430
\ Затримання особи у новому українському кримінальному процесі - це тимчасовий запобіжний захід (ч. 2 ст. 176 КПК), який має дві форми: 1) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду з метою приводу (ст.сг 187-191 КПК); 2) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду (ст.сті 207-213 КПК).
2. Затримання на підставі ухвали слідчого судді, суду з метою приводу полягає у короткочасному, до тридцяти шести годин (ч. 1 ст. 192 КПК), а у передбачених законом випадках (ч. 2 ст. 211 КПК) - до шістдесяти годин утриманні підозрюваного, обвинуваченого під вартою, щоб забезпечити його можливість постати перед слідчим суддею, судом для вирішення питання про обрання запобіжного заходу. Строки затримання обраховуються в годинах і неробочим часом не перериваються.
3. Коментована стаття детально регламентує дії уповноважених службових осіб (службових осіб, яким законом надане право здійснювати затримання), а також дії службових осіб (службових осіб, які здійснювали затримання фактично) з двоєдиною метою: неухильного дотримання прав та свобод затриманого та негайного повідомлення про затримання слідчого, прокурора і доставления його до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.
4. Детальна регламентація місця затримання у разі затримання на транспорті важлива, окрім наведеного у попередньому пункті коментаря, й тому, що це місце визначає момент затримання, що важливо для обчислення строку (не пізніше тридцяти шести (шістдесяти) годин), на який особа може бути затримана і до завершення якого повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу, а якщо затримання мало місце без ухвали про дозвіл про затримання у вчиненні кримінального правопорушення поза межами територіальної юрисдикції цього суду, аби прокурор мав змогу, у разі неможливості у сімдесятидвогодинний строк (ст. 211 КПК) з моменту затримання доставити особу в цей суд, визначитися з територіальною юрисдикцією місцевого суду, до якого він має право звернутися із клопотанням про застосування до затриманого запобіжного заходу (ч. 1 ст. 192 КПК). Окрім цього, така регламентація необхідна для забезпечення належного виконання уповноваженою службовою особою обов'язку з доставления затриманої особи до найближчого підрозділу органу досудового розслідування для реєстрації затримання (ч. 1 ст. 210 КПК).
5. Покладення на службову особу, яка на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання затримала особу, обов'язку негайно вручити їй копію зазначеної ухвали є гарантією забезпечення прав затриманої особи, в тому числі права знати підставу затримання та права невідкладно знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення вона підозрюється, обвинувачується.
6. Покладення обов'язку на уповноважену службову особу, яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затри-
431
мання, негайно повідомити про це слідчого, прокурора, зазначеного в ухралі, гарантією права підозрюваного, обвинуваченого якнайшвидше з момент^ затримання постати перед слідчим суддею, судом для вирішення в розумні строки питання про обрання щодо нього запобіжного заходу. /
page
youtube
