1. Розгляд справ даної категорії відповідно до ч.4, ст.234 ЦПК провадиться судом у складі одного судді і двох народних засідателів. Розгляд здійснюється за загальними правилами ЦПК. Учасниками процесу є заявник, інші заінтересовані особи, свідки та інші особи, яких суд визнає за необхідне допитати.
2. Якщо при розгляді справи будуть встановлені підстави для задоволення заяви, суд ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Рішення має відповідати загальним вимогам ЦПК. До вступу рішення в законну силу його можна оскаржити в апеляційному порядку.
3. Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою копія рішення надсилається в дві адреси: в орган РАЦС – для реєстрації смерті фізичної особи та у нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини – для вжиття заходів з охорони спадкового майна.
В населеному пункті, де немає нотаріуса рішення надсилається відповідному органу місцевого самоврядування, а у разі наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу.
Відповідно до ст.1221 ЦК місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (в даному випадку – фізичної особи, визнаної померлою). Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.
При реєстрації смерті і визначенні дня відкриття спадщини днем смерті відповідно до ч.3. ст.46 ЦК вважається день вступу рішення в законну силу. Однак, якщо фізична особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв´язку з воєнними діями, вона може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (ч.3, ст.46 ЦК).