1. Стаття 391 КПК визначає порядок наради і голосування в суді присяжних.
2. Головуючий керує нарадою суду присяжних, послідовно ставить на обговорення питання, що вирішуються судом при ухваленні вироку (ст. 368 КПК), проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів. Головуючий діє від імені всього суду і за його згодою. Він спрямовує кримінальне провадження, будучи наділеним організаційно-розпорядчими повноваженнями.
3. Кожне з питань, передбачених ст. 368 КПК, вирішується простою більшістю голосів. Головуючий голосує останнім. Положення закону про те, що головуючий голосує останнім, спрямоване на забезпечення свободи волевиявлення кожним суддею і виключення будь-якого впливу головуючого на інших суддів, які входять до суду присяжних.
4. Частина 3 ст. 391 КПК містить вимогу, що ніхто зі складу суду присяжних не має права утриматися від голосування, крім одного випадку. Мова йде про вирішення питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосували за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається до голосів, поданих за найсприятливіше рішення для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується шляхом голосування.
5. Кожен із складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку. Вона не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.
Окрема думка є гарантом реалізації рівності, незалежності, верховенства права та об'єктивної правової позиції суду. У регламенті Європейського суду з прав людини (правило 74 Пар. 2) зазначено: "Будь-який суддя, що брав участь розгляді справи, має право додати до рішення або свою окрему думку, що збігається чи розходиться з рішенням, або просто констатацію своєї незгоди". Така норма є актуальною і для України, оскільки безпосередньо кореспондується з главою 4 Закону України від 23 лютого 2006 р. "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", норми якого зобов'язують державу при розгляді справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 p., практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
815
6. Головуючий зобов'язаний надати допомогу присяжним у складенні судового рішення, коли серед більшості складу суду, яка ухвалила рішення, відсутні професійні судді.
816
page
youtube
