Призначати психіатричну експертизу слідчий, прокурор повинні лише у випадку, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які свідчать, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані. Можлива ситуація, що особа вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Призначення психіатричної експертизи цієї особи є необхідним для прийняття правильного рішення про застосування примусових заходів медичного характеру і визначення виду цих заходів.
2. Експерт (експерти) повинні дати відповідь на питання про ступінь і характер психічного захворювання такої особи.
3. Порядок призначення експертизи та залучення експерта регламентуються ст.ст. 242-244 КПК. Організація проведення психіатричної експертизи регулюється наказом Міністерства охорони здоров'я України № 397 від 8 жовтня 2001 р.
4. Психіатрична експертиза може бути проведена амбулаторно та стаціонарно. Оскільки проведення стаціонарної психіатричної експертизи вимагає тривалого спостереження за особою та дослідження її здоров'я, така особа повинна бути ухвалою слідчого судді направлена до відповідного медичного закладу на строк до двох місяців.
1032
5. Під час досудового розслідування особа направляється до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи за клопотанням сторони - ухвалою слідчого судді, а під час судового провадження - ухвалою суду.
6. Стаціонарна психіатрична експертиза проводиться в психіатричних стаціонарах, де організовуються психіатричні експертні комісії, що складаються не менш ніж з трьох лікарів-психіатрів: голови, члена комісії, доповідача, який проводить спостереження за досліджуваною особою.
7. В апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала слідчого судді про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або його відмова в такому направленні.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Ухвали про продовження строку направлення особи на стаціонарну судово-психіатричну експертизу є незаконними, а тому ПІДЛЯГАЮТЬ апеляційному оскарженню (ВС/ККС у справі № 755/14697/19 від 12.08.2020)
Розглядаючи справи суди інколи приймають рішення, які не ґрунтуються на законі. Проте, за загальним правилом такі рішення оскаржують в апеляційному порядку і апеляційні суди такі неправосудні рішення скасовують і поновлюють порушені права і свободи сторін.
Однак, апеляційні суди проявляючи надто формальне ставлення до своїх повноважень та цілком не вникаючи у відповідні обставини та норми права фактично унеможливлюють перегляд явно неправосудних рішень посилаючись на те, що окремі рішення апеляційному оскарженню не підлягають.
У даній справі особу слідчим суддею було направлено до центру судово-психіатричних експертиз для проведення стаціонарної комплексної психолого-психіатричної експертизи, строком не більше 2 місяців, в межах досудового розслідування.
У подальшому ухвалою слідчого судді продовжено строк направлення підозрюваного центру судово-психіатричних експертиз для проведення стаціонарної комплексної психолого-психіатричної експертизи ще на два місяці.
На вказану ухвалу стороною захисту було подано апеляційну скаргу.
В свою чергу апеляційним судом відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника.
Така відмова стала підставою для подання касаційної скарги адвокатом підозрюваного.
Касаційну скаргу захисника було задоволено.
Приймаючи таке рішення Касаційний кримінальний суд послався на те, що відповідно до ч. 1 ст. 509 КПК України слідчий, прокурор зобов`язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними.
Водночас за нормами ч. 2 ст. 509 КПК України у разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців.
Таким чином кримінальний процесуальний закон не передбачає можливості продовження процесуального строку направлення особи до медичного закладу для проведення експертизи, прийняте слідчим суддею рішення, за своїм правовими значенням та наслідками, слід вважати синонімічним направленню на таке дослідження, яке підлягає оскарженню з підстав та у порядку, передбаченими кримінальним процесуальним законом.
У такому разі апеляційний суд, вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження, мав керуватися нормами частини 3 статті 509 КПК України, які визначають порядок апеляційного оскарження ухвал про направлення осіб для проведення стаціонарних експертиз, а посилання суду на відсутність процесуальної можливості оскарження вищезазначеної ухвали слідчого судді не ґрунтується на вимогах закону.