Стаття 160. Клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів

Кримінальний процесуальний кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси

22632

Переглядів

Переглядів

Додати в обране

1. Сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

2. У клопотанні зазначаються:

1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;

2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати;

4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні;

6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю;

7) обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

{Пункт 7 частини другої статті 160 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2213-VIII від 16.11.2017 }

Попередня

236/723

Наступна

Додати в обране

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Хоча потерпілий і є самостійним учасником кримінального провадження, проте він не може подавати клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів (ВС/ККС у справі № 161/19398/17 від 02.04.2020)

Нормами статті 56 Кримінального процесуального кодексу України одним з прав потерпілого є право подавати слідчому, прокурору, слідчому судді, суду докази. Але чи може потерпілий максимально використати це право? Очевидним є той факт, що поданню будь-яких доказів у кримінальному процесі передує процес збирання таких доказів.

Слід звернути увагу читача на те, що досить часто трапляється так що потрібні докази знаходяться у інших осіб, які аж ніяк не палають бажанням їх надавати.

З метою отримання таких доказів законодавцем в кримінальному процесуальному законі передбачена можливість отримання тих чи інших речей та документів на підставі ухвали слідчого судді.

Але ж хто може подавати такі клопотання? Чи входить в коло таких осіб потерпілий?

У даній справі потерпілий подав клопотання слідчому судді про надання доступу до речей і документів.

Слідчим такий дозвіл було надано.

Натомість прокурор вважаючи таку ухвали незаконною оскаржив її у апеляційному порядку.

Апеляційним судом у відкритті провадження було відмовлено оскільки ухвала слідчого судді про надання (забезпечення) дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів відповідно до положень ст. 309 КПК України апеляційному оскарженню не підлягає.

Така відмова стала підставою для касаційного оскарження ухвали апеляційного суду знову ж таки прокурором з тих підстав, що згідно зі ст. 160 КПК України стороною кримінального провадження, яка має право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей та документів, є орган досудового розслідування та прокурор, а не потерпілий.

Суд касаційної інстанції із такими доводами погодився.

Надаючи оцінку позиції прокурора Касаційний кримінальний суд вказав, що за ч. 1 ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України сторонами кримінального провадження є, зокрема, з боку обвинувачення – слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених КПК України. Такими випадками є: відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді, коли потерпілий висловив згоду на підтримання обвинувачення в суді (ст. 340 КПК України); 2) зміна прокурором обвинувачення і поставлення питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення, коли потерпілий висловив згоду на підтримання обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі (ст. 338 КПК України).

В усіх інших випадках потерпілий не є стороною кримінального провадження і займає самостійну позицію як учасник кримінального провадження.

Отже, потерпілий не має права звертатися до слідчого судді з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів, оскільки під час досудового розслідування він не є стороною кримінального провадження, а слідчий суддя відповідно не має права надавати такий дозвіл.

Водночас потерпілий має право ініціювати питання про тимчасовий доступ до речей і документів перед слідчим або прокурором шляхом подання відповідного клопотання в порядку, передбаченому ст. 220 КПК України.

Популярні новини