1. Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
2. Кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях.
3. Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність.
4. Запитання, які ставляться експертові, та його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
5. Висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.
6. Експерт, який дає висновок щодо психічного стану підозрюваного, обвинуваченого, не має права стверджувати у висновку, чи мав підозрюваний, обвинувачений такий психічний стан, який становить елемент кримінального правопорушення або елемент, що виключає відповідальність за кримінальне правопорушення.
7. Висновок експерта надається в письмовій формі, але кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз’яснення чи доповнення його висновку.
8. Якщо для проведення експертизи залучається кілька експертів, експерти мають право скласти один висновок або окремі висновки.
9. Висновок передається експертом стороні, за клопотанням якої здійснювалася експертиза.
10. Висновок експерта не є обов’язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Не завжди експертиза може допомогти уникнути відповідальності, суд сам визначить її обґрунтованість (Олександрійський міськрайсуд Кіровоградської області у справі № 398/4347/20 від 12.05.2021)
Кримінальним процесуальним законом визначено, що ккспертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання (ст. 242 КПК України).
На практиці експертизи проводяться з метою з’ясування характеру та тяжкості тілесних ушкоджень, встановлення осудності особи, наявність у неї хворобливого стану на час вчинення злочину тощо.
Так, наприклад Кримінальний кодекс визначає поняття сильне хвилювання. Даний стан виникає раптово внаслідок значущого для особи психічного подразнення, стрімко розвивається і призводить до звуження свідомості, послаблення контролю за своїми діями, переходу значною мірою від розумового керування ними до інстинктивного.
Очевидним є той факт, що для встановлення наявності такого стану необхідні спеціальні знання і, відповідно, проведення експертизи.
Але чи є висновок експерта однозначним доказом наявності такого стану або будь-якого іншого хворобливого розладу?
Закон категорично каже, що ні!
Так, згідно ч. 10 ст. 101 КПК України висновок експерта не є обов’язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.
У даному випадку судом розглядалась справа про нанесення депутатом міської ради легких тілесних ушкоджень члену територіальної виборчої комісії, тобто вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Згідно позиції, яку зайняв обвинувачений він вчинив такі дії перебуваючи у стані афект викликаного тим, що потерпілий отримав квартиру незаконно та що його дружина вештається з грузинами. При цьому на думку депутата вираз про дружину стосується саме його, а не інших чоловіків, які були присутні в залі.
Наявність афективного стану у обвинуваченого підтверджено і висновком експерта, який було досліджено судом.
Проте, суддя із таким висновком експерта не погодився та віднісся до нього критично, оскільки на думку суду у досліджені експерт вказує про образу дружини обвинуваченого , хоча матеріали кримінального провадження та покази свідків не містять таких даних. Натомість експерт саме на цьому будує висновок та вказує про наявність впливу гостро емоційних реакцій на обвинуваченого тощо, зокрема експерт зазначає: "(перепитав у колеги, який сидів поруч при проведенні засідання комісії, чи йому дійсно не почулось про що заявив потерпілий в бік ЙОГО дружини)".
Відеоматеріал, який надано суду на підтвердження образи дружини обвиунваченого містить інформацію, де вказано лише про жінку, яка вештається з грузинами, а також містить інформацію про підбурювання обвинуваченого до побиття потерпілого.
Однак конкретизація та верифікація щодо дружини обвинуваченого, враховуючи запис конфлікту на ДВД диску, відсутня, що вказує лише на припущення висловлення образи на адресу дружини обвинуваченого, а не іншої жінки та у свою чергу є неприпустимим.
При цьому при опитуванні експертом під час судового слідства обвинувачений розповідає на свій погляд інформацію, яка при такому викладі набуває іншого змісту ніж той, що намагався передати потерпілий під час засідання виборчої комісії, тому суд не вправі обґрунтовувати своє рішення висновком експертизи.