1. Суд касаційної інстанції перевіряє судові рішення щодо: а) правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права. В цьому випадку висновки судів першої та апеляційної інстанцій перевіряються на предмет застосування до кримінального правопорушення норм матеріального права, які діяли на момент вчинення кримінального правопорушення та підлягали застосуванню щодо конкретного кримінального правопорушення, можливість застосування закону про кримінальну відповідальність з огляду на дію закону в часі тощо; б) правильності правової оцінки судами першої та апеляційної інстанцій обставин кримінального провадження. В цьому випадку касаційний суд досліджує правильність оцінки: події кримінального правопорушення (часу, місця, способу та інших обставин вчинення кримінального правопорушення), винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального
894
правопорушення, форми вини, мотиву і мети вчинення кримінального правопорушення, виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або від покарання (щодо обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, див. ст. 91 КПК та коментар до неї); в) правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права. В цьому випадку рішення суду першої та апеляційної інстанції підлягають перевірці в першу чергу щодо істотних порушень норм процесуального закону, які тягнуть обов'язкове скасування судових рішень (див. ч. 2 ст. 412 КПК та коментар до неї). Перелік підстав, за наявності яких судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню, не має виключень, однак, це не позбавляє суд касаційної інстанції права визнати інші порушення норм процесуального закону такими, що дають підстави для скасування судових рішень. Ознаки істотності порушень норм процесуального закону наведено в ч. 1 ст. 412 КПК, в якій значними порушеннями вимог кримінального процесуального закону визнано такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обгрунтоване судове рішення (щодо критеріїв законності і обгрунтованості судового рішення див. ст. 370 КПК та коментар до неї).
2. Водночас, суд касаційної інстанції не має права: досліджувати докази; встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні; вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
3. Правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правильність оцінки обставин здійснюється судом касаційної інстанції в межах касаційної скарги. Це означає, що судом касаційної інстанції рішення суду першої та апеляційної інстанцій перевіряються лише з тих питань, які ставляться перед судом у тексті касаційної скарги, оскільки предмет дослідження судом касаційної інстанції матеріалів справи обмежений приписом ч. 1 ст. 433 КПК, а касаційна скарга може стосуватися лише окремих частин рішень, що оскаржуються (наприклад, касаційна скарга може стосуватися тільки окремих епізодів або в ній можуть ставитися питання щодо порушення судами вимог процесуального закону, без дослідження доказів і надання їм оцінки).
4. Закон надає суду касаційної інстанції право виходу за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого, виправданого чи особи, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. Наприклад, якщо в касаційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, а суд касаційної інстанції вбачає підстави для закриття кримінального провадження, він вправі прийняти
-895
рішення про скасування рішень судів першої і апеляційної інстанцій та закрити кримінальне провадження. Вихід за межі вимог касаційної скарги - це право суду касаційної інстанції прийняти будь-яке з рішень, передбачених ст. 436 КПК, з обмеженнями щодо недопустимості погіршення правового становища виправданого чи засудженого (див. ст. 437 КПК та коментар до неї,).
5. Якщо задоволення скарги дає підстави для прийняття рішення на користь інших засуджених, від яких не надійшли скарги, суд касаційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення. За наявності підстав, передбачених ст. 438 КПК, суд касаційної інстанції, задовольняючи касаційну скаргу (скарги), зобов'язаний скасувати або змінити судові рішення суду першої та апеляційної інстанції і щодо засуджених, від яких касаційні скарги не надійшли. В цьому випадку суд касаційної інстанції не вправі погіршити правове становище таких засуджених з підстав, передбачених ст. 437 КПК, у випадку, якщо щодо таких засуджених прокурором та/або потерпілим не подана касаційна скарга.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Касаційний суд не має права встановлювати обставини та докази справи, не встановлені попередніми інстанціями, наперед оцінювати докази - якщо він повертає справу на новий розгляд (Окрема думка ВС ККС №164/963/16-к від 30.01.2024 р.)
Справа стосувалась обвинувачення адвоката у наданні неправомірної вигоди слідчому. Сторона обвинувачення інкримінувала два епізоди.
-
Перший - це передача неправомірної вигоди слідчому за підміну протоколів допиту свідків та передачу вилученого автомобілю клієнту адвоката. Ці дії були кваліфіковані за частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу України (далі - КК) як пропозиція та надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
-
Другий - стосувався змови адвоката і того ж слідчого замінити речові докази - зразки бурштину на менш коштовні зразки, за які обіцяно було більше 1 тис.доларів за кг - судячи із опису обставин справи. Але при самому обміні, виявилось, що зразки не настільки якісні - а потім і самі “перемовини” були перервані правоохоронцями. Ці дії адвоката були кваліфіковані як замах на вчинення злочину, передбаченого частиною 3 статті 369 КК, який не був доведений до кінця через виявлену низьку якість бурштину, що перебував у слідчого.
Суд першої інстанції, як і апеляційної інстанції виправдав адвоката за відсутності кримінального правопорушення, в якому він обвинувачувався. Стосовно першого епізоду суди визнали, що докази, представлені стороною обвинувачення, отримані внаслідок провокації злочину і є недопустимими. Щодо другого епізоду, суд дійшов висновку, що в обвинувальному акті не визначено, в чому полягає пропозиція неправомірної вигоди за незаконну заміну бурштину, розмір неправомірної вигоди, яка пропонувалася обвинуваченим. Цікаво, що суди дійшли висновків про провокацію злочину слідчим через те що: (1) вилучивши автомобіль та визнавши його речовим доказом, слідчий не звернувся до суду із клопотанням про накладення на нього арешту і всупереч положенням частини 5 статті 171 КПК не повернув його власнику чи користувачу. Читати повністюАналізуйте судовий акт: Судами не співставлено квитанції із довідкою з лікарні, не проаналізовано чи відповідають придбані товари/послуги тому лікуванню, яке проходив потерпілий внаслідок ДТП, тому ВС визнав розмір матеріальної шкоди не доведеним. (ВС ККС №607/8075/21 від 17.05.2023 р.)
Апеляція вирок пом’якшила і призначила засудженому штраф до 3 тис. НМДГ (51 000 грн.). Але захисник подав касаційну скаргу, де порушив питання про безпідставне задоволення судом позовних вимог дружини потерпілого, оскільки доказів, які б підтверджували, що вона прийняла спадщину після померлого та є його правонаступником, а тому має право на стягнення на її користь матеріальної шкоди, не знайдено. При цьому захисник зазначив і про те, що розмір матеріальної шкоди фактично не підтверджений доказами і не обґрунтований, як не підтвердженими є і розмір витрат на правову допомогу та факт передачі коштів за надання правової допомоги. ВС ККС частково погодився із доводами захисту, і щодо доводів, які стосуються цивільного позову, зазначив: Обґрунтування вироку в частині розміру матеріальної шкоди обмежується таким: «в судовому засіданні повністю доведено спричинену потерпілому даним кримінальним провадженням матеріальну шкоду на суму 7700 гривень. Даний факт підтверджується копіями квитанцій, які долучені до позову, а тому матеріальна шкода в даному розмірі повністю обґрунтована та підлягає стягненню з обвинуваченого у повному обсязі». Читати повністюВироком міськрайонного суду водія було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ), що становить 68 000 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. Цим же вироком частково задоволено цивільний позов дружини потерпілого (сам потерпілий, як вбачається помер не від ДТП) - стягнуто з водія на її користь 7700 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 6000 грн. витрат на правову допомогу. Так, засуджений водій перевищивши швидкість, спричинив ДТП на перехресті, внаслідок якої потерпілий отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.