами, чиї обставини приватного життя можуть стати відомими стороннім особам. В таких випадках згода учасника кримінального провадження на розголошення відомостей про його приватне життя повинна мати вираз у письмовій формі і додаватися до матеріалів провадження.

    2. Попередження слідчим, прокурором осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування у зв'язку з участю в ньому, про нерозголошення таких відомостей без його дозволу здійснюється шляхом відбирання письмового зобов'язання у формі підписки з роз'ясненням відповідальності, що може настати за незаконне розголошення відомостей, яка долучається до матеріалів кримінального провадження. Таку підписку про нерозголошення відомостей досудового розслідування слідчий, прокурор може відібрати від будь-якої особи, незалежно від процесуального статусу, ролі як учасника слідчої (розшукової) дії, джерела чи способу отримання ними даних про досудове розслідування.

    3. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, передбачену ст. 387 Кримінального кодексу України.

    480

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст

    Приймаємо до оплати