Стаття 235. Поновлення на роботі, зміна формулювання причин звільнення, оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи
У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв’язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
У разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.
У разі наявності підстав для поновлення на роботі працівника, який був звільнений у зв’язку із здійсненим ним або його близькою особою повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, та за його відмови від такого поновлення орган, який розглядає трудовий спір, приймає рішення про виплату йому грошової компенсації у розмірі шестимісячного середнього заробітку, а у випадку неможливості поновлення - у розмірі дворічного середнього заробітку.
У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
При винесенні рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
{Стаття 235 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 3866-08 від 05.06.75; Законами № 871-12 від 20.03.91, № 2134-12 від 18.02.92, № 1700-VII від 14.10.2014, № 77-VIII від 28.12.2014, № 198-IX від 17.10.2019}
КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":
Аналізуйте судовий акт: Визнання наказу про звільнення незаконним АВТОМАТИЧНО тягне за собою поновлення працівника на роботі та обов'язок роботодавця виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу (справа № 223/30/16-ц від 25.09.2017)
Досить цікаве судове рішення винесене апеляційним судом Донецької області та "засилене" касаційною інстанцією.
Цікавість ситуації полягає у тому, що попереднім судовим рішенням визнано незаконним наказ про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення. Під час розгляду справи позивач відмовилась від позовних вимог в частині поновлення на роботі.
Роботодавцем судове рішення було виконано та незаконний наказ скасовано. Водночас будь-яких заходів щодо поновлення незаконного звільненого працівника на роботі та виплати йому середнього заробітку вжито не було оскільки, на думку роботодавця, судове рішення не зобов'язало його вчиняти такі дії.
В свою чергу через три роки після винесення вказаного судового рішення працівник вдруге звернувся до суду із вимогою стягнути з підприємства суму середнього заробітку та зобов'язати підприємство звільнити його на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України (за згодою сторін).
Судом першої інстанції у задоволенні таких вимог було відмовлено у повному обсязі, оскільки, на думку суду, рішенням суду не було ухвалено рішення про поновлення працівника на роботі, а тому відповідно до ст. 235 КЗпП України не може бути і ухвалено рішення про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки вказана виплата здійснюється в разі ухвалення рішення про поновлення на роботі.
Водночас, місцевий суд у своєму рішенні вказав на пропуск позивачем визначеного ч. 1 ст. 233 КЗпП України тримісячного строку для звернення до суду.
Натомість апеляційний суд, з рішенням якого погодився і ВССУ, скасував рішення суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв’язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Частиною 2 вказаної статті при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Тобто скасування наказу про звільнення працівника автоматично тягне за собою поновлення його на роботі та вирішення питання щодо відшкодування останньому середнього заробітку.
Окрім цього позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою виконати рішення апеляційного суду, допустити його до роботи, та у зв'язку із незаконним звільненням виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Також, апеляційний суд не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки в даному випадку з боку роботодавця має місце порушення законодавства про оплату праці, а тому згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України строк зверення з вимогами про стягнення заробітної плати є необмеженим.
Визначаючи правову природу виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, апеляційний суд зробив висновок, що це є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку. Тому вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу повязані з трудовими відносинами та є такими, що повязані з виплатою заробітної плати, оскільки у роботодавця виникає обовязок про виплату зазначеної заробітку.
Типова ситуація. Працівника звільняють за прогул, роботодавець не здійснює з ним повний розрахунок в момент звільнення та не повертає трудову книжку. Вочевидь порушення трудових прав працівника. За кожне з цих правопорушень передбачена відповідальність у виді виплати середнього заробітку за весь час тривання порушення відповідно до ст. 117 КЗпПУ та ст. 235 КЗпПУ. Проте, ВСУ приходить до висновку, що подвійне стягнення судом середнього заробітку неправильне та не співмірне з правами працюючого працівника, який отримує одну зарплату. Разом з цим, ВСУ також підтверджує, що роботодавець не звільняється від відповідальності у виді нарахування середнього заробітку і після рішення суду, якщо його не виконує.
Правова позиція ВСУ у справі № 6-2912цс16: Відповідно до частини 1 статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно із частиною 1 статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов’язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Отже, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.
Окрім того, відповідно до частини 5 статті 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Однак не можна погодитись із тим, що за порушення трудових прав працівника при одному звільненні можливе одночасне застосування стягнення середнього заробітку як за статтею 117 КЗпП України так і за статтею 235 КЗпП України, тобто подвійне стягнення середнього заробітку, оскільки це буде не співмірно з правами працюючого працівника, який отримує одну заробітну плату.
У положеннях статей 117, 235 КЗпП України йдеться про відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час одного й того ж прогулу працівника задля компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.
Таким чином, ураховуючи, що більш тривале порушення трудових прав позивачки викликане невидачею трудової книжки, тому колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин положення статті 235 КЗпП України.
- Стаття 1. Завдання Кодексу законів про працю України
- Стаття 2. Основні трудові права працівників
- Стаття 2-1. Рівність трудових прав громадян України
- Стаття 3. Регулювання трудових відносин
- Стаття 4. Законодавство про працю
- {Статтю 5 виключено на підставі Закону № 871-12 від 20.03.91}
- Стаття 5-1. Гарантії забезпечення права громадян на працю
- {Статтю 6 виключено на підставі Закону № 871-12 від 20.03.91}
- Стаття 7. Особливості регулювання праці деяких категорій працівників
- Стаття 8. Регулювання трудових відносин громадян, які працюють за межами своїх держав
- Стаття 8-1. Співвідношення міжнародних договорів про працю і законодавства України
- Стаття 9. Недійсність умов договорів про працю, які погіршують становище працівників
- Стаття 9-1. Додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги
- Стаття 10. Колективний договір
- Стаття 11. Сфера укладення колективних договорів
- Стаття 12. Сторони колективного договору
- Стаття 13. Зміст колективного договору
- Стаття 14. Колективні переговори, розробка і укладення колективного договору, відповідальність за його виконання
- Стаття 15. Реєстрація колективного договору
- Стаття 16. Недійсність умов колективного договору
- Стаття 17. Строк чинності колективного договору
- Стаття 18. Поширення колективного договору на всіх працівників
- Стаття 19. Контроль за виконанням колективного договору
- Стаття 20. Звіти про виконання колективного договору
- Стаття 21. Трудовий договір
- Стаття 22. Гарантії при укладенні, зміні та припиненні трудового договору
- Стаття 23. Строки трудового договору
- Стаття 24. Укладення трудового договору
- {Статтю 24-1 виключено на підставі Закону № 77-VIII від 28.12.2014}
- Стаття 25. Заборона вимагати при укладенні трудового договору деякі відомості та документи
- Стаття 25-1. Обмеження спільної роботи родичів на підприємстві, в установі, організації
- Стаття 26. Випробування при прийнятті на роботу
- Стаття 27. Строк випробування при прийнятті на роботу
- Стаття 28. Результати випробування при прийнятті на роботу
- Стаття 29. Обов'язок власника або уповноваженого ним органу проінструктувати працівника і визначити йому робоче місце
- Стаття 30. Обов'язок працівника особисто виконувати доручену йому роботу
- Стаття 31. Заборона вимагати виконання роботи, не обумовленої трудовим договором
- Стаття 32. Переведення на іншу роботу. Зміна істотних умов праці
- Стаття 33. Тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором
- Стаття 34. Тимчасове переведення на іншу роботу в разі простою
- {Статтю 35 виключено на підставі Закону № 1356-XIV від 24.12.99}
- Стаття 36. Підстави припинення трудового договору
- {Статтю 37 виключено на підставі Закону № 1254-VI від 14.04.2009}
- Стаття 38. Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника
- Стаття 39. Розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника
- Стаття 39-1. Продовження дії строкового трудового договору на невизначений строк
- Стаття 40. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
- Стаття 41. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов
- Стаття 42. Переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці
- Стаття 42-1. Переважне право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу
- Стаття 43. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)
- Стаття 43-1. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)
- Стаття 44. Вихідна допомога
- Стаття 45. Розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)
- Стаття 46. Відсторонення від роботи
- Стаття 47. Обов'язок власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку
- Стаття 48. Трудові книжки
- Стаття 49. Видача довідки про роботу та заробітну плату
- {Статтю 49-1 виключено на підставі Закону № 263/95-ВР від 05.07.95}
- Стаття 49-2. Порядок вивільнення працівників
- Стаття 49-4. Зайнятість населення
- Стаття 50. Норма тривалості робочого часу
- Стаття 51. Скорочена тривалість робочого часу
- Стаття 52. П'ятиденний і шестиденний робочий тиждень та тривалість щоденної роботи
- Стаття 53. Тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів
- Стаття 54. Тривалість роботи в нічний час
- Стаття 55. Заборона роботи в нічний час
- Стаття 56. Неповний робочий час
- Стаття 57. Початок і закінчення роботи
- Стаття 58. Робота змінами
- Стаття 59. Перерви між змінами
- Стаття 60. Поділ робочого дня на частини
- Стаття 61. Підсумований облік робочого часу
- Стаття 62. Обмеження надурочних робіт
- Стаття 63. Заборона залучення до надурочних робіт
- Стаття 64. Необхідність одержання дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації для проведення надурочних робіт
- Стаття 65. Граничні норми застосування надурочних робіт
- Стаття 66. Перерва для відпочинку і харчування
- Стаття 67. Вихідні дні
- Стаття 68. Вихідні дні на підприємствах, в установах, організаціях, пов'язаних з обслуговуванням населення
- Стаття 69. Вихідні дні на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях
- Стаття 70. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку
- Стаття 71. Заборона роботи у вихідні дні. Винятковий порядок застосування такої роботи
- Стаття 72. Компенсація за роботу у вихідний день
- Стаття 73. Святкові і неробочі дні
- Стаття 74. Щорічні відпустки
- Стаття 75. Тривалість щорічної основної відпустки
- Стаття 76. Щорічні додаткові відпустки та їх тривалість
- Стаття 77. Творча відпустка
- Стаття 77-1. Відпустка для підготовки та участі в змаганнях
- Стаття 77-2. Додаткова відпустка окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності
- Стаття 78. Невключення днів тимчасової непрацездатності до щорічних відпусток
- Стаття 78-1. Неврахування святкових і неробочих днів при визначенні тривалості щорічних відпусток
- Стаття 79. Порядок і умови надання щорічних відпусток. Відкликання з відпустки
- Стаття 80. Перенесення щорічної відпустки
- Стаття 81. Право на щорічну відпустку у разі переведення на інше місце роботи
- Стаття 82. Обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку
- Стаття 83. Грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки
- Стаття 84. Відпустки без збереження заробітної плати
- Стаття 85. Норми праці
- Стаття 86. Запровадження, заміна і перегляд норм праці
- Стаття 87. Строк дії норм праці
- Стаття 88. Умови праці, які мають враховуватися при розробленні норм виробітку (норм часу) і норм обслуговування
- Стаття 89. Заміна і перегляд єдиних і типових норм
- Стаття 90. Порядок визначення розцінок при відрядній оплаті праці
- Стаття 91. Збереження попередніх розцінок при впровадженні винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи раціоналізаторської пропозиції
- Стаття 92. Встановлення нормованих завдань при почасовій оплаті праці
- {Статтю 93 виключено на підставі Закону № 263/95-ВР від 05.07.95}
- Стаття 94. Заробітна плата
- Стаття 95. Мінімальна заробітна плата. Індексація заробітної плати
- Стаття 96. Системи оплати праці
- Стаття 97. Оплата праці на підприємствах, в установах і організаціях
- Стаття 98. Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету
- {Статтю 99 виключено на підставі Закону № 357/96-ВР від 10.09.96}
- Стаття 100. Оплата праці на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я
- {Статтю 101 виключено на підставі Закону № 357/96-ВР від 10.09.96}
- {Статтю 102 виключено на підставі Указу ПВР № 5938-11 від 27.05.88}
- Стаття 102-1. Оплата праці за сумісництвом
- Стаття 103. Повідомлення працівників про запровадження нових або зміну діючих умов оплати праці
- Стаття 104. Оплата праці при виконанні робіт різної кваліфікації
- Стаття 105. Оплата праці при суміщенні професій (посад) і виконанні обов'язків тимчасово відсутнього працівника
- Стаття 106. Оплата роботи в надурочний час
- Стаття 107. Оплата роботи у святкові і неробочі дні
- Стаття 108. Оплата роботи у нічний час
- Стаття 109. Оплата праці за незакінченим відрядним нарядом
- Стаття 110. Повідомлення працівника про розміри оплати праці
- Стаття 111. Порядок оплати праці при невиконанні норм виробітку
- Стаття 112. Порядок оплати праці при виготовленні продукції, що виявилася браком
- Стаття 113. Порядок оплати часу простою, а також при освоєнні нового виробництва (продукції)
- Стаття 114. Збереження заробітної плати при переведенні на іншу постійну нижчеоплачувану роботу і переміщенні
- Стаття 115. Строки виплати заробітної плати
- Стаття 116. Строки розрахунку при звільненні
- Стаття 117. Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні
- Стаття 118. Гарантії для працівників, обраних на виборні посади
- Стаття 119. Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків
- Стаття 120. Гарантії і компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість
- Стаття 121. Гарантії і компенсації при службових відрядженнях
- Стаття 122. Гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації
- Стаття 123. Гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу
- Стаття 124. Гарантії для донорів
- Стаття 125. Компенсація за зношування інструментів, належних працівникам
- Стаття 126. Гарантії для працівників-авторів винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій
- Стаття 127. Обмеження відрахувань із заробітної плати
- Стаття 128. Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати
- Стаття 129. Заборона відрахувань з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат
- Стаття 130. Загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників
- Стаття 131. Обов'язки власника або уповноваженого ним органу та працівників по збереженню майна
- Стаття 132. Матеріальна відповідальність у межах середнього місячного заробітку
- Стаття 133. Випадки обмеженої матеріальної відповідальності працівників
- Стаття 134. Випадки повної матеріальної відповідальності
- Стаття 135. Межі матеріальної відповідальності у випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір
- Стаття 135-1. Письмові договори про повну матеріальну відповідальність
- Стаття 135-2. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність
- Стаття 135-3. Визначення розміру шкоди
- Стаття 136. Порядок покриття шкоди, заподіяної працівником
- Стаття 137. Обставини, які підлягають врахуванню при визначенні розміру відшкодування
- Стаття 138. Обов'язок доказування наявності умов для покладення матеріальної відповідальності на працівника
- Стаття 139. Обов'язки працівників
- Стаття 140. Забезпечення трудової дисципліни
- Стаття 141. Обов'язки власника або уповноваженого ним органу
- Стаття 142. Правила внутрішнього трудового розпорядку. Статути і положення про дисципліну
- Стаття 143. Заохочення за успіхи в роботі
- Стаття 144. Порядок застосування заохочень
- Стаття 145. Переваги і пільги для працівників, які успішно і сумлінно виконують свої трудові обов'язки
- Стаття 146. Заохочення за особливі трудові заслуги
- Стаття 147. Стягнення за порушення трудової дисципліни
- Стаття 147-1. Органи, правомочні застосовувати дисциплінарні стягнення
- Стаття 148. Строк для застосування дисциплінарного стягнення
- Стаття 149. Порядок застосування дисциплінарних стягнень
- Стаття 150. Оскарження дисциплінарного стягнення
- Стаття 151. Зняття дисциплінарного стягнення
- Стаття 152. Передача питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу
- Стаття 153. Створення безпечних і нешкідливих умов праці
- Стаття 154. Додержання вимог щодо охорони праці при проектуванні, будівництві (виготовленні) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва
- Стаття 155. Заборона введення в експлуатацію підприємств, які не відповідають вимогам охорони праці
- Стаття 156. Заборона передачі у виробництво зразків нових машин та інших засобів виробництва, впровадження нових технологій, що не відповідають вимогам охорони праці
- Стаття 157. Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці
- Стаття 158. Обов'язок власника або уповноваженого ним органу щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників
- Стаття 159. Обов'язок працівника виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці
- Стаття 160. Контроль за додержанням вимог нормативних актів про охорону праці
- Стаття 161. Заходи щодо охорони праці
- Стаття 162. Кошти на заходи по охороні праці
- Стаття 163. Видача спеціального одягу та інших засобів індивідуального захисту
- Стаття 164. Компенсаційні виплати за невиданий спеціальний одяг і спеціальне взуття
- Стаття 165. Видача мила та знешкоджуючих засобів
- Стаття 166. Видача молока і лікувально-профілактичного харчування
- Стаття 167. Забезпечення працівників гарячих цехів газованою солоною водою
- Стаття 168. Перерви в роботі для обігрівання і відпочинку
- Стаття 169. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій
- Стаття 170. Переведення на легшу роботу
- Стаття 171. Обов'язки власника або уповноваженого ним органу щодо розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві
- Стаття 172. Застосування праці осіб з інвалідністю
- Стаття 173. Відшкодування шкоди в разі ушкодження здоров'я працівників
- {Статтю 173-1 виключено на підставі Закону № 1356-XIV від 24.12.99}
- Стаття 174. Роботи, на яких забороняється застосування праці жінок
- Стаття 175. Обмеження праці жінок на роботах у нічний час
- Стаття 176. Заборона залучення вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років, до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні і направлення їх у відрядження
- Стаття 177. Обмеження залучення жінок, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей з інвалідністю, до надурочних робіт і направлення їх у відрядження
- Стаття 178. Переведення на легшу роботу вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
- Стаття 179. Відпустки у зв'язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною
- Стаття 180. Приєднання щорічної відпустки до відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами
- Стаття 181. Порядок надання відпустки для догляду за дитиною і зарахування її до стажу роботи
- Стаття 182. Відпустка працівникам, які усиновили дитину (дітей)
- Стаття 182-1. Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи
- Стаття 183. Перерви для годування дитини
- Стаття 184. Гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей
- Стаття 185. Надання вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до чотирнадцяти років, путівок до санаторіїв та будинків відпочинку і подання їм матеріальної допомоги
- Стаття 186. Обслуговування матері на підприємствах, в організаціях
- Стаття 186-1. Гарантії особам, які виховують малолітніх дітей без матері
- Стаття 187. Права неповнолітніх у трудових правовідносинах
- Стаття 188. Вік, з якого допускається прийняття на роботу
- Стаття 189. Облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років
- Стаття 190. Роботи, на яких забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років
- Стаття 191. Медичні огляди осіб молодше вісімнадцяти років
- Стаття 192. Заборона залучати працівників молодше вісімнадцяти років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні
- Стаття 193. Норми виробітку для молодих робітників
- Стаття 194. Оплата праці працівників молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи
- Стаття 195. Відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років
- Стаття 196. Додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню
- Стаття 197. Надання молоді першого робочого місця
- Стаття 198. Обмеження звільнення працівників молодше вісімнадцяти років
- Стаття 199. Розірвання трудового договору з неповнолітнім на вимогу його батьків або інших осіб
- Стаття 200. Участь молодіжних організацій у розгляді питань праці і побуту молоді
- Стаття 201. Організація виробничого навчання
- Стаття 202. Створення необхідних умов для поєднання роботи з навчанням
- Стаття 203. Заохочення працівників, які поєднують роботу з навчанням
- Стаття 204. Здійснення виробничого навчання в робочий час
- Стаття 205. Неприпустимість залучення до роботи, що не стосується спеціальності, яка вивчається
- Стаття 206. Надання роботи у відповідності з набутою кваліфікацією
- Стаття 207. Оплата праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям
- Стаття 208. Пільги для працівників, які навчаються в середніх і професійно-технічних навчальних закладах
- Стаття 209. Скорочення робочого часу із збереженням заробітної плати для працівників, які навчаються в середніх загальноосвітніх школах
- Стаття 210. Звільнення від роботи без збереження заробітної плати працівників, які навчаються в середніх навчальних закладах
- Стаття 211. Додаткова відпустка у зв'язку з навчанням у середніх навчальних закладах
- Стаття 212. Час надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються в навчальних закладах
- Стаття 213. Додаткова відпустка у зв'язку з навчанням у професійно-технічних навчальних закладах
- Стаття 214. Відпустки без збереження заробітної плати працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади
- Стаття 215. Пільги працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах
- Стаття 216. Додаткова відпустка у зв'язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі
- Стаття 217. Збереження заробітної плати на час додаткових відпусток у зв'язку з навчанням
- Стаття 218. Надання працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах та аспірантурі, вільних від роботи днів
- Стаття 219. Оплата проїзду до місця знаходження вищого навчального закладу
- Стаття 220. Обмеження надурочних робіт для працівників, які навчаються
- Стаття 221. Органи, які розглядають трудові спори
- Стаття 222. Порядок розгляду трудових спорів деяких категорій працівників
- Стаття 223. Організація комісій по трудових спорах
- Стаття 224. Компетенція комісії по трудових спорах
- Стаття 225. Строки звернення до комісії по трудових спорах та порядок прийняття заяв працівника
- Стаття 226. Порядок і строки розгляду трудового спору в комісії по трудових спорах
- Стаття 227. Порядок прийняття рішень комісією по трудових спорах
- Стаття 228. Оскарження рішення комісії по трудових спорах
- Стаття 229. Строк виконання рішення комісії по трудових спорах
- Стаття 230. Порядок виконання рішення комісії по трудових спорах
- Стаття 231. Розгляд трудових спорів у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах
- Стаття 232. Трудові спори, що підлягають безпосередньому розглядові у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах
- Стаття 233. Строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів
- Стаття 234. Поновлення судом строків, пропущених з поважних причин
- Стаття 235. Поновлення на роботі, зміна формулювання причин звільнення, оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи
- Стаття 236. Оплата вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника
- Стаття 237. Покладення матеріальної відповідальності на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника
- Стаття 237-1. Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди
- Стаття 238. Задоволення грошових вимог
- {Статтю 238-1 виключено на підставі Закону № 2134-12 від 18.02.92}
- Стаття 239. Обмеження повороту виконання рішень по трудових спорах
- {Статтю 240 виключено на підставі Закону № 871-12 від 20.03.91}
- Стаття 240-1. Прийняття рішень органом, що розглядає трудові спори, у разі неможливості поновлення працівника на роботі внаслідок припинення діяльності підприємства, установи, організації
- {Статтю 241 виключено на підставі Закону № 871-12 від 20.03.91}
- Стаття 241-1. Обчислення строків, передбачених цим Кодексом
- {Статтю 242 виключено на підставі Закону № 2134-12 від 18.02.92}
- Стаття 243. Право громадян на об'єднання у професійні спілки
- Стаття 244. Права професійних спілок, їх об'єднань
- Стаття 245. Право працівників брати участь в управлінні підприємствами, установами, організаціями
- Стаття 246. Первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях
- Стаття 247. Повноваження виборного органу первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації
- Стаття 248. Гарантії діяльності профспілок
- Стаття 249. Обов'язок власника або уповноваженого ним органу щодо створення умов для діяльності профспілок
- Стаття 250. Відрахування коштів підприємствами, установами, організаціями первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу
- Стаття 251. Обов'язок власника або уповноваженого ним органу надавати інформацію на запити профспілок, їх об'єднань
- Стаття 252. Гарантії для працівників підприємств, установ, організацій, обраних до профспілкових органів
- Стаття 252-1. Трудовий колектив підприємства
- {Статтю 252-2 виключено на підставі Закону № 871-12 від 20.03.91}
- {Статтю 252-3 виключено на підставі Закону № 871-12 від 20.03.91}
- {Статтю 252-4 виключено на підставі Закону № 871-12 від 20.03.91}
- Стаття 252-5. Загальні принципи матеріальної заінтересованості трудового колективу в результатах господарської діяльності
- Стаття 252-6. Формування колективу бригади
- Стаття 252-7. Розподіл колективного заробітку у бригаді із застосуванням коефіцієнта трудової участі
- Стаття 252-8. Взаємна відповідальність власника або уповноваженого ним органу і бригади
- Стаття 253. Особи, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню
- Стаття 254. Кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування
- Стаття 255. Види матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням
- Стаття 256. Пенсійне забезпечення
- Стаття 259. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю
- Стаття 260. Державний нагляд за охороною праці
- {Статтю 261 виключено на підставі Закону № 3694-12 від 15.12.93}
- {Статтю 262 виключено на підставі Закону № 3694-12 від 15.12.93}
- Стаття 263. Повноваження місцевих державних адміністрацій та рад у галузі охорони праці
- {Статтю 264 виключено на підставі Закону № 3694-12 від 15.12.93}
- Стаття 265. Відповідальність за порушення законодавства про працю
Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.