00.00.0000
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Стаття 119. Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків

На час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

{Частину четверту статті 119 виключено на підставі Закону № 1769-VIII від 06.12.2016 }

Гарантії, визначені у частині третій цієї статті, зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.

Гарантії, визначені у частині третій цієї статті, в частині збереження місця роботи, посади не поширюються на осіб, які займали виборні посади в органах місцевого самоврядування та строк повноважень яких закінчився.

{Стаття 119 із змінами, внесеними згідно із Законами № 6/95-ВР від 19.01.95 , № 263/95-ВР від 05.07.95 , № 1014-V від 11.05.2007 , № 1169-VII від 27.03.2014 , № 1275-VII від 20.05.2014 , № 116-VIII від 15.01.2015 , № 259-VIII від 18.03.2015 , № 433-VIII від 14.05.2015 , № 801-VIII від 12.11.2015 , № 911-VIII від 24.12.2015 , № 1769-VIII від 06.12.2016 , № 1971-VIII від 22.03.2017 }

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Законодавством не передбачена компенсація з державного бюджету доходів ФОПам, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (ВССУ, справа № 452/3197/15 від 22.03.17)

Порядком виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 105, не передбачено проведення компенсації з державного бюджету доходів фізичних осіб-підприємців.

На підставі цього припису чинного законодавства суд апеляційної інстанції скасував рішення районного суду і відмовив у позові громадянину, якого було призвано на військову службу за призовом під час мобілізації та направлено до складу сил та засобів, які залучаються та беруть участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.

Обґрунтовуючи свій позов до Управління соціального захисту населення, позивач зазначав, що у зв'язку із призовом на військову службу він змушений був припинити свою підприємницьку діяльність, що потягло за собою припинення одержання ним прибутку - заробітної плати, яку отримував від цієї діяльності і витрачав на утримання сім'ї, і яку просив компенсувати на підставі ст. 119 КЗпП України.

Крім того, мотивуючи своє рішення, ВССУ зазначив, - підприємницька діяльність характеризується такими ознаками, зокрема, як самостійність. Це означає, що фізична особа повинна здійснювати свою діяльність самостійно, тобто, від власного імені. Фізична особа-підприємець є самозайнятою особою (ст. 14 Податкового кодексу України). Самозайнятість передбачає самостійну організацію власної трудової діяльності, самостійне розпорядження вигодами від цієї діяльності та несення всіх пов'язаних із нею ризиків.

0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


1
Популярные судебные решения
Популярные события
ЕСПЧ
Название события
Загрузка основного изображения
Выбрать изображение
Текст описание события: