з
1. Під розумним строком судового розгляду закон розуміє розгляд справи судом протягом часу, необхідного для виконання завдань кримінального судочинства, зокрема, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, аби кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (,див. ст. 2 КПК). Отже, розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Встановлення законодавцем вимоги проведення судового розгляду протягом розумного строку зумовлено характером кримінальної процесуальної діяльності, яка дуже часто пов'язана з обмеженням конституційних прав та свобод людини і громадянина. Такі обмеження здійснюються шляхом застосування до учасників кримінального провадження заходів, зокрема запобіжних, передбачених у ст. 131 КПК (наприклад, тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, тимчасове відсторонення від посади, домашній арешт, тримання під вартою тощо). У ч. 4 ст. 28 КПК передбачено, що кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.
Забезпечення проведення судового провадження у розумні строки покладається на суд. Про розумність строків провадження у кримінальній справі та критерії для визначення розумності строків див. коментар до ст. 28 КПК.
Початок перебігу строку, протягом якого має бути проведений і завершений судовий розгляд, розпочинається з моменту отримання судом обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування (див. ст. 291 КПК; і закінчується з набранням вироком, ухвалою суду законної сили.
674
2. Вимога закону про обов'язкову участь сторін кримінального провадження додатковою гарантією захисту прав учасників кримінального провадження. Так, обов'язкова участь обвинуваченого під час судового розгляду дозволяє суду з'ясувати ті питання, які без обвинуваченого перевірити важко: питання, пов'язані іі встановленням особи обвинуваченого, обставини, що виключають провадження у справі, обставини, які мають значення при вирішенні питання про покарання.
У передбачених законом випадках, судовий розгляд у судовому засіданні може бути проведений без деяких учасників кримінального провадження (див. ст.ст. 323-327 КПК), однак у будь-якому випадку воно не може бути проведене без участі судді (суду), обвинуваченого, прокурора та захисника у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов'язковою. У випадку, якщо захисник не має можливості безпосередньо брати участь у судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин, судове провадження може здійснюватись у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, зокрема, яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження) за правилами, визначеними ст. 336 КПК.
3. Для забезпечення явки осіб у судові засідання законом передбачений особливий порядок здійснення судового виклику осіб, участь яких є обов'язковою. Суд викликає учасників судового провадження шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телефонограмою з обов'язковим додержанням інших правил здійснення виклику, передбачених КПК (див. ст.ст. 135-137 КПК). У ст. 138 КПК встановлено перелік випадків (обставин), які визнаються поважними причинами неприбуття особи за викликом.
4. У передбачених законом випадках окремі процесуальні дії можуть вчинятись поза межами приміщення суду. До таких дій, зокрема, відносяться: допит свідка, потерпілого (див. ч .9 ст. 352 і ч. 2 ст. 353 КПК), огляд речових доказів, які не можна доставити в судове засідання (див. ч. 2 ст. 357 КПК), огляд певного місця (див. ст. 361 КПК) тощо. Вимоги щодо оформлення залу судового засідання визначені КПК та іншими нормативно-правовими актами. Новелою є вимога законодавця провести заміну у судах загальної юрисдикції металевих загороджень, які відокремлюють підсудних від складу суду і присутніх громадян, на загородження із скла чи органічного скла (див. абз. 5 п. 2 ч. 21 перехідних положень КПК).
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Участь потерпілих в судовому засіданні на стадії апеляційного розгляду НЕ є обов'язковою (ВС ККС у справі №755/6856/17 від 14.11.2024 р.)
Разом із тим, за поданою сторонами обвинувачення та потерпілими апеляційними скаргами - “міліціонера-Беркутівця” було все ж таки визнано винним у тому, що він, умисно, за попередньою змовою з особами, вчинив дії, якими цивільним учасникам акцій протесту в місті Києві - неповнолітнім потерпілим заподіяли сильний фізичний біль, тілесні ушкодження середнього та легкого ступеню тяжкості та, відповідно, фізичні та моральні страждання шляхом нанесення побоїв, мучення та інших насильницьких дій - з метою покарати останніх за акції протесту, які проводились в місті Києві ними та іншими цивільними учасниками, а також з метою залякування та дискримінації потерпілих та інших учасників акцій протесту, за обставин, детально викладених у вироку. Серед аргументів касаційної скарги захисника засудженого, цікавим для цього огляду виявився аргумент, що здійснення провадження в суді апеляційної інстанції за відсутності потерпілих - є порушенням кримінально-процесуального закону. Отже, у цій справі: Читати повністюВироком районного суду було визнано невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 127 КК та виправдано за недоведеністю вчинення злочину міліціонера, батальйону “Беркут”. Цивільні позови потерпілих - залишено без розгляду.