На всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.
Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на роботодавця, крім випадків укладення між працівником та роботодавцем трудового договору про дистанційну роботу. При використанні праці домашніх працівників створення належних, безпечних і здорових умов праці покладається на сторони трудового договору. Домашній працівник має право відмовитися від виконання важких робіт, робіт із шкідливими чи небезпечними умовами праці.
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
Роботодавець повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, що запобігають виробничому травматизму, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань у працівників.
Роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від виконання дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, що становить небезпеку для життя чи здоров’я такого працівника або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.
У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я умов праці роботодавець зобов’язаний повідомити про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, який може надати тимчасову згоду на роботу в таких умовах.
На роботодавця покладається обов’язок проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної безпеки.
Трудові колективи обговорюють і схвалюють комплексні плани поліпшення умов праці, охорони праці та проведення санітарно-оздоровчих заходів і контролюють виконання таких планів.
При укладенні трудового договору про дистанційну роботу на роботодавця покладається обов’язок систематичного проведення інструктажу (навчання) працівника з питань охорони праці і протипожежної безпеки в межах використання таким працівником обладнання та засобів, рекомендованих або наданих роботодавцем.
Такий інструктаж (навчання) може проводитися дистанційно, з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема шляхом відеозв’язку. У такому разі підтвердженням проведення інструктажу (навчання) вважається факт обміну відповідними електронними документами між роботодавцем та працівником.
При виконанні дистанційної роботи або при використанні праці домашніх працівників роботодавець несе відповідальність за безпечність і належний технічний стан обладнання та засобів виробництва, що передаються працівнику для виконання відповідної роботи.
{Стаття 153 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 8474-10 від 27.02.85 ; Законами № 3694-12 від 15.12.93 , № 5462-VI від 16.10.2012 ; в редакції Закону № 1213-IX від 04.02.2021 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3680-IX від 25.04.2024 }
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.
Аналізуйте судовий акт: Винні дії загиблого не є підставою для відмови матері у відшкодуванні моральної шкоди, завданої смертю сина від нещасного випадку на виробництві - але такі враховуються при визначенні її розміру (ОП ВС КЦС №235/3191/19 від 14.06.2021 р.)
Працівник, працюючи на підприємстві торговим агентом, погодив із роботодавцем використання особистого автомобіля марки «ВАЗ-21104», який належить йому на праві власності під час виконання ним трудових обов`язків. У травні 2017 року, під час виконання ним трудових обов`язків (відрядження до іншого міста) з ним стався нещасний випадок на виробництві, а саме дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої він помер. В ході досудового розслідування, місцевою прокуратурою встановлено, що водій-працівник, керуючи своїм автомобілем, порушив вимоги пункту 14.6 «г» та вимоги дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху України, при виконанні яких він мав технічну можливість запобігти настання ДТП. Дії водія знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням цієї ДТП та її наслідками у вигляді спричинення загибелі кількох осіб (пасажира і водія іншого авто) та наявний склад правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 286 КК України. Кримінальне провадження, закрито у зв`язку зі смертю підозрюваного.
Про факт настання нещасного випадку на виробництві складено акт про проведення спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1.
Мати, що позивалась до роботодавця, зазначала, що у зв`язку з несподіваною смертю сина, їй завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, оскільки вона втратила найдорожчу людину, на момент смерті йому було лише 22 роки. З часу смерті сина вона втратила впевненість в завтрашньому дні, оскільки він був її опорою у житті. Крім того, їй доводиться докладати багато зусиль для організації свого життя, що насамперед пов`язано з організацією побуту. Тому, просила відшкодувати моральну шкоду, розмір якої вона визначила в 500 000 грн.
Суд першої інстанції (що було підтримано судом апеляційної інстанції) позов матері задовольнив частково - зменшено моральну шкоду до розміру 80 000 грн. Читати повністю