498
1. Пред'явлення особи для впізнання - це самостійна слідча (розшуко-ва) дія, яку проводять з метою встановлення тотожності, подібності або відмінності наданої для спостереження і сприйняття особи з тими, яких свідок, потерпілий, підозрюваний або обвинувачений сприймав як очевидець за певних обставин розслідуваної події. Сутність цієї дії полягає в тому, що під час її проведення шляхом виділення та порівняння найбільш характерних ознак та особливостей ідеального образу, який зберігається в пам'яті особи, яка впізнає, та об'єкта в натуральному вигляді або його зображення на фотознімку чи у відеозапису відбувається встановлення тотожності, подібності або відмінності такого ідеального образу із пред'явленою для впізнання особою. Загальна мета пред'явлення для впізнання полягає в отриманні доказів, які являють собою висновок одного з учасників процесу про результати проведеної ним ідентифікації - тотожність, схожість або відмінність осіб чи об'єктів, представлених для ознайомлення, з ознаками особи, що збереглися в його пам'яті.
2. Пред'явлення особи для впізнання проводиться за наявності юридичних та фактичних підстав, зокрема, за наявності: суб'єкта впізнання; протоколу його допиту, в якому зафіксовано показання про прикмети й особливості об'єкта впізнання та про обставини, за яких він його сприймав; об'єкта, який підлягає впізнанню і яким є жива особа або її фотографічне чи відеографіч-не зображення; кількох схожих об'єктів, які пред'являються разом з об'єктом впізнання. Під фактичними підставами слід розуміти наявність у слідчого, прокурора даних процесуального та непроцесуального характеру, які дозволяють дійти висновку про необхідність (доцільність) та можливість проведення цієї слідчої дії.
3. Проведення попереднього допиту особи, яка впізнає, і відображення в протоколі результатів опитування щодо зовнішнього вигляду, прикмет та обставин, за яких відбувалося спостереження особи, котру пред'являтимуть для впізнання, а також з'ясування питання, чи може особа її впізнати і за якими саме ознаками чи за сукупністю яких ознак, є обов'язковою умовою пред'явлення для впізнання. Проте навіть у тих випадках, якщо особа не може докладно описати ознаки об'єкта, що підлягає впізнанню, однак впевнено стверджує, що зможе його упізнати, то недоцільно відмовлятися від проведення такої слідчої дії. В цій ситуації оцінка як негативних, так і позитивних результатів такого впізнання потребує виважених підходів.
Заборону попереднього показу особі, яка впізнає, особи, яка повинна бути пред'явлена для впізнання, слід розуміти як вимогу того, що ні слідчий, ні прокурор, ні оперативні співробітники чи будь-хто інший не мають права показувати до проведення цієї слідчої дії особі, яка впізнає, того, кого будуть впізнавати, його фотографічних, відеографічних зображень або вказувати на окремі прикмети, які можуть розкрити його особистість і вплинути на процес узнавання, або стати підказкою, кого саме треба впізнати. Встановлення слідчим, прокурором чи судом таких фактів ураховується при оцінці ними результатів проведеного впізнання.
500
4. Встановлений ч. 2 ст. 228 КПК порядок пред'явлення особи для впізнання передбачає, що така особа пред'являється серед інших осіб тієї ж статі в кількості на менше трьох і які не мають різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі. Такі вимоги до об'єктів впізнання носять загальний характер. Це означає, що стать, вік, зовнішність та вимоги до одягу осіб, яких пред'являють для впізнання, і статистів, кількість яких може бути більше трьох, визначаються в кожному конкретному випадку на власний розсуд особою, яка проводить слідчу дію. Так, не передбачено потреби підтверджувати особистими документами анкетні дані, зокрема, стать, вік, місце проживання статистів, дані про яких заносяться до протоколу з їхніх слів; зовнішній вигляд кожної з осіб, пред'явлених разом для впізнання, їхній одяг не повинні мати різких відмінностей і водночас повинні мати відмітні ознаки, що дають можливість відрізнити їх. Проте окремі дрібні деталі в зовнішності чи одязі людини можуть звести нанівець доказове значення результатів цієї слідчої дії. Наприклад, конкретну особу можуть "впізнати" не за прикметами зовнішності, а за запахом, який виходить від неї і вказує на тривале перебування в специфічному запаховому середовищі в місцях тимчасового тримання під вартою або за відсутністю паска та шнурків на черевиках, які зазвичай відбирають у затриманих і ув'язнених осіб, на жінок-статистів може вказати наявність коштовних прикрас, макіяжу або щойно зроблених зачісок за одночасної відсутності таких, на перший погляд, не значних деталей зовнішності й супутніх ознак у особи, яку впізнають.
Пред'явлення для впізнання здійснюється обов'язково в присутності не менше двох понятих або ж із забезпеченням слідчим, прокурором застосування безперервного відеозапису ходу підготовки, проведення й отримання результатів цієї слідчої дії (ч. 7 ст. 223 КПК).
Особи, яких пред'являють разом для впізнання, можуть стояти або сидіти, а під час впізнання на прохання особи, яка впізнає, їм або кому-небудь з них може бути запропоновано встати, повернутися, пройти кілька кроків. Проте особі, яку пред'являють для впізнання, до початку слідчої дії і за відсутності того, хто впізнає, але в присутності понятих, якщо вони беруть участь у слідчій дії, повинно бути надано можливість зайняти місце серед інших осіб за власним бажанням, що обов'язково зазначається в протоколі. Також не зайвим буде запитати в особи, яку пред'являють для впізнання, чи не заперечує вона проти пред'явлення разом з присутніми статистами або ж вважає за потребу замінити кого-небудь з них. Якщо мотиви заяви щодо потреби заміни статиста будуть вартими на увагу, доцільно задовольнити таку вимогу.
Особа, яка впізнає, повинна уважно оглянути пред'явлених осіб і вказати, кого з них конкретно впізнала, за якими ознаками чи за сукупністю яких ознак, коли і за яких обставин бачила раніше цю особу і яке відношення вона має до обставин, що встановлюються цим кримінальним провадженням, або повідомити, що нікого з пред'явлених осіб не впізнала. Упізнана особа повинна назвати своє справжнє прізвище й ім'я, а в разі відмови назвати себе - такі дані про впізнану особу повідомляє присутнім слідчий, прокурор, який проводить
501
слідчу дію. Заява особи, яку впізнали, щодо підтвердження або спростування результатів впізнання до протоколу не заноситься. Ці питання можуть бути з'ясовані під час проведення допиту. Також не встановлено тієї вимоги, щоб назвали себе статисти, які залучалися до проведення впізнання і щоб їхні дані були занесені до протоколу. Проте у випадку, якщо особа, яка впізнає, серед пред'явлених осіб упізнає в статисті особу як таку, що бачила раніше і яка Mat відношення до цього провадження, факт такого впізнання треба відобразити в протоколі, а перевірка причетності упізнаної особи до подій, які розслідуються, здійснюється на загальних підставах проведення кримінального провадження.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: КПК не встановлює порядку отримання фотознімків, за якими буде проводитись впізнання особи, а також необхідності відображення у протоколі слідчої дії даних про походження таких фото. (ВС ККС, справа № 201/2609/20 від 08.02.2023 р.)
Оскаржуючи вирок і рішення апеляційного суду, яким особу було засуджено на строк 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, захисник зазначав, що в протоколі пред`явлення особи для впізнання, за яким було впізнано засудженого (його клієнта), використано фотознімок, наданий засудженим Державній міграційній службі України для виготовлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон, і отриманий без відповідного дозволу слідчого судді, тому вказаний протокол також мав бути визнаний недопустимим доказом. Отже у цій справі: ВС ККС, стосовно доводів про порушення вимог КПК в ході проведення впізнання за фотознімками колегія суддів вказав наступне: Читати повністюУ цій справі, особу було засуджено за замах на вбивство та пов’язане із цим замахом - незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами. Він, фактично, будучи виконавцем цього злочину намагався підірвати авто, за допомогою РПГ. В процесі досудового розслідування, крім всього іншого, проводилась така слідча розшукова дія як пред’явлення особи для впізнання.
Аналізуйте судовий акт: Законодавством не передбачено вимог або ж обов’язковості обґрунтування слідчим необхідності проведення впізнання за фотознімками, а не безпосередньо самої особи (ВС/ККС у справі № 742/2200/19 від 26.11.2020)
Які тільки зачіпки не знаходять адвокати, аби виправдати свого підзахисного.
У цій справі особу було засуджено за за ч. 2 ст. 186 КК України (грабіж, вчинений повторно) та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. З таким вироком погодився і апеляційний суд.
На вказані рішення адвокатом засудженого подано касаційну скаргу, яку було вмотивовано тим, що його винуватості не доведено, судовий розгляд проведено неповно, з порушенням статей 2, 17, 22 КПК, вирок ґрунтується на недопустимих доказах. Також зазначено, що призначене покарання за своїм розміром є явно несправедливим через суворість.
Окремо захисником у скарзі було звернуто увагу суду на те, що слідчий всупереч вимог ч. 6 ст. 228 КПК належним чином не аргументував проведення пред’явлення особи для впізнання саме за фотознімками, а не безпосередньо самої особи.
Але ж ККС із такими доводами не погодився та у своїй постанові вказав, що статтею 228 КПК передбачено порядок пред’явлення особи для впізнання.
Зокрема, згідно з ч. 6 ст. 228 КПК за необхідності впізнання може проводитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій цієї статті. Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред’явленні особи для впізнання.
З викладеного вбачається, що жодних імперативних вимог щодо пред`явлення для впізнання виключно безпосередньо самої особи, а не її фотознімків законодавством не передбачено, так само й обов`язковість обґрунтування слідчим необхідності проведення впізнання саме за фотознімками.
Щодо твердження сторони захисту про недопустимість даних протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, оскільки вказану слідчу дію було проведено з порушеннями норм процесуального законодавства під час пред`явлення особи для впізнання свідку, то ККС вказав, що зміст протоколу цієї слідчої дії свідчить про дотримання вимог статей 228, 231 КПК.