00.00.0000
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Стаття 265. Відповідальність за порушення законодавства про працю

Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України "Про військовий обов’язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Штрафи, зазначені в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути накладені центральним органом виконавчої влади, зазначеним у частині четвертій цієї статті, без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.

Виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.

Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

{Стаття 265 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3694-12 від 15.12.93 ; в редакції Закону № 77-VIII від 28.12.2014 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 734-VIII від 03.11.2015 , № 1404-VIII від 02.06.2016 , № 1774-VIII від 06.12.2016 }

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Відсутність повідомлення про прийняття працівника на роботу не означає неоформлення між ним та роботодавцем трудового договору, тому ст. 265 КЗППУ не застосовується (Одеський окружний адміністративний суд від 09.03. 2017р., № 815/675/17)

Уповноважена посадова особа органу Держпраці після перевірки Товариства в порядку, передбаченому ст. 265 КЗППУ, винесла постанову про накладення на роботодавця штрафу в сумі 43 500,00 грн. Підставою штрафу було названо «неповідомлення фіскального органу про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України». При цьому факт укладання трудового договору між працівником та роботодавцем перевіркою був встановлений.

Роботодавець оскаржив таку постанову Держпраці до суду, і суд її визнав протиправною та скасував.

Стаття 24 КЗППУ дійсно передбачає, що працівник може бути допущений роботодавцем до роботи при дотриманні двох умов: укладання трудового договору і видання наказу про приймання на роботу та повідомлення роботодавцем як платником ЕСВ фіскального органу про прийняття працівника на роботу. Отже, без повідомлення роботодавець закон безумовно порушує.

Проте санкції передбачені ст. 265 КЗППУ стосуються допуску роботодавцем працівника до роботи без укладання трудового договору. Тому, ст. 265 КЗППУ у випадку неповідомлення роботодавцем фіскального органу про нового працівника НЕ застосовується.

Аналізуйте судовий акт: За допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору у Держпраці щодо роботодавця є вибір: або штраф - аб.2, ч. 2, ст. 265 КЗпПУ в сумі 87 000,00 грн, або штраф - ч. 3 ст. 41 КУпАП в сумі 8500,00 грн. (адмінсуд від 6 лютого 2017р.)

В умовах, коли уряд взяв курс на захист прав найманих робітників та виведення заробітної плати з тіні, в юридичній площині склалась цікава ситуація щодо штрафів, які органи Держпраці можуть накладати за наслідками перевірок за порушення трудового законодавства на роботодавців. Так усім відомо, що фактичний допуск працівника без оформлення трудового договору (контракту) заборонений. Проте, яка за це законом передбачена відповідальність?

Частина 3, статті 41 КУпАП – «порушення вимог законодавства про працю» - передбачає штраф на посадових осіб роботодавця від п’ятисот до однієї тисячі неоподаткованих мінімумів громадян, тобто мінімальний розмір – 8500,00 грн. Разом з цим відповідно до абзацу 2, частини 2, ст. 265 КЗпПУ – «відповідальність за порушення законодавства про працю» штраф за аналогічне правопорушення складає тридцять мінімальних заробітних плат за кожного працівника, при цьому органи Держпраці рахують їх як 87 000,00 грн. Яку норму слід застосувати, суди поки що не відповіли.

Проте у цій постанові, суд підтвердив базовий конституційний принцип, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, в тому числі і ФОПи в сфері порушення вимог трудового законодавства.

Так, орган Держпраці за виявленого неоформленого працівника, який перебував у фактичних трудових відносинах з ФОП, спочатку через районних суд наклав на ФОП штраф за ст. 41 КУпАП у сумі 8500,00 грн, а потім своєю власною постановою за це ж правопорушення наклав на ФОП штраф за ст. 265 КЗпПУ в сумі 87000,00 грн.

ФОП оскаржив постанову органу Держпраці до адмінсуду намагаючись довести, що працівник насправді не працював у нього, а проходив стажування. Адмінсуд відкинув цей довід ФОП і підтвердив вчинене ним правопорушення, встановлене органом Держпраці. Проте, постанову про накладення штрафу в сумі 87 000,00 грн. визнав протиправною та скасував. Двічі за одне і те саме не штрафують.

Слід додати, що адмінсуд не погодився з поясненнями органу Держпраці, який намагався довести, що відповідальність передбачена абз.2, ч.2 ст.265 КЗпПУ та ч.2 ст.41 КУпАП це різні види відповідальності, а тому на них не розповсюджуються гарантії передбачені ст.61 Конституції України. У своїй постанові адмінсуд детально розписав, чому це є одним і тим же видом відповідальності.

Аналізуйте судовий акт: Накладений управлінням Держпраці штраф в сумі 87 000 грн. за порушення абзац 2, частина 2, ст. 265 КЗпП України на ФОП залишено в силі (Хмельницький окружний адміністративний суд від 21 грудян 2016р. у справі № 822/2316/16)

Хоча багато підприємців особливо ФОПів назвуть такі заходи драконівськими та абсурдними, проте начебто у державі почалась боротьба із «тіньовим» працевлаштуванням, і це безумовно буде здійснюватися в інтересах самих найманих робітників. При цьому органи Держпраці поступово стануть для малого та середнього бізнесу страшніше за фіскальні органи або антимонопольні органи, штрафи яких також чималі. ФОП оскаржив штраф накладений за допуск їм працівника до роботи без оформлення трудового договору(контракту) на підставі абзацу 2, частини2, ст. 265 КЗпПУ у сумі 87 тис. грн., проте суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Звичайно буде апеляція, касація, проте сам факт, що органи Держпраці вже займаються такими перевірками та доводять їх до штрафу – прогрес.

Комментар Управління Держпраці у Хмельницькій області: Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду визнано правомірність дій Управління Держпраці у Хмельницькій області та залишено без змін постанови про накладання штрафу у розмірі 88 тисяч 450 гривень на фізичну особу-підприємця. Відповідно ФОПу відмовлено у задоволені позову щодо порушення його прав та протиправних дій посадовими особами управління.

Зокрема, інспектори з питань праці Управління Держпраці у Хмельницькій області на підставі згоди Державної служби України з питань праці та листа Управління праці та соціального захисту населення провели позапланову перевірку додержання фізичною особою-підприємцем законодавства про працю та загальнообов’язкового державного соціального страхування.

У ході перевірки інспектори встановили, що ФОП не дотримано вимог чинного трудового законодавства, а саме допущено до виконання робіт двох працівників, з якими не укладено трудового договору, а також про прийняття їх на роботу не повідомлено територіальний орган ДФС, чим порушено вимоги частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України. Підприємцем не надано табелів обліку робочого часу, а також відомостей нарахування заробітної плати та виплати її працівникам. Свої дії ФОП пояснив тим, що продавці в його магазині проходять стажування без заробітної плати з випробувальним терміном.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпПУ за таке правопорушення передбачений штраф у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного неоформленого працівника та у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за порушення інших вимог трудового законодавства (абзацу 6 ч. 2 ст. 265 КЗпПУ).

За матеріалами судового розгляду, суд приходить до висновку, що відповідач (управління) діяв в межах закону при винесенні оскаржуваних постанов, а позивач (ФОП) не довів позовні вимоги, що підтверджено доказами, які перевірено судом.

На сьогодні, постанова Хмельницького окружного адміністративного суду набрала законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Довідково
З метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, керівником може встановлюватись випробування. Відповідно до ст. 26 КЗпПУ, умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття цього працівника на роботу. У період випробування на таких працівників поширюється всі вимоги законодавства про працю.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про зайнятість населення» право проходити стажування за професією (спеціальністю) на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час мають студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, за якою здобувається освіта. Запис про проходження стажування роботодавець вносить до трудової книжки.

Окрім того, громадяни, які мають офіційний статус безробітного можуть проходити стажування – професійне навчання працівників на виробництві, на тому чи іншому підприємстві, після закінчення якого, підприємство зобов’язується працевлаштувати такого працівника. У всіх інших випадках – роботодавець зобов’язаний оформити працівника на роботу у встановленому порядку – з першого дня виконання ним трудової функції.

0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


1
Популярные судебные решения
Популярные события
ЕСПЧ
Название события
Загрузка основного изображения
Выбрать изображение
Текст описание события: